3.6.Агротехнічні заходи.

Догляд за деревами і чагарниками.

Догляд за деревами і чагарниками здійснюється протягом року і включає: поливання, внесення добрив, вкриття, обприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і чагарників.

Поливання має забезпечувати постійну оптимальну вологість коренезаселеного шару ґрунту до глибини 60-70см. Найкраще розвивається дерево при вологості ґрунту 60-80% повної вологоємності.

Норми та кратність поливання залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності й посухостійкості порід, віку дерев. Терміни та кратність поливань залежать від пори висаджування рослин, фази їхнього розвитку й зовнішніх умов. Молоді дерева віком до 15 років у суху і жарку погоду належить поливати до 15 раз за вегетаційний період. Для доросліших рослин кратність поливу знижується до 4-6 раз.

Хвойні та листяні вічнозелені рослини (особливо у перший і другий рік після садіння) вимагають більш інтенсивного поливання в суху погоду. Пересаджені дерева старшого віку, крім поливання, слід дощувати.

Восени, коли довго не було дощів, за 2-4 тижні до середнього строку настання мінусових температур дуже важливо провести вологозарядне поливання рослин.

Удобрення деревних рослин потрібно проводити на основі агрохімічного аналізу. Необхідно своєчасно удобрювати дерева та чагарники після їхнього обрізування. Головною видимою ознакою "ґрунтового голоду" рослин є їхні слабі прирости, здрібнене листя та зміна барв.

Мінеральні підживлення необхідно проводити 2-3 рази за вегетаційний період:

- перший раз - весною, в період розкриття брунькових лусок та вегетаційного росту пагонів;

- другий - в період повного розпускання листя;

- третій - восени, в період листопаду з кінця серпня до другої декади грудня.

Мінеральні добрива при кореневих підживленнях вносяться шляхом поверхневого розкидання, осередковим способом у свердловину глибиною 25-35 см діаметром 4-5 см, по 3-5 шт. на 1 м² пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральних підживлень.

Сухі підживлення належить проводити після дощу або поливу у вигляді суміші: 1 вагова частина аміачної селітри, 3 частини суперфосфату, 1 частина калійної солі. Суміш мінеральних добрив розсіюють навколо рослини, відступаючи від стовбура у молодих дерев на 0,3-0,5 м, у дорослих на 0,5-1м, у чагарників 0,3 м від кореневої шийки. Після сухого підживлення необхідно провести сильний полив насаджень. Оптимальна норма внесення добрив під час другого підживлення становить 35-40 г на 1 м² лунки.

Підживлення насаджень органічними добривами проводять 1 раз у 2-3 роки способом внесення компостів, гною, торфу з рівномірним розподілом по пристовбурній лунці. Після такого підживлення землю в лунці перекопують на глибину 10 см.

Дерева і чагарники, які не переносять низьких температур, вимагають захисту в зимовий період. При груповій посадці утепленню підлягає вся площа, яку займає група. Утеплення проводять після перших заморозків. Для утеплення стовбурів і крони застосовується повсть, солома та інші матеріали.

Якщо довго немає дощу, листя дерев покривається досить товстим шаром пилу, що призводить до закупорювання їхніх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. З метою змивання осілого на листки пилу слід проводити освіжаюче поливання крон дерев. Вони особливо необхідні в спекотні літні дні (у липні, серпні). Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (не пізніше 9-ї години) або ввечері (після 19-ї години) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше 4-5 разів за вегетаційний період - для листяних порід і 8-10 разів - для хвойних порід.

Обмивання крони проводиться за допомогою шланга або поливальних машин. З бур'янами борються двома способами - механічним (прополювання, скошування) та хімічним (застосування гербіцидів).

Для усунення негативного впливу ущільнення ґрунту і ефективного підживлення дерев проводять дренування пристовбурних лунок. Для цього навколо стовбура на відстані 60-80 см робиться 5-8 свердловин діаметром 7-12 см на глибину 50-80 см. Свердловини заповнюються компостом, перегноєм або деревною тирсою в суміші з торфом і мінеральними добривами. Дренування, яке сприяє активізації росту кореневої системи, проводиться восени через 3-5 років.

При механічному пошкодженні стовбурів або видаленні гілок деревина пошкоджується різними цвілевими грибами і бактеріями, що зумовлює утворення дупел. Для збереження таких дерев необхідний своєчасний догляд за утвореними дуплами і ранами.

Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року.

Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони.

Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень).

Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, обрізують щороку і один раз за 2-4 роки у повільнорослих.

Санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізують підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2 - 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне - зріз крони до основи скелетних гілок.

Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації.

Утримання і догляд за газонами.

Утримання газонів - комплекс агротехнічних заходів для створення оптимальних умов росту і розвитку дерноутворюючих трав, в результаті чого формується густий травостій, що має декоративність, "довголіття і стійкість до навантажень. Утримання грунтується на грамотному догляді за газоном (травостоєм і дерниною) з врахуванням призначення газону і його використання, видового складу трав, вмісту речовин в коренемісткому шарі, його фізичних властивостей.

Заходи догляду повинні забезпечити оптимальну структуру і вологість грунту, наявність поживних речовин.

До таких заходів належать:

1. Скошування.

2. Внесення добрив.

3. Боротьба зі шкідниками.

4. Механічна обробка дернини.

5. Землювання.

6. Захист від шкідників і хвороб.

7. Поточний і капітальний ремонт.

Полив. Необхідний не лише для забезпечення вологою рослин, але й сприяє кращому поступленню поживних речовин, які в розчиненій формі потрапляють до рослинного організму. Оптимальна вологість грунту під дерноутворювальними злаками 70-75%, тому полив проводять на глибину 15-20 см.

Скошування газонів

Надає не лише гарного вигляду, але і діє на щільність дернини, підвищення стійкості газону і його декоративності. Для забеспечення життєдіяльності трав зрізають менше 1/3 поверхні. Спостережння показали, що травостій мятлика лугового не зрізався декілька тижнів, а потім низько підстригли, ріст затримався на місяць.

Партерний і звичайний садово-парковий газон - на висоті 3-4 см. для дрібностебелевих і 4-5 для крупностебелевих (1 р. в декаду). Молодий газон - коли досягнуть 15-20 см. В середньому за сезон - 20-30 разів партерний, 5-10 р. звичайний.

Для скошування підбирають газонокосарки. Невеликі ділянки ручними газонокосарками з шириною захоплення 30 см., а звичайний і партерний - моторними з шириною 50 см. На крупних партерних самохідні косарки з ш=80 см. Спортивні - за допомогою спеціальних самохідних газонокосилок, ш.= 100-120 см. Газони скошують акуратно, паралельними смугами. Напрям смуг кожен раз змінюють.

Край доріжок і майданчиків, що не мають бордюрів, акуратно підрізають щоб не заростали. Бровки, вузькі роздільні смуги - ручними вузькозахватними газонокосарками.

Проблеми при неправильному догляді.

• При занадто низькій стрижці можуть оголюватись нерівності;

• Товстий шар неприбраної скошеної трави погіршує приріст, як і наслідки появляються дощові хробаки і мурашки, можуть зникнути цінні злаки.

Підживлення. Для підвищення декоративності і стійкості газону необхідно використовувати добрива у вигляді підживлення.

Внесення добрив.

Часте скошування приводить до збіднення запасів поживних речовин. Тому необхідні систематичні підживлення. Тому крім основних добрив, необхідні поверхневі підживлення (в сухому і рідкому вигляді).

В рідкому вигляді ефективніші особливо в перший рік. Багаторічні в перший рік потребують 14, і багато Р. "К'Чй - в різний вік. Весною - нестача азоту. Після скошування - потреба у всіх поживних, особливо N. Калій - при інтенсивному пагоноутворенні. В кінці вегетаційного періоду -РІК для морозостійкості.

Час від часу необхідний перегній, торфокомпост чи побутовий компост, перепрілий і пересіяний. Торф бажано з вапнуванням.

Перегноєм можна підживлювати після скошування під зиму чи навесні 10-12 т/га.

Мінеральні і органічні добрива вносять за допомогою борони чи металевими граблями. За вегетаційний період -N=25-35 г/м2 (№Р:К=6:2:3). Бур'яни неможна викорінити одним способом, треба комплекс заходів.

Механічна обробка дернини

Для підтримання водного і повітряного режиму і інтенсивності життєдіяльності використовують:

• Прочісування - обробка за допомогою спеціальних металевих грабель чи ротаційних щіток, за допомогою яких вибирається сміття, відмерла трава, руйнується мох, розпушується верхній шар грунту. На спортивних - спеціальне горизонтальне прорізування.

• Проколювання: обробка за допомогою спеціальних борон чи голчатих катків, що руйнують войлочний шар, що заважає життєдіяльності травостою. Знищує кірку, більший доступ кисню, вологи, поживних

речовин, рослини краще кущаться.. Глибина 8-10 см (200 проколів/їм газ.).

• Доцільно прочісувати + проколювати 1 р/сезон у період інтенсивного кущення (У-УІ; у IX). Добре разом з підживленням і землюванням.

Землювання і прикатування

Землювання полягає у рівномірному вкритті газону сумішшю перегною і крупнозернистого (30%) піску шаром 2-5 мм. Особливо на партерних (1р/3-4 роки) і спортивних газонах (2-4 за вегетац. період). Переважно восени після закінчення вегетації чи ранньою весною до початку весняного відростання.

Нерівності на газоні, що утворюються внаслідок експлуатації, вирівнюють прикатуванням. Особливо після весняних заморозків (легкі - 100-150 кг), що укріплює дернину і прискорює весняне відростання трав. Догляд в зимовий час - захист від затоплювання і утворення льодяної кірки. Паркові - очищають від снігу і льоду і посипають піском, шлаком. Весною очищають від сміття, листя, прочісують, вносять добрива, вирівнюють западини. Після 1-го відростання скошують.

Захист від шкідників

Шкідники - довгоносик і личинки травневого жука. З грибних - фузаріоз, бура і розова плямистість. Боротьбу ведуть спеціальні служби. Бажано біологічним методом.

Ремонт

Під час експлуатації відбувається загибель, часткове вимерзання, витоптування газонів. Часом зникає покрив. Ремонт може бути поточний - щорічне відновлення на окремих ділянках. Капітальний (що 5-10 р.) - відновлення на всій площі. До поточного - рихлення витоптаних, підстилка рослинного грунту граблями, вирівнювання, підсів. Капітальний - оранка, боронування, вирівнювання, додавання рослинної землі, добрив, посів, зрошення, догляд.

Боротьба з бур'янами

Бур'яни - висушують, виснажують грунт, витісняють газонні трави, знижують естетичний вигляд, є розсадниками хворіб і шкідників.

Є одно-, дво- і багаторічні. Найшкідливіші - рослини з приземними листками, зі стланкими і що укорінюються пагонами, а також низькорослі, що цвітуть і утворюють насіння нижче рівня травостою. До них належать:

• Мокриця; мятлик однорічний; грицики; - лутига;

• Манжетка; лютик повзучий; лапчатка гусяча;

• Кульбаба.

Відсутність бур'янів - ознака культурного газону. Поява має ряд причин:

• Погана підготовка грунту під посів

• Неправильний вибір травосуміші;

• Поганий догляд.

Заходи - як система догляду так і хімічні дія на бур'янові. При внесенні сірчано- і фосфорнокислого амонію - гинуть лютики, маргаритки, подорожники, лишайники, вероніка, конюшина. Грунт підкислюється, гинуть бур'яни. Суміш вносять 4-6 р. за місяць у вологий грунт. Мох - залізним купоросом.

Утримання квітників.

Усі квітки по принципу ландшафту чи регулярної композиції відносяться:

до ландшафтних груп - масиви, міксбордери, одиночні посадки, квітучі луки, (з багаторічних різних форм і розмірів);

до регулярних - партери, клумби, рабатки, квіткові групи, смуги, бордюри, вази різних матеріалів, які створюють з літняків і дворічок і розміщують на вулицях, проїздах, підхідних переходах, площах біля громадських будівель, спортивних споруд, біля пам'ятників, фонтанів, водойм.

В їх оформлені беруть участь килимово - листяні і різні квіткові, необхідною умовою якості квітників є дотримання норм і правил агротехніки вирощування, (екологічні та ґрунтово- кліматичні) вимоги різні в різних видів.

Підготовка грунту. Товщина родючого шару для однорічних - >20 - 30 см; багаторічних - 30 - 50; для килимових > 15 см.

При створені спочатку планують і очищають ділянку, викопують котлован відповідних розмірів і конфігурацій. Засипають завчасно підготовлену, добре просіяну і заправлену добривами землю. В якості добрив - гній (80 - 100 г/м2), повні мінеральні добрива (1Я, Р, К - 10,9, 10 г/м2)замість гною - перегній- компост ТМАХ чи побутовий компост. Підготовку грунту здійснюють за 2 - 3 тижні до посадки рослин.

Землю можна і досипаюти на існуючу основу, щоб вона височіла над поверхнею газона на 8 - 10 см чи рівна.

Більшість багаторічних не пересаджують 4 - 6 р. Багаторічники, що не зимують на початок жовтня викопують надземну частину зрізають, а кореневища і бульби (гладіолуси) очищують від грунту, просушують і зберігають в спеціальних приміщеннях. В другій половині зими початок весни їх пророщують в теплицях і весною висаджують.

Дворічники створюються висаджуванням розсади, яку попередньо вирощують в парниках і на спеціальних грядах. Висаджують в грунт ранньою осіню.

Цвітуть вони ранньою весною. Після відцвітання викопують і після цього висаджують літняки чи ґрунтопокривні.

На сплановану і политу водою (до 70% вологоємності) поверхню квітника наносять лінію малюнку по розбивочному кресленню за допомогою рулетки, шнура кілків, тонких жердин. Бороздки від жердини довго помітні, якщо їх присипати крейдою. Щоб не затоптувати - поверхню акуратно викладають дошки чи щити.

Для посадки беруть добре сформовану розсаду в стадії зацвітання. Рослини з однорічним циклом розвитку висаджують лише тоді, коли минає небезпека останніх заморозків.Посадку здійснюють зранку чи в вечері, а при великих об'ємах цілий день. За 4-5 год до викопування розсаду поливають, щоб грунт не відпадав з коріння і висаджують з комом.

Викопаний щільного один до одного встановлюють в низькі пікірувальні ящики і перевозять до місць. При транспортуванні - накривають.

Посадку - в ручну за допомогою савків (шуфель) чуть вище кореневої шийки.

Між квітковим бордюром і обрамленими рослинами залишають прозір, щоб не зрослися.

Поливають не дуже холодною водою. Газони поруч зразу засівають подвійною нормою. Відстань між газоном і квітником 10 см. Зверху газон і квітники мульчування 1-1,5 торфяної крошки.

Посівом теж можна в підготовлений грунт. Посів ранньою весною після танення, а грунт готовий з осені. Сходи проріджують 1 - 2 рази.

Глибина посадки - залежить від виду, розмірів кореневищ. Занадто глибоко пізно проростають, поверхнева - вимерзання рослин.

Полив. У перші 5-10 днів розсаду поливають з поливальниць чи відер, щоб вода не потрапляла на листя. Грунт промочується на 10-15 см. (30 л/м2). Вранці до 900і ввечері після 1800.

Якщо рослини прибиваються до землі - перед поливанням їх піднімають. Якісним є полив зі шлангів з насадками чи спеціальними дощувальними установками(навіть за жаркої погоди, бо роблять туман.)

Полив має бути рівномірним, краще під менше 45° до рослин, щоб падав дощем. У суху, жарку - через день. Норми поливу 1 - річні - 10-15л/м2.

Розпушування

Його називають сухим поливанням. Постійно руйнує кірку, що утворилися після поливу. Запобігає:

- Надмірному випаровуванні.

- Заростання бур'янами

- Кращий аерообмін, що утворює міцний корінь і рясне цвітіння

Перше розпушування - після укорінення розсади. Ручними мотиками, граблями після поливу і дощу на 5-9 см, біля рослин - 2-3 см, 5-6 разів на місяць.

Ремонт - проводять у випадках коли необхідно замінити загинулі рослини, що мають короткий життєвий цикл (3-5 років), молодими. До таких небагато - алісум ,котячі лапки, вероніка повзуча, віола рогата, дельфініум культ., децентра прекрасна, люпин багатолистий, незабудка, примула безстебельна, хризантема репсева.

Деякі утворюють щільні кореневища (бадан, ірис, лілейник, рудбекія) або щільні кущі, що заважають нормальному розвитку органів відновлення (астільба, аколіт, аквілегія, дельфініум, піон, примула, флокс). їх треба періодично викопувати і заміняти іншими.

Процес розростання в різних видів різний, ремонт може бути частковим, коли замінюють окремі види чи сорти. Тоді грунт, якщо не заражений, удобрюють і перекопують на глибину 25-30 см. Викопані треба оглянути - хворі знищити, здорові розділити. Задовгі вкорочують на 1/3, порізи посипають порошком з вугіллям.

« Ремонт можна провести весною, до початку росту, чи восени. Восени - коли в квітниках - цибулькові, ранньоквітучі і багаторічні. Ранньою весною - пересаджують багаторічні що цвітуть влітку, восени.