3. Структура та зміст курсової роботи

Перш, ніж приступити до написання курсової роботи, слід скласти її план на основі попереднього ознайомлення з літературними джерелами за проблемою дослідження, який повинен бути затверджений керівником курсової роботи. Наявність плану забезпечує послідовність викладання матеріалу, правильну структуру роботи, повне та глибоке розкриття теми.

При складанні плану необхідно пам’ятати наступне:

• план повинен включати питання, необхідні для повного й глибокого розкриття теми.

• всі завдання, підзавдання і питання, які розглядаються в курсовій роботі, повинні об’єднуватися в плані за однією ознакою.

• не повинно бути питань, відповіді частково або повністю розкриваються в попередніх та послідуючих розділах роботи.

План повинен відображати зв’язок проблеми, яка розглядається, з усією економічною системою, її розвиток, єдність форми і змісту.

Структура і зміст курсової роботи, співвідношення її розділів визначається обраною темою.

Курсова робота повинна мати наступну схему:

Титульна сторінка курсової роботи є першою сторінкою.

Вона повинна заповнюватися згідно затвердженої форми(додаток 2)

Зміст містить найменування усіх розділів (згідно плану)з зазначенням номерів сторінок, на яких розміщується початок розділу, перелік літератури та додатки.

Зміст курсової роботи розробляється студентом, потім узгоджується керівником. Він включає розгорнутий перелік питань, що конкретизують обрану тему, а також окремі проблеми що вивчаються. Обсяг та структура змісту залежать від важливості визначеної проблеми. У процесі виконання можливі деякі зміни та уточнення змісту, які виникають під час проведення дослідження. Зразок змісту курсової роботи наведено у додатку 3.

У вступній частині формується теоретична й практична актуальність досліджуваної проблеми,ступінь її розробки вітчизняними та зарубіжними провідними вченими, тобто стислий огляд літературних джерел з обраної теми. Визначається об’єкт, предмет, мета, методи та основні завдання дослідження.

Завдання, які ставляться в курсовій роботі, повинні відповідати цілям дослідження. На основі завдання дослідження будується структура курсової роботи.

Предметом є причинно-наслідкові зв’язки економічних явищ і процесів, методи і способи раціонального поєднання й ефективного використання усіх елементів виробничого процесу на рівні підприємства.

Об’єктом є економічні результати господарської діяльності.

На промисловому підприємстві об’єктами аналізу є показники виробництва і реалізації продукції, її собівартості, використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, фінансові результати виробництва, фінансовий стан підприємства тощо. У сільському господарстві, крім цих, об’єктами аналізу є також ступінь використання земельних ресурсів підприємства (вихід продукції на 100 га сільгоспугідь, врожайність культур, якість ґрунту, склад посівних площ тощо).

Мета дослідження орієнтує на кінцевий результат як теоретично-пізнавальний, так і прикладний, а задачі формують питання, на які повинна бути дана відповідь стосовно реалізації мети дослідження.

Існуючий стан наукової розробки багато в чому визначає вибір методів дослідження задач курсової роботи, що дозволяють досягати поставленої мети.

Метод, чи певна сукупність методів – основний спосіб збору інформації, її обробки і аналізу кінцевих результатів.

Тут потрібно назвати методи дослідження, які використовуються: збирання (спостереження і реєстрації з підрахунками і вимірами, які вимагаються) фактів; аналізу(оцінки, співставлення, порівняння, класифікації, упорядкування, систематизації) фактів; властивостей, факторів і явищ за певними показниками та критеріями; побудови (синтезу) і доказів наукових висновків, а також оцінки їх достовірності; побудови (синтезу), оцінки й оптимізації наукових рекомендацій, інтерпретації та експериментальної перевірки висновків і рекомендацій;економічної оцінки рекомендацій.

В першому розділі висвітлюються наступні питання (за пунктами):

• викладаються основні теоретичні і методичні положення теми, проблемні питання, їх уточнення та поглиблення з урахуванням впровадження засад різних організаційно-правових форм господарювання, проводиться аналіз останніх досліджень і публікацій, у яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, тобто стислий огляд літературних джерел з обраної теми, проводиться порівняльний аналіз методів вирішення обраної проблеми. Автору слід показати глибокі знання сучасного рівня економічних досліджень, виявити дискусійні та невирішені аспекти теми, визначити своє ставлення до них, накреслити шляхи їх вирішення. Теоретичні положення повинні визначити методологічні підходи, методи та засоби мікроекономічного аналізу питань, які досліджуються в наступному розділі роботи.

• проаналізувати сучасні тенденції розвитку галузі на основі статистичних даних; розкрити проблематику галузі та оцінити перспективи розвитку; розглянути внутрішньогалузеві зв’язки та визначити місце підприємства, що аналізується в контексті функціонування відповідної галузі національної економіки. В цьому питанні доцільно порівняти досягнутий рівень розвитку об‘єкта дослідження із середньогалузевими даними по групі однорідних підприємств.

В другому розділі висвітлюються наступні питання:

• провести організаційно-економічну оцінку об’єкта досліджень. Вона повинна містити характеристику профілю діяльності, тип виробництва, номенклатуру продукції, робіт або послуг, аналіз ринків сировини і збуту, структуру управління, основні фактори виробничого процесу. Характеристика об'єкта дослідження завершується зведеною таблицею динаміки основних техніко-економічних показників фінансово-господарської діяльності за останні три роки.

• на основі здобутків науки та фактично пізнавального матеріалу з предмету досліджень(зібраних під час проходження ознайомчої практики) проводять глибоку та всебічну економічну оцінку кола проблем, що стосується обраної теми за останні три роки.

Висновки повинні відображати сутність роботи, бути конкретними та корисними для практичної діяльності. Вони містять короткий виклад проведеного дослідження по всім розділам роботи.

Перелік використаних джерел закінчує виклад тексту роботи. У нього включають тільки ті видання, що дійсно були вивчені і використані в процесі підготовки роботи: законодавчі документи, постанови Уряду з питань економічної реформи, монографії, статті в періодичній пресі тощо. Перелік використаної літератури повинен включати не менш 20 - 25 найменувань по нормативно-правовій базі та по інших джерелах. При формуванні списку використаної літератури необхідно врахувати, що на перше місце виносяться: Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України. Інші літературні джерела подаються в алфавітному порядку або в порядку їх використання в роботі з такою інформацією: прізвище та ініціали авторів, назва друкованого видання, місце видання, назва видавництва, рік видання, кількість сторінок (приклад оформлення літературних джерел наведено в додатку 3).