Контроль та оцінка діяльності учнів та підведення підсумків
Наприкінці експериментального навчання вчителем проводилися контрольні зрізи для визначення рівня сформованості навичок техніки читання.
У ході дослідження були виділені критерії оцінки рівня сформованості навичок читання слів, словосполучень, речень і груп речень (мікротекстів). Незважаючи на те, що засвоєння алфавіту не є об’єктом контролю, під час перевірки рівня сформованості навичок ТЧ нами перевірялися навички встановлення буквено-звукових відповідностей учасниками експерименту. Учні в ході експерименту мали назвати букви або співвіднести "ім'я” букви- образа (піктограми) з її алфавітною назвою і графічним образом; обвести колом і назвати букву, з якої починається слово, значення якого розкривається за допомогою малюнка; назвати букву і намалювати предмети, назви яких на письмі починаються з цієї букви; з'єднати букви в алфавітній послідовності і сказати, який образ утворився у результаті такого з'єднання; намалювати піктограму букви і дати їй ім'я тощо.
Навички читання слів оцінювалися за чотирма критеріями: критерій І
швидке встановлення графемно-фонемних відповідностей; критерій II - чітке застосування правил читання; критерій III - коректне вживання словесного наголосу; критерій IV - точне розуміння значення слова. У процесі тестування учні мали прочитати слова і з’єднати ці слова з малюнками, які ілюструють їхнє значення; за допомогою з'єднувальних ліній віднести до кожного слова букву, яка загубилася, прочитати слово і виконати малюнок; прочитати пари слів і підкреслити слово, значення якого відповідає малюнку; прочитати рядки слів, знайти у кожному з них слово, яке, за певними ознаками, не належить до даної групи слів, і закреслити його {odd man out) тощо.
Навички читання словосполучень оцінювалися за трьома критеріями: критерій І - коректне вживання фразового наголосу; критерій II - коректне вживання словесного наголосу; критерій III - точне співвіднесення прочитаного з його значенням. У процесі тестування учні мали прочитати словосполучення і позначити V малюнок, змісту якого відповідає значення прочитаного словосполучення; прочитати словосполучення і виконати або розфарбувати малюнок; користуючись зразком, утворити, наприклад, не менше трьох словосполучень за допомогою слів у дужках (наприклад, а
apple (orange, red, blue, big, green, small); прочитати сполучення слів
і
закреслити ті з них, які не мають сенсу
(наприклад, a
small elephant, a pink dog, a big lemon, a
glass of
bread
etc.)
тощо.
Навички читання речень оцінювалися за чотирма критеріями: критерій І — синтагматичне членування речення; критерій II— прогнозування мовного матеріалу; критерій III — коректне інтонування речень за типом висловлювання; критерій IV - точне розуміння прочитаного речення. У процесі тестування учні мали прочитати речення і визначити, кому із запропонованих героїв можуть належати ці висловлювання; прочитати речення з випущеними словами, варіанти яких подаються в дужках
(наприклад, An elephant is (a bird/ an animal)); прочитати речення і
перекласти їх рідною мовою тощо.
Навички читання мікротекстів оцінювалися за трьома критеріями: критерій 1— коректне інтонування речень за типом висловлювання; критерій II - коректне вживання словесного наголосу; критерій III - повне розуміння змісту прочитаного. У процесі тестування учні мали знайти в тексті речення або декілька речень, у яких йдеться про відповідні факти, і прочитати їх уголос; прочитати мікротекст і виконати малюнок тощо.
Кількісний аналіз результатів показав, що в учнів ЕГ загальний рівень успішності був вищим за результати учнів КГ. Всі учні ЕГ оволоділи навичками читання і досягли високих результатів - навчилися читати слова, словосполучення і мікротексти. В КГ тільки 50% учнів навчилися добре читати на англійській мові, 30% учнів досягли середнього рівня сформованості навичок читання і 20% залишися на низькому рівні.
Таким чином, результати контрольних зрізів показали помітну різницю знань учнів контрольної та експериментальної груп, що переконливо свідчить про позитивний вплив запропонованої технології навчання читанню та розумінню англомовних текстів на початковому етапі.
ВИСНОВКИ
Дане дослідження було присвячено формуванню навичок та вмінь механізму читання англійською мовою на початковому етапі у загальноосвітній школі. Об’єктом дослідження був механізм читання та розуміння англомовних текстів на початковому етапі. Предметом дослідження був процес навчання техніки читання на початковому етапі англійською мовою.
Під технікою читання ми розуміємо швидкість і точність встановлення буквено-звукових відповідностей, чітке застосування правил читання, володіння синтагматичним членуванням речення, здатність прогнозувати мовний матеріал, правильне вимовляння й інтонування того, що читається. При цьому всі вищезазначені дії читця виконуються при постійному контролі розуміння.
Навичками техніки читання виступають такі операції: упізнавання та зіставлення букв; перекодування букв у звуки мови; перекодування сполучень букв у звукомоторні комплекси; упізнавання зафіксованих у компетенції читця слів; коректне вживання словесного наголосу; об'єднання слів у найменші структурні відрізки - словосполучення -на основі граматичних ознак; їх відтворення вголос і мовчки за правилами вживання фразового наголосу; об'єднання слів і слововсполучень у складніші структурні відрізки - речення - на основі граматичних ознак; їх відтворення вголос і мовчки за правилами використання логічного наголосу та інтонації.
На основі аналізу методичної, психологічної та лінгвістичної літератури з проблеми дослідження було висунуто гіпотезу про те, що навчання техніки читання на початковому етапі англійською мовою буде більш ефективним, якщо в процесі роботи застосовувати такі засоби навчання, як:
ілюстрацію, яка містить художні і графічні елементи для презентації, пояснення і систематизації навчального матеріалу;
-колір для позначення графічних символів з метою виділення їхніх ключових елементів;
-інтегративні вправи, в яких формування навичок техніки читання переплітається з формуванням лексичних і граматичних навичок усного і писемного мовлення.
Для вирішення вищезазначеної проблеми і перевірки гіпотези було проведено наукове дослідження і методичний експеримент, який включав експериментальне навчання. Експериментальне навчання припускало послідовність і поетапність формування навичок читання, а саме:
період становлення навички, що включає початковий етап, на якому учні ознайомлюються з прийомами виконання дії;
підготовчий етап, на якому відбувається оволодіння учнями окремими елементами дії;
стандартизуючий етап, на якому має місце сполучення та поєднання учнями елементів дії; період стабілізації навички, що містить варіюючий етап, на якому відбуваються згортання й автоматизація дії учнів.
Поетапність формування навичок техніки читання представлено у системі вправ, яка складається з трьох груп вправ: графемно-фонемної, графемно-семантичної і графемно-структурної та включає рецептивні й рецептивно-репродуктивні вправи в озвучанні букв та читанні слів, словосполучень, речень і мікротекстів, а також інтегративні вправи. Кожна група вправ містить вправи у навчанні читання вголос, пошепки і мовчки різних одиниць сприймання з використанням піктограм та/або кольоровою сигналізацією і без них.
Експериментальне навчання було протягом 16 тижнів. Наприкінці експериментального навчання вчителем проводилися контрольні зрізи для визначення рівня сформованості навичок техніки читання. Результати контрольних зрізів показали помітну різницю знань учнів контрольної та експериментальної груп, що переконливо свідчить про позитивний вплив запропонованої технології навчання читанню та розумінню англомовних текстів на початковому етапі.
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Артемов В.А. Психология обучения иностранным языкам: Учеб. Пособие. - М.: Просвещение, 1969. — 279 с.
Берман И.М. Методика обучения английскому языку. - М., 1970. - 230 с.
Бех П.О., Денисенко М.В. Піктограма як функціональний образний код для розшифрування графічних символів // Вісник КНЛУ. Серія "Педагогіка та психологія". - К.: Вид. центр КНЛУ, 2004. - Вип. 7. - С. 6-16.
Бим И.Л. Методика обучения иностранным языкам как наука и проблемы школьного учебника (опыт системно-структурного описания).-М.: Рус. яз., 1977. - 286 с.
Грузинская И.А. Методика преподавания английского язика в средней школе. М., Учпедгиз, 1947. - 222 с.
6. Гуревич П.Б. Теория и практика эксперимента в методике
преподавания иностранных языков. - Владимир: Владимирский гос. пед. ин-т, 1980. - 104 с.
7. Денисенко М.В. Завдання для навчання техніки читання
англійською мовою у початковій школі (другий рік навчання) // Бібліотечка журналу "Іноземні мови". - К.: Ленвіт, 2001, - Вип. 4. - 64 с.
8.Денисенко М.В. Використання "кольорового" читання англійською мовою в початкових класах школи // Іноземні мови. - 2001. - №3. - С. 36-37.
9.Державна національна програма “Освіта”. Україна XXI століття. — К.: Райдуга, 1994. -61 с.
10.Ellis G., Brewster J. The Storytelling Handbook for Primary teachers, m London: Penguin Books. - 1991, 110 p.
11.Lado R. Language teaching. A Scientific Approach. - New York: Me Graw Hill, 1964.-104 p.
12.Larsen-Freeman D. Techniques and Principles in Language Teaching. - Oxford: Oxford Univ. Press, 1986. - 142 p.
13.Richards J.C., Rodgers T.C. Approaches and methods in language teaching: a description and analysis. - Cambridge: Cambridge University Press, 1991. - 171
