Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
metod_osn_pr_lek_nov_kurs.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
756 Кб
Скачать

2. Основні процеси життєвого циклу програмного забезпечення

1. процес придбання;

2. процес постачання;

3. процес розроблення;

4. процес експлуатації;

5. процес супроводження.

Процес придбання складається з дій замовника щодо придбання компонентів економічно-автоматизованої інформаційної системи. Цей процес передбачає такі дії:

  1. оцінювання придбання;

  2. підготовка заявочних пропозицій;

  3. підготовка і коригування договору;

  4. нагляд за діяльністю постачальника;

  5. приймання і завершення робіт.

Процес постачання охоплює дії виконуючі постачальником, який постачає замовнику компоненти ЕАІС, програмний продукт або послугу. Цей процес передбачає такі дії:

  1. оцінювання постачання;

  2. підготовка відповіді на заявочні пропозиції;

  3. підготовка договору;

  4. планування;

  5. виконання і контроль;

  6. перевірка і оцінювання;

  7. постачання і завершення роботи.

Процес розроблення передбачає дії виконуючі розробником і охоплює роботи зі створення ЕАІС і її компонентів відповідно до заданих вимог, включаючи такі дії:

  1. оформлення проектної і експлуатаційної документації;

  2. підготовку матеріалів необхідних для перевірки працездатності та відповідної якості програмних продуктів;

  3. підготовку матеріалів необхідних для організації навчання персоналу тощо.

Процес розроблення включає такі дії: підготовчу роботу, аналіз вимог до ЕАІС, проектування архітектури ЕАІС, аналіз вимог до програмного забезпечення ЕАІС; проектування архітектури програмного забезпечення; детальне проектування програмного забезпечення; кодування і тестування процесу забезпечення; інтеграція програмного забезпечення; кваліфікаційне тестування програмного забезпечення; інтеграція системи; кваліфікаційне тестування систем;, встановлення і приймання приймання програмного забезпечення ЕАІС; приймання ЕАІС.

Підготовча робота розпочинається з вибору моделі життєвого циклу (ЖЦ) економіко-автоматизованої інформаційної системи (ЕАІС), що відповідає масштабу, значущості і складності проекту. Дії і задачі процесу розроблення мають відповідати обраній моделі. Розробник повинен вибрати, адаптувати до умов проекту і використовувати погоджені з замовником стандарти, методи і засоби розроблення, а також скласти план виконання робіт.

Під аналізом вимог до системи розуміють визначення її функціональних можливостей, вимог користувача, вимог до надійності й безпеки, вимог до зовнішніх інтерфейсів тощо. Вимоги до системи оцінюють, виходячи з критеріїв можливості реалізувати і перевірити ЕАІС під час тестування.

Проектування архітектури системи на високому рівні полягає у визначенні компонентів її устаткування, ПЗ і операцій, які виконує персонал, що експлуатує ЕАІС. Архітектура ЕАІС має відповідати вимогам, що висуваються до системи, а також прийнятим проектним стандартам і методам.

Аналіз вимог до ПЗ ЕАІС припускає визначення таких характеристик для кожного компонента:

  1. функціональних можливостей, у тому числі характеристик продуктивності та середовища функціонування компонента;

  2. зовнішніх інтерфейсів;

  3. специфікацій надійності та безпеки;

  4. ергономічних вимог;

  5. вимог до використовуючи даних;

  6. вимог до встановлення і приймання;

  7. вимог до документації для користувачів;

  8. вимог до експлуатації та супроводження.

Вимоги до ПЗ ЕАІС оцінюють, виходячи з критеріїв відповідності вимогам до системи, можливості реалізувати й перевірити її під час тестування.

Проектування архітектури ПЗ охоплює такі задачі (для кожного компонента ПЗ):

  1. трансформація вимог до ПЗ в архітектуру, що визначає на високому рівні структуру ПЗ і склад його компонентів;

  2. розробка і документування програмних інтерфейсів ПЗ і баз даних;

  3. розробка попередньої версії документації для користувачів;

  4. розробка і документування попередніх вимог до тестів і плану інтеграції ПЗ.

Архітектура компонентів ПЗ має відповідати вимогам, які висувають до них, а також прийнятим проектним стандартам і методам.

Детальне проектування ПЗ містить такі задачі:

  1. опис компонентів ПЗ та інтерфейсів між ними на нижчому рівні, достатньому для їх подальшого самостійного кодування і тестування;

  2. розробка і документування детального проекту бази даних;

  3. відновлення (у разі потреби) документації для користувачів;

  4. розробка і документування вимог до тестів і плану тестування компонентів ПЗ;

  5. коригування плану інтеграції ПЗ.

Кодування і тестування ПЗ охоплює такі задачі:

  1. розробка (кодування) і документування кожного компонента ПЗ і бази даних, а також сукупності тестових процедур і даних для їх тестування;

  2. тестування кожного компонента ПЗ і бази даних на відповідність вимогам. Результати тестування компонентів мають бути документовані;

  3. коригування (за потреби) документації для користувачів;

  4. коригування плану інтеграції ПЗ.

Інтеграція ПЗ передбачає збирання розроблених компонентів ПЗ відповідно до плану інтеграції і тестування агрегованих компонентів. Для кожного з агрегованих компонентів розробляють набори тестів і тестові процедури, призначені для перевірки кожної з кваліфікаційних вимог під час наступного кваліфікаційного тестування.

Кваліфікаційна вимога – це набір критеріїв або умов, який необхідно виконати, щоб кваліфікувати програмний продукт як такий, що відповідає своїм специфікаціям і готовий до використання в умовах експлуатації.

Кваліфікаційне тестування ПЗ проводить розробник у присутності замовника (якщо це можливо) для демонстрації того, що ПЗ задовольняє своїм специфікаціям і придатне до використання в умовах експлуатації. Кваліфікаційне тестування виконують для кожного компонента ПЗ за всіма розділами вимог за умов широкого варіювання тестів. При цьому також перевіряють повноту технічної документації і документації для користувачів на її адекватність самим компонентам ПЗ.

Інтеграція системи полягає в збиранні всіх її компонентів, включаючи ПЗ і устаткування. Після інтеграції система, у свою чергу, піддається кваліфікаційному тестуванню на відповідність сукупності вимог до неї. При цьому також здійснюється оформлення і перевірка повного комплексу документації на систему.

Встановлення і приймання ПЗ ЕАІС здійснює розробник відповідно до плану в тому середовищі і на тому устаткуванні, що передбачені договором. У процесі встановлення перевіряється працездатність ПЗ і баз даних. Якщо встановлення ПЗ замінює існуючу систему, розробник має забезпечити їх різнобічне функціонування відповідно до договору.

Приймання ЕАІС передбачає оцінювання результатів кваліфікаційного тестування ПЗ і ЕАІС, документування результатів оцінювання, що проводяться замовником за допомогою розробника. Розробник остаточно передає ЕАІС замовнику відповідно до договору, забезпечуючи при цьому необхідне навчання і підтримку.

Процес експлуатації охоплює дії оператора, що експлуатує систему. Цей процес передбачає дії:

  1. підготовча робота;

  2. експлуатаційне тестування;

  3. експлуатація системи;

  4. підтримка користувачів.

Процес супроводження передбачає дії, виконуючі супровідною організацією, (службою супроводження). Цей процес активізується у разі змін (модифікацій) ЕАІС, програмного продукту і відповідної документації, викликаних виниклими проблемами чи потребами в модернізації чи адаптації ЕАІС і відповідного програмного забезпечення.

Відповідно до стандарту ІЕЕЕ-90 під супроводженням розуміють внесення змін до програмного забезпечення з метою виправлення, помилок, підвищення продуктивності або адаптації до умов роботи, що змінилися або вимог.

Зміни внесені в існуючу ЕАІС та її ПЗ, не мають порушувати їх цілісність. Процес супроводження охоплює перенесення ПЗ в інше середовище чи міграцію, і закінчується зняттям ЕАІС та її ПЗ з експлуатації.

Процес супроводження охоплює такі дії:

  1. підготовча робота;

  2. аналіз проблеми і запитів на модернізацію ПЗ і системи в цілому;

  3. модифікація відповідних компонентів ЕАІС і ПЗ;

  4. перевірка і приймання;

  5. перенесення ПЗ в інше середовище;

  6. зняття ЕАІС і ПЗ з експлуатації.

Література: Кравченко В.Г. Проектування автоматизованих інформаційних систем: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2008. – С. 56-63

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]