3. Перфораційні обчислювальні машини

Перфораційні обчислювальні машини (ПОМ) застосовуються для механізації планових, облікових і статистичних робіт, незважаючи на високі темпи розвитку ЕОМ. Велике поширення ці машини отримали на невеликих промислових підприємствах для механізації обліку заробітної плати, матеріальних цінностей, витрат на виробництво, нормативних розрахунків і т. д.

ПОМ використовують на машинно-рахункових станціях (МРС) - (для механізації всіх операцій технологічного процесу) і в складі комплексу засобів АСУ, побудованого на базі ЕОМ (для підготовки даних, групування інформації за ознаками і контролю машинних носіїв).

ПОМ відносяться до цифрових обчислювальних машин.

Процес обробки даних на ПОМ переривчастий: перехід від однієї операції до іншої проводиться за участю людини, що значно знижує швидкість обробки інформації. Крім того, ПОМ можуть успішно застосовуватися для обробки економічної інформації тільки за нескладних алгоритмів.

Ввід і сприйняття вихідної інформації, групування її за певними ознаками, управління обчислювальним процесом і фіксація результатів здійснюються в ПОМ автоматично. Арифметичні і логічні операції ці машини виконують за заздалегідь складеною програмою, що набирається вручну шляхом комутації та відповідної установки вимикачів. Інформація сприймається машинами в десятковій системі числення. Результати обчислень видаються в тій же системі числення на паперову стрічку або перфокарти.

Робота перфораційних машин заснована на застосуванні перфораційного методу, що полягає в тому, що вихідна інформація, що підлягає обробці, наноситься на перфокарту з документів у вигляді пробивок, розташованих за певною системою. Перфокарта, таким чином, стає дублікатом звичайного документа і носієм інформації, що вводиться в машину.

Сприйняття ПОМ інформації з перфокарт здійснюється електроконтактним способом. У пристроях вводу ПОМ в момент контакту сприймаючих щіток з контактним валом через нанесення пробивки передаються імпульси струму до електромагнітних пристроїв, які, спрацювавши, забезпечують певні логічні і арифметичні операції, наприклад сортування перфокарт, підрахунок цифрової інформації, запис цифрової та алфавітної інформації.

Сприйняття інформації з перфокарт за допомогою електричних імпульсів вперше було реалізовано в 1888 р. Г. Голлерітом, винайденням машини, названу табулятором. У наступні роки відбувалося ускладнення конструкції і розширення експлуатаційних властивостей цієї машини, але принцип її побудови зберігся до сьогодні.

За характером сприйманої і вводу інформації ПОМ можуть бути цифровими і алфавітно-цифровими. Цифрові ПОМ сприймають і друкують тільки цифри, а алфавітно-цифрові ПОМ крім цифр можуть сприймати і друкувати повний текст (експлуатаційні можливості цих машин значно ширші). За ємністю оброблюваних перфокарт ПОМ діляться на 45-колонні і 80-колонні.

Механізована обробка інформації на ПОМ включає в себе кілька операцій: перфорацію, контроль перфорації, сортування і табуляцію.

Перфорація - процес перенесення інформації з документів на перфокарти, становить зміст першої операції технологічного процесу опрацювання інформації на ПОМ. Вона проводиться на клавішних перфораторах з ручним введенням інформації. Оператор, керуючись макетом перфорації, читає документ і натисненням однієї за одною відповідних клавіш переносить необхідну інформацію у вигляді пробивок на перфокарту.

Контроль перфорації - перевірка правильності перенесення інформації з первинних документів на перфокарти. Вона може бути виконана різними способами. Один з них - використання клавішних контролерів, на клавіатурі яких повторюється набір даних первинних документів і тим самим проводиться звірення їх з пробитими в карті отворами.

Сортування перфокарт - розкладання їх за окремими групами, що мають однакові ознаки, в цілях підрахунку і запису цифрової інформації, що міститься в перфокартах кожної групи. Сортування перфокарт здійснюється на сортувальних машинах.

Табуляція - заключна операція обробки перфокарт на ПОМ. Перфокарти, згруповані в певному порядку, пропускаються через табулятор, який автоматично підраховує числову інформацію, зафіксовану в перфокартах, і друкує відомість (табуляграми) зі зведеною інформацією. Як правило, використовуються для розробки різної зведеної інформації, у зв'язку з чим сортування і їх табуляція виробляються багаторазово.

Для механізованої обробка інформації необхідний комплект ПОМ, причому кожна з машин комплекту виконує певні операції. В основній або неповний комплект ПОМ прийнято включати: 1 табулятор, 1-2 сортувальні машини, 3-4 перфоратора, 2-3 контролери. Крім машин основного комплекту в обробці інформації беруть участь також машини спеціального призначення, які в різних поєднаннях (в залежності від характеру робіт) можуть доповнювати основний комплект (перфоратори-репродуктори, підсумкові та зчитувальні перфоратори, обчислювальні перфоратори, , расшифровуючі та інші машини ).

Всі ПОМ - машини електромеханічного принципу дії. Для розширення експлуатаційних властивостей і збільшення швидкодії ПОМ систематично модернізуються і оснащуються елементами електроніки. Так, для виконання операцій множення і ділення табулятори агрегатуються з електронними обчислювальними приставками. Для обробки інформації використовуються електронні сортувальні машини і електронні обчислювальні перфоратори.

За експлуатаційним призначенням всі ПОМ підрозділяються на групи так, як показано на рис. 4.2.

Рис. 4.2. Класифікація перфораційних-обчислювальних машин

До ПОМ для підготовки перфокарт відносяться:

клавішні перфоратори, призначені для нанесення на перфокарти цифрових і алфавітно-цифрових даних у вигляді системи пробивок;

клавішні контрольники - для перевірки правильності даних, нанесених на перфокарти;

клавішні друкуючі перфоратори - для нанесення на перфокарти даних з одночасним їх друком на верхній край перфокарти;

расшифровуючі машини - для друку на перфокарти даних, нанесених у вигляді пробивок: а) цифрові з розшифровкою за колоною 45 - і 80-колонних перфокарт; б) алфавітно-цифрові з поколонною і позиційною розшифровкою 80-колонних перфокарт;

клавішні перфоратори-контрольники - до виконання функцій клавішних перфораторів і контрольників;

клавішні друкуючі перфоратори-контрольники - до виконання функцій клавішних друкувальних перфораторів, контрольників і разшифровуючих машин. За видом оброблюваної інформації перфоратори і контрольники підрозділяються на цифрові і алфавітно-цифрові, а по місткості оброблюваних перфокарт - на 45 - і 80-колонні;

перфоратори репродукційні (репродуктори) - копіювання масивів перфокарт з можливістю зміни розташування даних на перфокартах і внесення додаткових даних;

перфоратори підсумкові - для автоматичного виведення на перфокарти результатів обробки даних з табулятором і обчислених приставок.

Перфоратори репродукційні і перфоратори підсумкові відносяться до цифрових ПОМ і є автоматичними перфораторами. На відміну від клавішних перфораторів вони виробляють перфорацію карт за позиціями, тому швидкість їх роботи не залежить від кількості перфоруючих колонок і становить 120 карт / хв. За ємності перфокарт вони можуть бути 45 - і 80-колонними. Підсумкові перфоратори можуть агрегатуватися з табуляторами і обчислювальними приставками, а в автономному режимі виконують односерійне і багатосерійне дублювання, тобто отримання серії карт-копій з одного або декількох карт-шаблонів. Перфоратори репродукційні крім репродукції можуть також виконувати односерійні і багатосерійне дублювання.

До ПОМ для впорядкування масивів перфокарт відносяться: сортувальні машини, призначені для угрупування перфокарт за заданими ознаками. За конструктивною ознакою сортувальні машини діляться на електромеханічні та електронні. Електромеханічні сортувальні машини призначені для сортування цифрової інформації, а електронні - для сортування цифрової та алфавітної інформації. На електромеханічних сортувальних машинах можна робити сортування як 45 -, так і 80-колонних перфокарт, а на електронних - тільки 80-колонних перфокарт; розкладно-підбірні машини, призначені для об'єднання декількох масивів перфокарт і розкладки одного масиву перфокарт на кілька масивів за заданими ознаками.

До ПОМ для математичної обробки даних належать: табулятори, призначені для алгебраїчного підсумовування даних, нанесених на перфокарти, і виведення результатів на друк і за допомогою підсумкових перфораторів на перфокарти. Табулятори можуть агрегатуватися з обчислювальними приставками, які виконують операції множення і ділення. За видом оброблюваної інформації розрізняють табулятори цифрові й алфавітно-цифрові.

На цифрових табуляторах можна обробляти 45 - і 80-колонні перфокарти, а на алфавітно-цифрових - 80-колонні перфокарти; електронні обчислювальні перфоратори, призначені для виконання основних арифметичних і логічних операцій з даними, нанесеними на перфокарти, з виводом результатів на перфокарти.

Перфораційні комплекси обробки інформації (ПКОІ), призначені для комплексної автоматизованої обробки даних, нанесених на перфокарти, і виводу результатів на перфокарти і друк. Вони здійснюють операції: а) арифметичні (додавання, віднімання, множення, ділення) і порівняння десяткових чисел змінної довжини не менше ніж до 15 десяткових розрядів зі знаком; б) порівняння, редагування, перекодування символьної інформації змінної довжини не менше ніж до 256 байтів; в) ввід, вивід та обмін інформацією з підключеними периферійними пристроями. Перфораційні комплекси обробки інформації повинні складатися з процесора з програмним управлінням, підключених до нього пристроїв вводу з перфокарт, виводу на перфокарти, буквено-цифрового друку і інших периферійних пристроїв: зовнішньої пам'яті з довільною або послідовною вибіркою пристроїв вводу з перфострічки; пристрої виводу на перфострічку; пристроїв для обміну даними по лінії зв'язку. ПКОІ є багатофункціональними машинами, призначеними для комплексної обробки інформації (упорядкування і математичної обробки).

До ПКОІ відносять в нашій країні перфораційний обчислювальний комплекс М-5000 і наступні його модифікації, - ПВК М-5010 і ВК-5100. Ці машини представляють собою малі електронні обчислювальні машини третього покоління (машини, призначені для комплексної обробки економічної інформації).

Вони призначені для математичної і логічної обробки інформації, а також для вирішення завдань, пов'язаних з обробкою великих обсягів алфавітно-цифрової інформації, і успішно використовуються в обчислювальних центрах промислових і непромислових підприємств.

Лекція 18. Електронні обчислювальні машини

Електронні обчислювальні машини (ЕОМ) - найбільш ефективний засіб обробки економічної інформації. Застосування ЕОМ значно підвищує рівень автоматизації, зменшує час на отримання потрібних рішень і збільшує надійність роботи всього керованого комплексу. Впровадження ЕОМ в автоматизовані системи управління (АСУ) сприяє більш повному та ефективному використанню матеріальних, трудових і енергетичних ресурсів, забезпечує якісно нові можливості зростання продуктивності праці; дає змогу різко збільшити обсяг вихідних даних, використовуваних для розрахунків, при одночасному, скороченні складу показників у первинних документах, вводити в процесі розрахунків постійні ознаки з попередньо підготовлених машинних носіїв інформації (масиви постійних даних також можна підготувати заздалегідь), отримувати результати обчислень у вигляді готових документів, передбачаючи аналіз даних у процесі їх обробки, прискорити цикл обробки даних. ЕОМ приймає в АСУ на себе функції контролю та пошуку оптимальних рішень.

Експлуатаційні можливості ЕОМ дозволяють виконати економічні розрахунки, що не піддаються механізації при використанні лічильно-клавішних і перфораційно-обчислювальних машин. Вони майже повністю автоматизують обробку інформації, скорочують до мінімуму ручний набір на клавішах, різко зменшують кількість помилок в обчисленнях. Економічні дані для обробки на ЕОМ представляються в двійковій і десятковій системі числення, з фіксованою і плаваючою комою, у вигляді цілих, можлива обробка полів символів змінної довжини.

В історії розвитку ЕОМ розрізняють кілька поколінь.

ЕОМ першого покоління з'явилися на початку 50-х років. Вони виконувалися на електронних лампах, мали великі габарити, навісний монтаж, характеризувалися значним споживанням електричної енергії (порядку 50-100 кВт), невисокою. швидкістю роботи (100-20 000 операцій / с), малою надійністю (середній корисний час роботи 15-18 год. на добу), обмеженим строком служби, що робило їх економічно недостатньо ефективними. До них відносилися вітчизняні ЕОМ: «БЕСМ», «Стріла», «Урал-1», «Урал-2», «Мінськ-2» і ін. Перше покоління ЕОМ заклало основу для подальшого розвитку їх логічної побудови.

ЕОМ другого покоління з'явилися в кінці 50-х років, виконувалися на напівпровідникових елементах, відрізнялися від ЕОМ першого покоління малим споживанням енергії, компактністю, друкованим монтажем, високою надійністю, більш високою швидкодією (від 20 тис. до 1 млн. операцій / с), зменшенням відносної вартості, більш широкою спеціалізацією застосування. Але ці машини володіли і недоліками, наприклад великою залежністю параметрів напівпровідникових елементів від температури, а також труднощами забезпечення високої стабільності характеристик елементів одного і того ж типу.

У нашій країні розроблені і широко застосовувалися такі ЕОМ другого покоління, як «Мінськ-22», «Мінськ-32», «Урал-14», «Урал-16», «М-220», «БЕСМ-6».

Разом з ЕОМ другого покоління інтенсивно розвивалося математичне забезпечення ЕОМ, зокрема широке поширення одержали алгоритмічні мови. «АЛГОЛ», «Кобол», «ФОРТРАН». Друге покоління ЕОМ призвело до створення складних за своєю структурою обчислювальних систем.

ЕОМ третього покоління з'явилися, в кінці 60-х років. Вони характеризуються наступним:

2. використанням інтегральних схем в якості елементної бази. Кожна інтегральна схема виконана у вигляді окремого приладу. Розмір корпусу приладу наближується до розміру одного транзистора. Однак в одному корпусі міститься кілька десятків компонентів, відповідних транзисторів, резисторів, конденсаторів і т. д. Прилад являє собою логічний блок, компоненти у якому з'єднані між собою нерозбірні. При цьому різко зменшуються габарити і маса апаратури, споживання енергії та значно підвищилась надійність роботи машини;

3. застосуванням нової технології з використанням автоматизації проектування і виготовлення блоків машини (широко впроваджується багатошаровий друкований монтаж, при цьому досягається висока швидкодія і зниження вартості);

4. значним розширенням можливості обробки даних, які мають різні фізичні уявлення і різну форму запису (алфавітну, цифрову, з полями змінної довжини);

5. значним розширенням набору периферійного обладнання, включаючи різні пульти вводу - виводу, дисплеї, абонентські пункти, віддалені від центрального обчислювача. Застосовується широкий набір зовнішніх запам'ятовуючих пристроїв (магнітні стрічки, барабани, диски), що володіють порівняно високою швидкодією і практично необмеженою ємністю; розвиненою системою діагностики несправностей; багатопрограмного роботою, як обчислювача, так і периферійного обладнання; високорозвиненим математичним забезпеченням, що включає операційну систему, розвинену бібліотеку стандартних підпрограм, транслятори з різних алгоритмічних мов; розширеної сфери застосування, використанням в АСУ для обробки великих масивів економічної інформації.

До вітчизняних машин третього покоління відносяться ЕОМ Єдиної системи (ЕС-1020, 1022, 1030, 1033, 1050), моделі АСОТ-М, СМ1-СМ4.

ЕОМ четвертого покоління розробляються в даний час. Вони виконуються на великих інтегральних схемах (ВІС) характеризуються в порівнянні з ЕОМ третього покоління більш високим ступенем інтеграції (100 і більше логічних елементів в одному приладі), підвищеною надійністю, швидкодією. Основні структурні особливості машин четвертого покоління забезпечують можливість об'єднання ЕОМ в багатопроцесорні комплекси з розвиненими пристроями обміну інформацією усередині системи, подальшим розвитком методів зв'язку з великою кількістю зовнішніх каналів, що підключаються до телефонних і телеграфних ліній. Засоби математичного забезпечення дозволять застосовувати алгоритмічні мови для організації та управління обробкою великих масивів інформації. При цьому характерна розробка не тільки багатопроцесорних систем, але і розвиток мікропроцесорної техніки.

В якості базових ЕОМ для АСУ різних ланок господарського управління та планування в останні роки найбільш часто використовують моделі ЄС ЕОМ і АСОТ.

ЄС ЕОМ являє собою комплекс універсальних ЕОМ, побудованих на єдиній конструктивно-технологічній базі у вигляді модулів з досить широким діапазоном по продуктивності і мають спільні системи математичного забезпечення. Всі ЄС ЕОМ мають єдину структурну схему. В якості елементної бази використовуються інтегральні схеми.

Основні операції з обробки даних та управління роботою системи виконуються в центральному процесорі. Зберігання даних, що мають безпосередній доступ з довільною адресацією, здійснюється в оперативній пам'яті. Обмін даними між пристроями вводу - виводу і оперативною пам'яттю проводиться через центральний процесор за допомогою каналів і пристроїв керування зовнішніми пристроями. Одна з найбільш важливих особливостей системи обміну - наявність стандартної системи сполучення (інтерфейсу) між пристроями управління зовнішніми пристроями і каналами, що забезпечує створення різноманітних модифікацій ЕОМ відповідно до вимог споживачів. Основні технічні характеристики вітчизняних моделей ЄС ЕОМ «Ряд-1» наведені в табл. 4.1, 4.2.

Таблиця 4.1. Технічні характеристики вітчизняних моделей ЄС ЕОМ «Ряд-1»

Показники	Тип ЕОМ
	ЄС-1020	ЄС-1022		ЄС-1030		ЄС-1033		ЄС-1050
Продуктивність, тис. операцій /с	20	80		100		200		500
Оперативна пам’ять:
ємність, Кбайт	64—256		128—512		128—512		256—512		512—1024
час циклу, мкс	2		2		1,25		1,25		1,2
розрядність, байт	2		4		4		4		8
Кавалі:
селекторний (швидкість передачі, Кбайт/с):	300		500		800		800		1300
ультиплекс ний (швидкість передачі, Кбайт /с):
в монопольному режимі	100		300		300		350		670
в мультиплексному режимі	16		40		40		70		110

Таблиця 4.2. Технічні характеристики вітчизняних моделей ЄС ЕОМ «Ряд-1»

Прилад	Тип ЕОМ
	ЕС-1020	ЕС-1030	ЕС-1050	ЕС-1022	ЕС-1033
Процесор	ЕС-2020(1)	ЕС-2030(1)	ЕС-2050(1)	ЕС-2622(1)	ЕС-2433(1)
Оперативна пам'ять	ЕС-3220(1)	ЕС-3203(1)	ЕС-3205 (2)	ЕС-3222(1)	ЕС-3207(1)
Канали:
мультиплексний	В складі процесора	ЕС-4430(1)	ЕС-4012(1)	В складі процесора	ЕС-4430(1) ЕС-4430(3)
селекторний	Те ж	ЕС-4430(3)	ЕС-4435(2)	Те ж
Накопичувачі:
на магнітних дисках (НМД)	ЕС-5056(2)	ЕС-5056 (2)	ЕС-5050(5)	ЕС-5056 (2)	ЕС-50.56(4)
на магнітній стрічці (НМЛ)	ЕС-5010(4)	ЕС-50Г9(4)	ЕС-5019(8)	ЕС-5017(4)	ЕС-5017(4)
пристрої:
управління НМД	ЕС-5551 (1)	ЕС-5551 (1)	ЕС-5551 (1)	ЕС-5551 (1)	ЕС-5551 (1)
управління НМЛ	ЕС-5551 (1)	ЕС5511 (1)	ЕС-5511 (1)	ЕС-55Щ(1)	ЕС-5517 (1)
пристрої:
введення з перфокарт	ЕС-6012 (1)	ЕС-6012(1)	ЕС-6012(2)	ЕС-6012(1)	ЕС-6012(1)
введення з перфострічки	ЕС-6022(1)	ЕС-6022(1)	ЕС-6022(1)	ЕС-6022(1)	ЕС-6022(1)
виведення на перфокарти	ЕС-7010(1)	ЕС-7010(1)	ЕС-7012(1)	ЕС-70Щ(1)	ЕС-7010(1)
Записуюча машина	ЕС-7070(1)	ЕС-7070(1)	ЕС-7077(2)	ЕС-7077(1)	ЕС-7077(1)
Алфавітно-цифровий і графічний екранний пульт	—	—	ЕС-7064(1)	—	—

Примітка: У дужках вказано кількість технічних засобів в даній моделі ЕОМ.

Починаючи з 1976 р. налагоджено серійний випуск модернізованих моделей ЄС ЕОМ (ЄС-1022, 1033). ЕОМ ЄС-1022 створена на базі ЕОМ ЕС-1020, однак має більш високу продуктивністю-80 тис. операцій / с і значно збільшеною ємністю пам'яті - до 512 Кбайт. На основі ЄС-1022 можливе створення багатомашинних комплексів. ЕОМ ЄС-1033 є модифікацією ЕОМ ЄС-1030, має продуктивність 200 тис. операцій / с і ємність оперативної пам'яті до 512 Кбайт. Перспективними ЕОМ є моделі комплексу ЕОМ «Ряд-2» (ЄС-1025, 1035, 1045, 1055, 1060, 1065). Основні характеристики моделей - ЄС ЕОМ «Ряд-2» наведено в табл. 4.3.

Логічна структура і система команд нових моделей забезпечують програмну сумісність між собою, а також сумісність за програмами користувачів і систем програмування від ЕОМ «Ряд-1» до ЕОМ «Ряд-2».

Таблиця 4.3. Основні технічні характеристики моделей - ЄС ЕОМ «Ряд-2»

Показники	Тип ЕОМ
	ЄС-1025		ЄС-1035	ЄС-1045		ЄС-1055		ЄС-1060		ЄС-1065
Продуктивність, тис. операцій / с	35—50		140—160	880		450		1000		4000- 5000
Оперативна пам'ять:
ємність, Кбайт	128-256	256-1024* 2000**			1000* 1000**		2048* 1024**		8000* 8000**		8000
час циклу, мс	1,25	2* 0,85**			1,25* 0,85**		1,14* 0,85**		1,25* 0,68**		0,87
розрядність, байт	9	9			8		8		8		8

* Оперативна пам'ять на феритових елементах.

** Оперативна пам'ять на інтегральних схемах.

Для вирішення завдань первинної обробки економічної інформації, розрахунку техніко-економічних показників, обробки інформації в інформаційно-вимірювальних системах і системах централізованого контролю і управління технологічними об'єктами використовується агрегатна система обчислювальної техніки (АСОТ). До складу АСОТ входять універсальні і спеціалізовані процесори, оперативні і постійні запам'ятовувальні пристрої, зовнішні запам'ятовуючі пристрої різного типу, різноманітні пристрої вводу, виводу та відображення інформації. На базі модулів АСОТ-М третього покоління можна побудувати обчислювальний комплекс, що складається з обчислювача М-6000 ; зовнішніх пристроїв, пристроїв зв'язку з об'єктом і пристроїв узгодження. Продуктивність обчислювального комплексу при обробці адресних команд, тобто при зверненні до оперативної пам'яті, дорівнює - 2∙10⁵ операцій / с і безадресних, операцій - 18∙10⁵ операцій / с.

У моделі АСОТ-М-6000 можливе підключення до процесора та чотирьох оперативних і постійних ЗП в будь-якому поєднанні ємністю 16 Кбайт кожне і до двох каналів, що підключають до восьми пристроїв вводу - виводу і зовнішніх ЗП.

На базі ЄС ЕОМ і АСОТ створюються обчислювальні системи (ОС), що використовуються в АСУ різних рівнів. Обчислювальними системами прийнято вважати кілька обчислювальних машин, об'єднаних єдиним математичним забезпеченням і загальними технічними засобами, призначеними для автоматичної обробки даних.

Найбільш ефективним є застосування ЕОМ і ОС в інтегрованих системах управління, в яких реалізується як управління технологічними процесами, так і економіко-організаційне управління виробництвом і підприємством в цілому.

АСУ підприємствами (АСУП) повинні бути широко оснащені різним периферійним обладнанням (засобами реєстрації та збору інформації, передачі даних і відображення, накопичення і видачі результатної інформації).

Засоби реєстрації і збору інформації складаються з різних пристроїв для механізованого та автоматичної фіксації вихідних даних, своєчасного отримання точних відомостей про характеристики та стан досліджуваних об'єктів, автоматичного вимірювання різних показників (мірна тара з заздалегідь визначеним обсягом, ваги, годинники, вимірювальні прилади, лічильники, реєстратори виробництва, а також різні табло, пульти та щити, в які вмонтовані набори датчиків, вимірювальних приладів і т. д.).

Засоби передачі призначені для обміну інформацією між місцем вимірювання і обчислювальним центром з високою швидкістю і достовірністю (засоби дистанційної передачі інформації, обладнання адміністративно-виробничого зв'язку і засоби внутрішнього транспортування документів).

Засоби відображення, накопичення і видачі результативної інформації складаються з різноманітних технічних пристроїв накопичення, пошуку і розмноження даних, наприклад картотеки, світлові табло, термінальні пристрої, дисплеї і т. д. До цих засобів відноситься і копіювально-розмножувальне обладнання для розмноження результатів розрахунків технічними засобами і брошурування документації.