Віктор матюк

2. Віктор Матюк (1852-1912) – композитор, громадський діяч, священик, фольклорист. Учень М. Вербицького, послідовник традицій «перемишльської школи».

Народився в с. Тудорковичі Львівської області в сім’ї дяка. Навчався в Перемишльській гімназії, де у віці 17 (!) років створює один із найкращих і найвідоміших солоспівів «Веснівка» («Цвітка дрібная») на сл. М. Шашкевича. Проживаючи у Ставропігійській бурсі, почав теж вивчати основи музичної теорії і гармонії у композитора й дириґента відомого тоді хору Ставропігії, Порфирія Бажанського (1836-1920). Був особисто знайомий з М. Вербицьким та Іваном Франком, що мало велике значення в його музичній праці. У віці 24 р. стає слухачем Львівської духовної семінарії. Ще з дитинства співав у церковному хорі, а в гімназії та в семінарії був хоровим диригентом.

Ще з ранніх років, починаючи з 1865 р., як студент Духовної семінарії, Віктор Матюк вивчав техніку хорового виконання в Івана Лаврівського, В. Кобринського, О. Сінкевича й Шушковського, будучи членом львівських співочих гуртків.

В майбутньому, о. Віктор Матюк зуміє поєднати своє покликання священика з музичною діяльністю й вимогливою в час і посвяту композиторською творчістю. При кожній нагоді збирав він зразки народньої музики, склавши декілька збірників обробок українських, зокрема старогалицьких, пісень для чоловічого хору.

Мав парохію в с. Кареві на Сокальщині – там і похований.

В. Матюк  був великим трудівником. Виконуючи священичі обов’язки, невтомно займався культурною та суспільною працею. Якщо комусь довелося б бувати в Карові, слід звернути увагу на напис, поміщений на цоколі пам’ятника, відкритому у 1937 році.. Там написано: КОМПОЗИТОРОВІ – ГРОМАДЯНИНОВІ о. ВІКТОРУ МАТЮКОВІ на вічну славну пам’ять

Як композитор писав у жанрах:

• камерно-вокальної (солоспіви) – майже 50 пісень цього жанру, покладених на слова М. Шашкевича, В. Масляка, І. Гушалевича й А. Міцкевича).

Солоспіви мали великий успіх. С. Крушельницька, О. Мишуга виконували. С. Крушельницька виконувала «Веснівку» перед російським царем на завершення концерту.

• хорової музикиі:

– ліричні хори – Веснівка, Перший акорд душі, Просьба матері;

– патріотичні, історичні хори – До руської пісні, На розвалинах Галича, Пісня русина, Родимий краю (з співогри «Капрал Тимко»,

• духовна музика - Літургія;

• кантата «Гамалія» (І ч.).

• співогри:

• Капрал Тимко, Інвалід (про рекрутів), Наші поселенці (про перших емігрантів в Америці),Нещасна любов, Простак.

Написав книжки:

«Малий катехизм музики» (1882),

«Боян» — хоровий збірник (1886, видавець і співредактор),

«Руський співаник для народніх шкіл» (у 4-х частинах),

«Короткий начерк з гармонії і композиції» (1906),

«Співаник церковно-народний для шкіл народних» (1911).

Писав статті в пресі:

• ( В справі видавництва руського співаника.  Наша руська народна пісня і її значення. Погляд на розвиток музики в Росії і її вплив на розвиток нашої музики в Галичині. Наша руська народна пісня в композиціях музичних Ф. Колесси.  В справі науки нотного хорального співу у нас по селах і містах.  Наука нотно-музикального пінія.).

!!! Не забуваймо, що в житті народу ніщо не приходить одразу, без підготування, і що сьогоднішній стан української музики міг створитися тільки після зроблених перших початків, промощених перших доріг. Про тих працівників піонерів, що виконали важне і нелегке підготовче завдання, а між якими о. В. Матюк займає видне місце, зберігаємо нашу вдячну пам’ять».

В. Барвінський. Промова на урочистостях у Львові з приводу святкування 85-річчя з Дня народження і 25-річчя з дня смерті В. Матюка.

Слухання музики: Хор «Родимий краю» (із співогри «Капрал Тимко», «Веснівка».