1. Основні відомості.

2.Компоновка центрального щита систем автоматизації

1. Основні відомості

Для розміщення щитів, штативів та пультів з встановленими на них приладами і засобами автоматизації в проектній документації передбачають спеціальні приміщення систем автоматизації.

У залежності від призначення приміщення поділяють на: пункти оперативного контролю і керування (операторські), апаратні зали, допоміжні приміщення і т. д.

В операторських приміщеннях, як пра­вило, зосереджене все устаткування, необхі­дне для оперативного контролю та керування, мнемосхема технологічного про­цесу. Згідно прийнятої структури управління на великих об’єктах передбачаються центральні пункти управління (ЦПУ) заводом та пункти контролю і управ­ління окремими виробництвами. Кожен пункт обслуговується одним або кількома операторами.

Апаратний зал слугує для розміщення неоперативних технічних засобів автоматизації, таких як регулятори неприладового виконання, функціональні блоки, релей­не та інше допоміжне електро- та пневмоустаткування, котре встановлюється на об’ємних та плоских штативах, релейних щитах та щитах затискачів. Апаратний зал не має постійного обслуговуючого персоналу.

У виробничих будівлях оператор­ські пункти управління доцільно роз­міщувати над апаратним залом. Для виробництв з розміщенням технологічного обладнання на відкритих площадках, де для щитових приміщень передбачають окремі приміщення, апаратний зал розміщують над операторським пунктом уп­равління. Між цими приміщеннями розташовують кабельний півповерх, через кот­рий виконують підведення зовнішніх електричних та трубних комунікацій.

Більш чіткі рекомендації з ра­ціонального розміщення спеціальних при­міщень у виробничих чи спеціаль­но збудованих з цією ціллю окремих будівлях наведені в керуючому матеріалі РМ4-190-82 «Системи автомати­зації технологічних процесів. Монтажно-технологічні вимоги до проектування промислових підприємств».

За невеликих об’ємів неоперативних технічних засобів автоматизації щитові конструкції для їх встановлення рекомендується розміщувати в просторі за центральним щитом.

2. Компоновка центрального щита систем автоматизації

Проектування центрального щита на базі щитів панельних с каркасом та секцій із них, а тако­ж пультів виконуються з врахуванням:

• вимоги щодо організації робочого місця оператора (диспетчера), викладених в ГОСТ 21958- 76 «Система «людина – ма­шина». Зал та кабіни операторів. Взаємне розміщення робочих місць. Загальні ергоно­мічні вимоги» і в керуючому матеріалі РМ4-51-90 «Щити та пульти уп­равління. Принципи компоновки»;

• вимоги до виконання інтер’єрів диспетчерських приміщень, вимог до будівельної та сантехнічної частини та освітлення цих приміщень;

• вимог складального монтажу, котрі передбачають доставку щитів якомога більш крупними монтажними одини­цями;

• принципу ідентичності компоновки щитів та пультів для однотипних техноло­гічних установок чи агрегатів.

Номенклатура щитів панельних з кар­касом та секцій з них, а також їх допоміжних елементів дозволяє створити практично будь-яку форму центрального щита (рис. 3.6).

При цьому рекомендується: повороти фронту щита виконувати під кутом 15, 30, 45°; приєднувати торцеву частину до лінії фронту щита виконувати під кутом 90°.

В окремих випадках, обумовлених вимогами технічної естетики, допус­кається приєднувати торцеву частину щита до фронтальної з кутом повороту відмінним від 90°.

Повороти пультів по фронту виконують під кутами 15 та 45°.

Повороти фронту центрального щита та пультів повинні бути виконані з використанням кутових вставок.

Рис. 3.6. Приклад компоновки центрального щита керування: 1 – щит панельний з каркасом двосекційний, закритий зліва, ЩПК-2-ЗЛ; 2 — щит панельний з каркасом двосекційний з поворотними рамами ЩПК-2; 3 — щит панельний з каркасом трьохсекційний ЩПК-3; 4 — щит панельний з каркасом трьохсекційний, закритий зліва, ЩПК-3-ЗЛ; 5 — штатив двосекційний С-2; 6 — штатив плоский СП; 7 — панель допоміжна з дверима ПнД-Д; 8 — панель допоміжна ПнД; 9 — вставка кутова ВК; 10 — пульт лівий П-Л; 11 — пульт середній П-С; 12 — пульт правий П-П; 13 — щит шафовий малогабаритний ЩШМ; 14 — устаткування з відкритими струмопровідними частинами

Приєднання торцевої части до лінії фронту центрального щита виконують з використанням допоміжних панелей.

За необхідності над центральним щитом по всьому фронту можуть бути встановлені панелі декоративні, а над торце­вою його частиною — панелі торцеві декора­тивні.

Встановлювати щити шафові в лінію фронту центрального щита, виконаного на базі щитів панельних з каркасом та секцій на них, не допускається.

Встановлювати пульти впритул до па­нелей центрального щита та до стін щитового приміщення не допускається.

Під час встановлення щитів різних типів і різних постачальників в лінію фронту цент­рального щита необхідно забезпечити іден­тичність виконання їх фасадів за кольоровою гамою, матеріалу поверхні, написів, вибору типів пускового та сигналь­ного устаткування і т. п.

Під час встановлення щитів панельних з кар­касом та штативів в щитових приміщеннях повинні виконуватися наступні вимоги:

• відстань від найбільш виступаючих відкритих струмопровідних частин апаратів (в тому числі і додаткових виробів — наборів затискачів, запобіжників, рубильників і т. п.) та приладів, розташованих на встановлених навпроти рядах щитів, повинна бути не менше 1500 мм, причому ширина проходу між рядами щитів повинна бути не менше 800 мм;

• відстань від найбільш виступаючих відкритих струмопровідних частин апаратів та приладів, розташованих на внутрішніх конструкціях щита, до розташованої позаду стіни приміщення повинна бути не менше 1000 мм при ширині проходу не менше 800 мм. Допускається звуження проходу в окремих місцях, наприклад, між будівельними конструкціями, до 600 мм;

• ширина проходу обслуговування перед щитом (без врахування вимог хорошої оглядовості щита) повинна бути не менше 800 мм;

• проходи обслуговування між щи­тами при довжині щита більше 7 м повинні мати два виходи.

Ширина проходу між щитами панельними з каркасом та щитами шкаф­ними, встановленими в щитовому приміщенні, повинна бути не менше 800 мм.

Розташування обладнання (щитів живлення, релейних щитів, штативів з допоміжними приборами та устаткуванням і т. д.) в просторі за центральним щитом повинне забезпечувати зручність експлуатації та монтажу за мінімальної витрати кабелів, труб та монтажних матеріалів.

Шафи перегородкових з’єднань та щи­ти затискачів рекомендується розташовувати поря­д з вводами в щитове приміщення елек­тричних та трубних проводок. Більш ширші рекомендації з проектування електричних проводок з використанням багатожильних магістральних кабелів та щитів, затискачів викладені в керуючому матеріалі РМ4-162-82 «Проектування та монтаж електричних проводок систем автоматизації технологічних процесів з використанням багатожильних магістральних кабелів».

Лекція 13-15. Види проводок. Трубні проводки систем вимірювання і автоматизації

1. Основні відомості про трубні проводки.

2. Характеристика трубних проводок.

3. Способи виконання трубних проводок.

4. Вибір труб і пневмокабелів для трубних проводок.

5. Вибір арматури, з’єднувальних і приєднувальних пристроїв для трубних проводок.

1. Основні відомості про трубні проводки

Під трубною проводкою розуміється сукупність труб і трубних кабелів (пневмокабелів), сполучених і сполучуючих пристроїв, арматури, пристроїв захисту від зовнішніх дій, кріпильних установочних вузлів і деталей, зібраних у суцільну конструкцію, прокладену і закріплену на елементах будівель і споруд або на технологічному устаткуванні.

Трубні проводки слугують лініями зв’язку для передачі енергії в пневматичних і гідравлічних системах автоматики і виконання різних допоміжних функцій, зв’язаних із їх обслуговуванням (обігріву, охолодження, дренажу, промивки і т. п.).

За функціональним призначенням трубні проводки поділяються на: основні і допоміжні, а за розташуванням у автоматизованому об'єкті — на внутрішні і зовнішні, приховані і відкриті.

До основних трубних проводок відносяться: імпульсні, командні і живлення, до допоміжних — що обігрівають, охолоджують, дренажні і тому подібне.

Трубні проводки, прокладені усередині будівель і споруд, мають назву внутрішніх, а проводки, прокладені по зовнішніх стінах будівель і споруд, естакадах і тому подібне — зовнішніх.

Трубні проводки, прокладені всередині стін, підлоги, стелі за ізоляцією і обшивкою технологічного устаткування і трубопроводів і т. п., прийнято вважати прихованими, а прокладені пo стінах, стелі, естакадах, по технологічному обладнанню і трубопроводах, — відкритими.

Імпульсні трубні проводки призначені для передачі дії контролюючого або регульованого технологічного середовища на чутливі елементи вимірювальних перетворювачів, приладів і регулюючих пристроїв безпосередньо або через розділяюче середовища. До імпульсних проводок відносяться також капіляри манометричні термометри.

До командних трубних проводок відносяться проводки, забезпечуючі передачу командних сигналів від передавальних пристроїв до приймальних, наприклад сигналу від пневматичного регулюючого пристрою до мембранного виконавчого механізму.

Живлячі трубні проводки забезпечують подачу енергії стисненого повітря або тиску масла (води) до пневматичних і гідравлічних засобів автоматизації.

У залежності від властивостей і параметрів технологічних середовищ, що заповнюють трубні проводки систем автоматики, вони можуть бути підрозділені на категорії відповідно до класифікаційної таблиці для технологічних трубопроводів.