4.3 Компоновочний вибір підшипників та варіанти установки

Тип підшипника призначають в залежності від напрямку та величини сил, що діють на підшипник, з врахуванням практики проектування та експлуатації машин [ 6,7,18,19,20].

Для опор валів циліндричних прямозубих та косозубих коліс частіше використовують кулькові, а іноді, роликові радіальні підшипники кочення (Рис. 4.3 а,б).

В опорах валів конічних і черв`ячних передач встановлюють кулькові і роликові радіально-упорні підшипники (Рис. 4.3 в).

При довгочасній роботі с частотою обертання n1500 хв^-1 в опорах швидкохідних валів черв`яка та конічної шестірні частіше використовують кулькові радіально-упорні підшипники (Рис. 4.4, 4.5).

Відстань між зовнішнім кільцем і точкою прикладання радіальної реакції опори для радіально-упорних підшипників (в)

кулькового: (4.5)

роликового:

d, D - внутрішній та зовнішній діаметри підшипника; - кут контакту;

В - ширина внутрішнього кільця підшипника;

Т - монтажна висота роликового радіально-упорного підшипника.

Рисунок 4.3-Підшипники кочення радіальні (а,б) і радіально-упорні (в)

Для черв`ячних передач з міжосьового відстанню до 160 мм підшипники черв`ячного вала встановлюють за схемою “у розпір” (Рис. 4.4 а), вищє 160 мм - за схемою з однією фіксованою опорою, а другою плаваючою (Рис. 4.4 б).

а) якщо міжосьова відстань до 160 мм;

б) якщо міжосьова відстань перебільшує 160 мм.

Рисунок 4.4 - До конструювання черв`ячного вала

- діаметр вершин зубців черв`ячного колеса максимальний;

l_n1 - відстань між зовнішніми кільцями підшипника;

l^/_n - відстань між перерізами вала, де прикладені реакції опор.

Для конічних передач конструювання швидкохідного вала (рис.4.5) виконується за умови забезпечення жорсткості вала:

l^_п1 / l_k1=2…2,5

а) швидкохідний вал з підшипниками, що встановлені “у розтяжку”;

б) швидкохідний вал з підшипниками, що встановлені “у розпір”.

Рисунок 4.5 - До конструювання валів конічних передач.

Т(В) - якщо підшипник кульковий, то використовують розмір - В.

4.4 Ескізна компоновка редуктора

Мета компоновки - визначення відстані між перерізами валів, де прикладені навантаження та діють реакції опор. Відстані між умовними точками прикладання навантажень і габарити редуктора залежать від:

- конструкції вала, опор та деталей, що розміщені на валу;

- відстані між колесами - с=(0,5...0,8)а;

- відстані між колесом і внутрішньою поверхнею корпуса редуктора – а  0,03 d^//₂ ;

- відстані між колесом і донною поверхнею корпуса в₀  4а; або (5…10)m

- відстані між маточиною колес і корпусом q=5...8 мм.

d^//₂ ,мм - ділильний діаметр зубчастого колеса тихохідної ступені редуктора.

4.4.1 Двоступінчастий циліндричний редуктор

Габарити редуктора з послідовним розміщенням валів (рис. 4,6 а) визначають розміри проміжного вала (рис. 4.1 б), коліс передач та відстані між осями передач.

Габарити співвісного редуктора (рис. 4.6 б) визначають розміри швидкохідного (рис. 4.1 а) і тихохідного (рис. 4.1 в) валів, коліс передач та міжосьова відстань.

Таблиця 4.2 - Відстані між перерізами валів двоступінчастого циліндричного редуктора, де прикладені навантаження

Ширина корпуса редуктора внутрішня	рис. 4.6 а	рис. 4.6 б
	Шр=2а+с+b12+b112	Шр=2(а+с)+b12+b112+ +В1+В3
Швидкохідний вал (рис. 4.1 а)	lk1=0,6d+1,5dn-0,5B1 l`1=0,5(B1+b12)+a l``1=Шp-l`1	lk1=0,6d+1,5dn-0,5B1 l`1=0,5(B1+b12)+a l``1=0,5(B1+b12)+c
Проміжний вал (рис. 4.1 б)	l`2=0,5(B2+b12)+a l``2=0,5(b12+b112)+c l```2=0,5(b112+B2)+a	l`2=0,5(B2+b12)+a l```2=0,5(b112+B2)+a l``2=Шp-(l`2+l```2)+B2
Тихохідний вал (рис. 4.1 в)	lk3=0,6d+1,25dn-0,5B3 l``3=0,5(B3+b112)+a l`3=l`n3-l``3; де l`n3=Шр+В3	lk3=0,6d+1,25dn-0,5B3 l`3=l``3=0,5(B3+b112)+a

а) вали редуктора розміщені послідовно

б) вали редуктора співвісні.

Рисунок 4.6 - Компоновочна схема двоступінчастого редуктора

тут В_і - ширина підшипників (рис. 4.3)

b¹₂, b¹¹₂ - ширина колес швидкохідної - 1, та тихохідної - 11 ступені редуктора.