17

ПІБ Калашлінська Ольга Андріївна

МІСЦЕ РОБОТИ Граденицька загальноосвітня школа I-II ступенів

Біляївського району Одеської області

ТЕЛЕФОН 0982476850

2014

"Навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою".

ВСТУП

Актуальність дослідження. З розвитком суспільства зростає кількість середніх навчальних закладів нового типу: гімназій, ліцеїв, авторських шкіл, в яких велике значення надається навчанню іноземних мов (ІМ). Суттєвих змін зазнають і загальноосвітні школи (ЗОШ), які при переході на 11-річне навчання ввели ІМ як обов'язковий навчальний предмет з першого року навчання. Пріоритетність навчання ІМ з раннього віку пояснюється тим, що з розширенням міжнародних зв'язків і виходом України на міжнародний ринок володіння однією або декількома ІМ стає нагальною потребою особистості.

Зміни, що відбуваються у суспільстві, спричинили необхідність прийняття нової Програми для загальноосвітніх навчальних закладів за новим Державним Стандартом 2011 року, яка ґрунтується на якісно новому підході до навчання ІМ, що призводить до необхідності переосмислення цілей, завдань і змісту навчання ІМ у школах України й оновлення процесу навчання з урахуванням психологічних особливостей засвоєння ІМ молодшими школярами.

Гнучкість природного механізму засвоєння ІМ учнями ПШ, їхні імітаційні здібності, допитливість і прагнення до пізнання нового сприяють ефективному розв'язанню завдань, що постають перед ІМ як обов'язковим навчальним предметом у ПШ, одним з яких є створення психологічних і дидактичних умов для розвитку в учнів бажання оволодіти ІМ.

Оскільки у процесі навчання учні більшу частину інформації отримують через друкований текст, недостатня увага до проблем навчання читання ІМ (далі — англійською мовою - АМ) може призвести до того, що в них складеться викривлена уява про АМ як навчальний предмет і втратиться інтерес до читання. Таким чином, з перших уроків АМ учнів потрібно знайомити з буквами англійського алфавіту і поступово, спираючись на засвоєний ними лексико-граматичний матеріал, вчити читати. Рівень мовленнєвого розвитку молодших школярів у рідній мові дозволяє вже у перший рік навчання AM формувати в них навички техніки читання (ТЧ) у ході читання слів, етикетних реплік і простих речень з опорою на зображальну наочність і без неї (Программно-методические материалы: Иностранные языки: Начальная школа, 2000). Разом з тим слід зазначити, що основною трудністю, з якою можуть зустрітися учні початкового етапу навчання (1-2 клас) під час оволодіння ТЧ AM на рівні перекодування графічних комплексів у значеннєві одиниці, є варіативність графемно-фонемних відповідностей (ГФВ), яка спричиняється кількісною неадекватністю графічного образа слова його звуковому еквіваленту, що призводить до різночитання однакових букв і їхніх сполучень. Процес оволодіння ГФВ є проміжною ланкою до оволодіння знаковими системами. Разом з тим, дітям 6-8-річного віку важко орієнтуватися на загальні поняття, оскільки формально-логічне мислення в них лише починає розвиватися. У молодшому шкільному віці діти мислять конкретними категоріями, в них переважає практичне мислення, якому притаманний наочно-дійовий спосіб пізнання. ’’Мислення руками” для молодших школярів є основним способом пізнання. Отже, спроби навчати їх англомовного читання з опорою на абстрактно-понятійне мислення виявляються малопродуктивними. У зв’язку з цим виникає потреба пошуку таких засобів навчання, використання яких дозволило б зробити світ мовних абстракцій доступним і зрозумілим дітям даної вікової групи і, відповідно, полегшило б засвоєння як оптичного образу графічного символу, так прямих і варіативних ГФВ.

Незважаючи на те, що ТЧ приділялася увага багатьма вченими, питання навчання техніки читання АМ як іноземною у ракурсі підготовки учнів до читання з перших уроків АМ висвітлено недостатньо. Крім того, існують розбіжності між теорією навчання техніки читання та її практичною реалізацією. У результаті, поняття "техніка читання" ототожнюється зі швидкістю читання або підміняється формуванням навичок усного мовлення (учні виконують вправи в односторонньому і двосторонньому перекладі на рівні слова, речення; вправи в режимі запитання - відповідь на рівні тексту). Не винайдено і спеціальних засобів навчання, використання яких сприяло б ефективному засвоєнню правил читання учнями. Як наслідок, існуючі способи пояснення правил читання, які вважаються ефективними для навчання техніки читання для учнів п’ятого класу, є незрозумілими для молодших школярів. Підсистема вправ для навчання техніки читання, представлена графемно-фонемними і графемно-семантичними групами вправ, а також вправами у встановленні форм читання (вголос і мовчки), потребує адаптації до умов навчання у ПШ. Так, враховуючи досвід навчання ТЧ АМ у п'ятому класі, потрібно будувати процес навчання цієї діяльності у початковій школі на засадах чинної Програми, яка вимагає нового бачення як проблеми навчання АМ у цілому, так і ТЧ АМ зокрема.

Таким чином, необхідність навчання учнів ПШ ТЧ АМ із використанням ефективніших засобів навчання в межах комунікативно-орієнтованого навчання англійській мові, з одного боку, та потреба у проведенні спеціальних досліджень з даного питання, з іншого, зумовили актуальність теми "Навчання учнів початкової школи техніки читання англійською мовою".

Об’єкт дослідження “ механізм читання та розуміння англомовних текстів на початковому етапі.

Предмет дослідження - процес навчання техніки читання на початковому етапі англійською мовою.

Мета дослідження полягає в розробці методів та прийомів навчання техніки читання на початковому етапі англійською мовою. Завдання дослідження:

1. Вивчення сучасного стану проблеми на основі аналізу науково-теоретичної методичної, психологічної і лінгвістичної літератури за темою дослідження.

Визначення особливостей сприймання і розуміння учнями англомовних текстів на початковому етапі навчання.

3. Вивчення ефективних прийомів роботи, спрямованих на розвиток навичок читання та розуміння англомовних текстів на початковому етапі.

4. Розробка комплексу вправ для навчання техніки читання на початковому етапі англійською мовою.

5. Організація методичного експерименту та інтерпретація його результатів.

Гіпотеза дослідження - навчання техніки читання на початковому етапі англійською мовою буде більш ефективним, якщо в процесі роботи застосовувати такі засоби навчання, як:

• ілюстрацію, яка містить художні і графічні елементи для презентації, пояснення і систематизації навчального матеріалу;

-колір для позначення графічних символів з метою виділення їхніх ключових елементів;

-інтегративні вправи, в яких формування навичок техніки читання переплітається з формуванням лексичних і граматичних навичок усного і писемного мовлення.

В процесі дослідження даної проблеми використовувалися наступні методи (за Е.А.Штульманом), які взаємодоповнювали один одного: 1) критичний аналіз наукових джерел; 2) вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду; 3) вивчення навчальної документації; 4) наукове спостереження; 5) експеримент;

6. кількісні підрахунки.

Теоретична значущість дослідження полягає в тому, що в роботі аналізується механізм читання на початковому етапі, визначаються вимоги до англомовних текстів на початковому етапі, розроблено науково обґрунтований комплекс вправ з навчання техніки читання на початковому етапі англійською мовою.

Практична значущість проведеної роботи зумовлена широкою сферою використання результатів дослідження. Розроблені методичні рекомендації та конспекти занять можуть бути використані в практиці навчання техніки читання на початковому етапі англійською мовою.

Етапи дослідження. Дослідження проводилося в два етапи. На першому етапі здійснювалося теоретичне вивчення проблеми формування навичок та вмінь механізму читання англійською мовою та розуміння англомовних текстів, визначалися об’єкт, предмет, мета і завдання дослідження, вивчалася педагогічна й методична література.

На другому етапі виявлявся зміст навчання техніки читання на початковому етапі англійською мовою, розроблялася система вправ з навчання техніки читання на початковому етапі англійською мовою, проводилася організація методичного експерименту та інтерпретація його результатів.

Структура роботи. Композиційно робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, переліку використаних джерел та додатків.

Розділ І. Теоретичні основи дослідження читання як виду мовленнєвої діяльності

1. Суть читання та його психофізіологічні механізми

Читання іноземною мовою як комунікативне уміння та засіб спілкування є важливим видом мовленнєвої діяльності та найбільш розповсюдженим способом іншомовної комунікації, яким учні середньої школи мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми та Державного стандарту з іноземних мов.

Читання виникло на основі усного мовлення, і стало важливим засобом спілкування та пізнання. Завдяки читанню, яке робить доступною будь-яку інформацію, передається досвід людства, нагромаджений у найрізноманітніших сферах трудової, творчої, соціально-культурної діяльності.

Читання є рецептивним видом мовленнєвої діяльності, який включає техніку читання (ТЧ) і розуміння того, що читається, і відноситься до письмової форми мовлення. У зв’язку з цим виділяють змістовий та процесуальний аспекти діяльності читця. Змістовий аспект читання залежить від процесуального і полягає в досягненні розуміння інформації, яка сприймається читцем, завдяки декодуванню графічних знаків та смислових зв’язків тексту.

Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприйняття тексту і його розуміння. При читанні інформація поступає до читця через зоровий канал, тому вирішальну роль виконують зорові відчуття, які спричиняють дію внутрішнього моторного/мовленнєво-рухового аналізатора. Завдяки цьому читання супроводжується внутрішнім проговорюванням, яке стає повним, розгорнутим мовленням при читанні вголос. Людина, яка читає мовчки, про себе, неодмінно чує те, що вона читає, тому слухові відчуття також є обов'язковим елементом читання. Ці відчуття дають можливість контролювати правильність власного читання, проте вони не відіграють домінуючої ролі, а підпорядковуються названим вище відчуттям.

З психологічної точки зору процес сприймання та розуміння тексту безпосередньо пов’язаний з мисленням та пам’яттю. Сприймаючи текст, читець виділяє в ньому окремі ланки, які є для нього найбільш суттєвими, і синтезує ці ланки в єдине ціле. Пам’ять при цьому логічна та механічна — допомагає мисленню. Сприймання інформації та її осмислення зрілим .читцем здійснюється одночасно. Ці складники процесу читання нерозривно пов’язані між собою: від якості сприймання залежить характер і рівень розуміння тексту, його повнота, глибина і точність

Розрізняють два основних рівні розуміння тексту: рівень значення і рівень змісту (хоча кожен з них ще включає по декілька проміжних рівнів). Перший пов’язаний із встановленням значень сприйнятих мовних одиниць та їх безпосередніх зв’язків, другий*^,з розумінням змісту тексту як цілісної мовної одиниці. У зв'язку з цим навички та вміння, які забезпечують розуміння тексту, умовно поділяють на дві групи, хоча процеси сприймання та осмислення відбуваються одночасно. Перша група — це навички, які пов'язані з технічним аспектом читання. Вони забезпечують безпосередній акт сприйняття графічних знаків та співвіднесення їх з відповідними значеннями; друга група — це вміння, які забезпечують смисловий аспект читання: встановлення смислових зв'язків між мовними одиницями тексту, досягнення розуміння змісту, замислу автора, тобто розуміння тексту як завершеного мовленнєвого твору. Щоб досягти такого рівня розуміння, навички техніки читання мають бути гранично автоматизованими, завдяки чому увага читця повністю зосереджується на смисловій переробці тексту.

Читаючи текст, читець ніби забігає наперед, будує гіпотези про те, що буде далі, прогнозує події. Це явище антиципації розповсюджується не тільки на окремі слова, але й на синтагми та речення. Смислові гіпотези виникають на підставі фактів та подій, які описуються в тексті.

Мотивом читання як комунікативної діяльності є спілкування, а метою є отримання необхідної інформації, причому робота з текстом може переслідувати різні цілі: іноді потрібно лише визначити, про що цей текст, в інших випадках важливо зрозуміти основну чи нову інформацію, замисел автора, підтекст. Той, хто читає, як правило, завжди прагне отримати інформацію найекономнішим способом, тому його читання відбувається в різному темпі і характеризується гнучкістю як ознакою зрілого читання.