1.4 Мвф і всесвітній банк

Міжнародний валютний фонд спочатку замислювався як центр, що забезпечує консультації та співробітництво між країнами-членами з міжнародних проблем регулювання, координації світової валютної системи і спостереження за фіксованими валютними курсами. МВФ повинен був таким чином сприяти розвитку міжнародної торгівлі, продуктивних ресурсів усіх країн.

Ідея створення міжнародної організації, яка сприяла б розвитку міжнародної торгівлі шляхом підтримки та регулювання валютних взаємин країн, надання фінансової допомоги для коригування міжнародних платіжних балансів і скорочення термінів і масштабу дефіциту, активно обговорювалася вченими Англії та США наприкінці 30-х - початку 40-х м Комісія ООН 22 липня 1944 схвалила створення Міжнародного інвестиційного банку та Стабілізаційного фонду і надала це питання на розгляд держав-учасниць Бреттон-Вудської конференції.

Конференція затвердила створення міжнародних фінансових організацій, змінивши лише їх назва.

В результаті підписання статей Угод на цій конференції були створені Міжнародний банк реконструкції та розвитку та Міжнародний валютний фонд.

Перед МВФ поставлені наступні цілі:

1. розвивати міжнародне валютне співробітництво і служити постійним органом співпраці та консультацій з міжнародним валютним відносинам;

2.содействовать стабільності валютних курсів, прагнути, щоб країни-члени підтримували впорядковані режими валютних курсів і уникали конкурентного знецінення курсів;

3. вселяти довіру країнам-членам, надаючи в їхнє розпорядження тимчасово і з адекватними гарантіями загальні ресурси Фонду, даючи їм, таким чином, можливість виправляти нерівноваги своїх платіжних балансів без використання заходів, що завдають шкоди національному або міжнародному процвітанню;

4. сприяти встановленню багатосторонньої системи платежів за поточними операціями між країнами-членами та усунення валютних обмежень, що перешкоджають росту світової торгівлі.

За роки, що минули з часу створення Міжнародного валютного фонду, число членів цієї організації постійно зростала і збільшилась в 4,8 разів. Виходячи з малюнка 1.1, в даний час членами МВФ є 188 держав

Власні ресурси формуються за рахунок фінансових коштів країн-членів за передплатою. Сума підписки визначається квотою країни-члена.

Визначення величини квоти з співвідношення компонентів оплати підписки є головними елементами прийому країн у МВФ.

Крім квоти, джерелами власних ресурсів МВФ служать отримані за користування ресурсами Фонду відсотки і комісійні збори. Фінансові ресурси Фонду знаходяться на Рахунку загальних ресурсів і використовуються для проведення фінансових операцій, які діляться на два види:

1. угода - надання валютних коштів з ресурсів МВФ;

2. операція - надання посередницьких фінансових і технічних послуг за рахунок позикових коштів.

Для надання фінансової допомоги країнам створені різні кредитні Фонди. За роки існування МВФ їх число суттєво зросла, розширилися як напрямки надання фінансової допомоги, так і число країн одержувачів.

Іноземна валюта, отримувана країною учасницею у вигляді резервного або розширеного кредиту, видається порціями через певні Угодою проміжки часу і контролюється МВФ за допомогою спеціальних цільових критеріїв. Також відслідковуються зміни рівня зовнішніх валютних резервів. Отримання чергового траншу країною-членом відбувається при виконанні обумовлених цільових критеріїв і умов, обумовлених в Угоді. У разі невиконання узгоджених заходів Фонд припиняє видачу кредитів і вимагає від країни подальших кроків, спрямованих на досягнення спільно намічених цілей. Сторони можуть домовитися про перегляд здійснюваної програми дій, зміни критеріїв. Це продовжить країні отримання кредиту

Світовий банк - це міжурядова фінансово-кредитна організація, найпотужніший світовий інвестиційний інститут, об'єднуючий 184 держави-акціонера.

Основні завдання:

1. координація руху капіталу у світовому масштабі;

2.устраненіе політичних та економічних разлічіймежду розвиненими і країнами, що розвиваються;

3. стабілізація світової економіки; 4.Работа в якості ведучого інтелектуального центру;

6. сприяння сталому економічному зростанню в країнах, що розвиваються;

6.сокращеніе убогості.

Висновок

Пріоритетними для Світового банку є структурні перетворення: лібералізація торгівлі, приватизація, реформа освіти та охорони здоров'я, інвестиції в інфраструктуру. Головна перевага співпраці з СБ для країни-одержувача полягає в істотно занижених в порівнянні з іншими міжнародними кредиторами процентних ставках по позиках. Інша перспективна вигода для одержувача допомоги Світового банку полягає в тому, що за кредитами всесвітнього банку йдуть міжурядові кредити, підвищується кредитний рейтинг країни для приватних інвесторів.

Статутний капітал СБ, утворений шляхом підписки країн-членів на його акції, до середини 90-х рр. досяг 165 млрд. доларів США.

Органи управління СБ представлені Радою керуючих, Радою виконавчих директорів і його головою. Вища керівна ланка СБ - Рада керуючих, що складається з представників усіх країн, що є його членами (зазвичай це високопоставлені чиновники урядів). Рада керуючих збирається один раз на рік для вирішення стратегічних питань, пов'язаних з діяльністю банку, про вступ в банк нових членів та визначенні умов їх вступу, про тимчасове призупинення членства країни в банку або про зміну акціонерного капіталу.

Управління повсякденною діяльністю СБ і вирішення поточних питань здійснює Рада виконавчих директорів, що складається з 24 членів. Виконавчі директори проводять засідання зазвичай двічі на тиждень для затвердження позик і гарантій банку, нових стратегій співробітництва з країнами та розгляду інших питань, пов'язаних з діяльністю байка.

Головою Ради виконавчих директорів є президент Групи Світового банку, який обирається строком на п'ять років з можливістю переобрання. Президент головує на засіданнях Ради виконавчих директорів і несе відповідальність за загальне керівництво діяльністю СБ.

Управління діяльністю Світового банку здійснює також Комітет з розвитку - спільний орган СБ і МВФ

Таким чином, МВФ - міжнародна організація, яка бере участь у регулюванні міжнародних кредитних відносин, здійснює нагляд за макроекономічною та валютною політикою країн-членів і за станом світової економіки, виступає як гарант платоспроможності країн-боржників, вимагаючи від них усунення розбалансованості економіки країни, співпрацює з Білоруссю, надаючи їй технічну допомогу, аналітичне та консультативне сприяння. Взаємодія з РБ проявляється у виділенні їй кредитів, допомоги у створенні казначейства, в розробці проекту Банківського Кодексу, в проведенні всебічного аналізу валютної системи, консультуванні РБ у важливих економічних питаннях.

Список використаної літератури.

1.Мазурова, Е.К. Международные экономические организации в системе регулирования мирохозяйственных связей / Е.К. Мазурова; под редакцией Е.К. Мазуровой. - М.: Издательско-торговая корпорация "Дашков и К"; 2003. - 45 с.

2.Привалова, Н.Н. Международные экономические организации и объединения / Н.Н. Привалова; под редакцией Н.Н. Приваловой. - Минск: ЧИУиП, 2006. - 63 с.

.Бородулина, Л.П. Международные экономические организации / Л.П. Бородулина, И.А. Кудряшова; под редакцией В.А. Юрга. - М.: Экономистъ, 2005. - 298 с.

.Семак Е.А. Международные экономические организации /Е.А. Семак; под редакцией К.В. Якушенко. - Минск: Белорусский государственный университет, 2009. - 97 с.

.Герчикова И.Н. Международные экономические оранизации: регулирование мирохозяйственных связей и предпринимательской дейятельности / И. Н Герчикова. - М.: Изд-во АО "Консалтбанкир", 2000. - 621 с.

.Наука - образованию, производству, экономике: в 2 т. / редкол.: Б.М. Хрусталев (гл. ред. ) [и др.] - Минск:ТетраСистемс, 2001. - Т.2. - 520 с.

7.Криштаносов, В.Б. Международные финансовые организации / В.Б. Криштаносов. - Минск: ЗАО "Армита-Маркетинг, Менеждмент", 2002. - 223 с.

.Дадалко, В.А. Мировое хозяйство и международные финансовые оранизации / В.А. Дадалко; под редакцией В.Б. Криштаносова. - Минск: ЗАО "Армита-Маркетинг, Менеджмент", 2000. - 199 с.

.Турбан, Г.В. Всемирная торовая организация: взаимодействие государства и бизнеса / Г.В. Турбан. - Минск: Белпринт, 2009. - 144 с.

.Кузнецов, В.С. Международный валютный фонд и мирохозяйственные связи / В.С. Кузнецов. - М.: РОССПЭН, 2001. - 430 с.