
- •6.050202 «Автоматизоване управління технологічними процесами»
- •Тема 1. Життєвий цикл систем автоматизації
- •Основні процеси життєвого циклу програмного забезпечення
- •Поняття життєвого циклу економічно автоматизованої інформаційної системи
- •2. Основні процеси життєвого циклу програмного забезпечення
- •Тема 2. Послідовність проектування асу тп, склад і зміст проектної документації
- •2. Функції асу тп
- •3. Різновидності асу тп
- •1. Основні відомості про асу тп
- •2. Функції асу тп
- •3. Різновидності асу тп
- •Основні виконавці робіт
- •Характеристика етапів робіт
- •2. Основні виконавці робіт
- •Тема 3. Розробка та виконання схем автоматизації
- •2.Види схем автоматизації
- •1. Типи схем автоматизації
- •Функціональні схеми систем вимірювання і автоматизації
- •3. Графічне оформлення схем автоматизації
- •3.1. Загальні вимоги до виконання схем
- •3.2. Графічні позначення під час виконання схем
- •2. Основні елементи щитів і пультів систем автоматизації
- •3. Умовні позначення щитів і пультів систем автоматизації
- •1. Основні відомості про щити і пульти систем автоматизації
- •2. Основні елементи щитів і пультів систем автоматизації
- •3.Умовні позначення щитів і пультів систем автоматизації
- •1. Основні відомості.
- •2.Компоновка центрального щита систем автоматизації
- •Основні відомості
- •2. Компоновка центрального щита систем автоматизації
- •2. Характеристика трубних проводок
- •Способи виконання трубних проводок
- •Вибір труб і пневмокабелів для трубних проводок
- •5. Вибір арматури, з’єднувальних і приєднувальних пристроїв для трубних проводок
- •Тема 4. Вибір технічних засобів під час проектування схем автоматизації
- •2.Клавішні обчислювальні машини
- •3.Перфораційні обчислювальні машини
- •Основні відомості про технічні засоби
- •Клавішні обчислювальні машини
- •Перфораційні обчислювальні машини
- •Література
- •43018 М. Луцьк, вул. Львівська, 75
2. Основні виконавці робіт
Розробка і впровадження АСУ ТП включає в себе величезну кількість різнохарактерних робіт, кожна з яких потребує спеціалістів різних спеціальностей і кваліфікації. У той же час роботи на всіх етапах тісно зв’язані між собою (причому багато з них виконуються паралельно), результати виконання однієї впливають на хід виконання і результати іншої. Наприклад, технічні засоби і програмне забезпечення розробляють, як правило, одночасно, при цьому завжди шукають оптимальне (з економічної точки зору) розподілу «навантаження» між апаратурою і програмою. У зв’язку з цим для успішного створення АСУ ТП в найкоротші терміни досить важливо вибрати виконавця робіт на відповідних етапах. Практично можна визначити три основних типи проектувальників систем:
1. персонал підприємства-споживача;
2. виготівники (розробники) технічних засобів;
3. спеціальні бригади, проектуючі системи.
У загальному випадку кожен тип проектувальника АСУ ТП має свої сильні і слабкі сторони. Споживач краще, ніж будь-хто інший, знає технологічний процес і конкретні умови виробництва. Крім того, він найбільш зацікавлений в оптимальній побудові системи і успішному її впровадженню, оскільки сам у подальшому повинен її експлуатувати і отримувати прибуток від впровадження. У принципі, якщо в складі виробничого персоналу існують спеціалісти, які знають технічні засоби АСУ ТП і програмування, то системи можна створювати силами самого промислового підприємствам. Проте така форма проведення робіт доступна лише крупним підприємствам. Щоб виконати роботу з проектування систем (включаючи моделювання і програмування задач керування), потрібні спеціалісти досить високої кваліфікації, в яких, як правило, промислові підприємства мають нестачу. З цієї причини персонал підприємства-споживача приймає участь у процесі створення системи в основному на етапі передпроектної проробки, а потім під час монтажу і вводу АСУ ТП в експлуатацію.
Виробники (розробники) технічних засобів, у багатьох випадках являючись розробниками і програмного забезпечення, добре знають характеристики і можливості своїх виробів. Тому, проектуючи системи, вони краще, ніж будь-хто, можуть забезпечити ефективне застосування керуючих ЕОМ, організувати комплекс керування обчислювально виробничою інформацією і розробити найбільш компактну виробничу програму. Маючи досвід проектування інших систем, виробники засобів АСУ ТП можуть добитися великого успіху, навіть вперше стикаючись з новим типом виробництва. Суттєво навіть те, що їм простіше забезпечити можливості зміни чи розширення проектуючої системи в майбутньому. Виробники засобів, проте, не можуть створити системи керування і тим більше впровадити її на промисловому підприємстві без участі персоналу цього підприємства. Вони, крім того, «прив’язані» до своїх виробів, обмежуючи тим самим вибір інших (у ряді випадків більш оптимальних) комплексів технічних засобів.
Спеціальні бригади, проектуючі системи, як правило, мають у своєму складі спеціалістів з системотехніки, ЕОМ, датчиків і виконавчих механізмів, автоматизації і програмування. Ці бригади у загальному випадку виконують всі роботи від вибору об’єкта керування і задач АСУ ТП до впровадження. Оскільки вони спеціалізуються на створенні систем, природно, що роботи повинні виконуватися ними в найбільш короткі терміни. Проте вибір таких виконавців має певні недоліки. Бригади проектувальників, як правило, розробляють те, що в даний момент вимагає споживач, і не більше. Це влаштовує споживача, якщо потрібне конструктивно закінчене спеціалізоване обладнання, виконуюче певні функції швидко і ефективно. У цьому випадку не передбачається ніякого вдосконалення і розвиток системи.
Необхідно відмітити, що бригади, які спеціалізуються на проектуванні системи, прагнуть виконати роботи на базі засобів АСУ ТП, з якими вони мали справу раніше, т.т. і в цьому випадку існує тенденція до обмеження вибору технічних засобів.
Згідно опитування проведеного американським журналом «Cotrol Engng» найбільшу участь на всіх етапах створення АСУ ТП приймали спеціальні проектні бригади.
Досвід розробки і впровадження вітчизняних АСУ ТП також свідчить про ефективність роботи спеціально створених проектних бригад. У вітчизняній практиці створення АСУ ТП отримала розповсюдження форма тісного співробітництва розробників технічних засобів, підприємства-виробника, спеціальної проектної бригади і персоналу підприємства, де впроваджується система. Типовим прикладом такого співробітництва можу слугувати розробка першої вітчизняної системи атомного енергоблоку атомної електростанції.
Література: Вальков В.М, Вершин В.Е. Автоматизированные системы управления технологическими процессами. – 3-е изд., перераб.и доп. – Л.: Политехника, 1991. – С.181-186