2.2. Управління прибутком ТзОв – фірми «бауер»

Прибуток найбільш повно відображає фінансовий результат підприємницької діяльності, забезпечує фінансування розширеного виробництва, соціально-економічного розвитку підприємства, є джерелом матеріального заохочення працівників і базою для розрахунків показників інвестиційної привабливості підприємства. Прибуток є джерелом формування доходів державного бюджету і в цій своїй якості узгоджує інтереси держави і підприємницьких структур. Слід відзначити і той факт, що прибуток займає одне з центральних місць у загальній системі вартісних інструментів управління економікою, оскільки всі вони прямо або опосередковано пов'язані з прибутком. Це стосується і кредиту, ціни, собівартості та інших економічних важелів. Зважаючи на ці обставини, прибуток є одним з основних об'єктів управління фінансового менеджменту Стабільне зростання прибутку — це результат ефективного управління фінансами господарюючого суб'єкта в цілому. Тому управління прибутком можна розглядати як у широкому, так і вузькому розумінні.

Управління прибутком у вузькому розумінні полягає:

• у збільшенні доходів підприємства;

• зменшенні витрат;

• формуванні та реалізації ефективної податкової політики;

• оптимальному розподілі прибутку.

В табл. 2.3. проаналізуємо показники управління прибутком підприємства ТзОВ – фірми «Бауер».

Оскільки основним видом діяльності ТзОВ фірми «Бауер» є торгівля та воно є суб’єктом малого підприємництва з кількістю працюючих 25 осіб, то постійні витрати становитимуть 56%, бо 14 працівників працює за простою погодинною системою оплати праці, а 11 осіб за прямою відрядною, тому відповідно частка змінних витрат становитиме 44 % від собівртості.

Для 2011 року:

1. Валова маржа = ПВ+Пр = 954,41+486,0=1440,41 тис.грн.

2. Коефіцієнт валової маржі =

3. Поріг рентабельності = тис.грн.

4. Запас фінансової надійності= В-ПР= 3288,6-2169,11=1119,49тис.грн.

5. Операційний важіль =

6. Коефіцієнт операційного левериджу=

7. Ефект операційного левериджу 2012р. =

=

Таблиця 2.3.

Показники управління прибутком підприємства за 2011-2013 рр.,тис.грн.

№ п/п	Показники	2011	2012	2013	Відхилення, тис. грн.		Відхилення, %
					2011/2012	2013/2012	2011/2012	2013/2012
1.	Загальні витрати	2802,6	2353,6	2635,4	-449	281,8	83,98	111,97
2.	Виручка від реалізації, В	3288,6	2854,3	3466,0	-434,3	611,7	86,79	121,43
3.	Змінні витрати, ЗВ	1848,19	1455,81	1529,62	-392,38	73,81	78,77	105,07
4.	Постійні витрати, ПВ	954,41	897,79	1105,8	-56,62	208,01	94,07	123,17
5.	Валова маржа,ВМ	1440,41	1398,49	1936,4	-41,92	537,91	97,09	138,46
6.	Коефіцієнт валової маржі, КВМ	0,44	0,49	0,73	0,05	0,24	111,36	148,98
7.	Прибуток, Пр	486	500,7	830,6	14,7	329,9	103,02	165,89
10.	Поріг рентабельності, ПР:	2169,11	1832,22	1514,79	-336,89	-317,43	84,47	82,68
81.	Запас фінансової надійності:	1119,49	1022,08	1951,21	-97,41	929,13	91,30	190,91
92.	Операційний важіль, ОВ	2,96	2,79	2,33	-0,17	-0,46	94,26	83,51
3.	Коефіцієнт операційного левериджу, Кол	0,52	0,62	0,72	0,1	0,1	119,23	116,13
14.	Ефект операційного левериджу, Еол	5,8	-0,23	3,1	-6,03	3,33	-3,97	-1347,83
15.	Чистий прибуток, Прч	-21,4	11,5	238,4	32,9	226,9	-53,74	2073,04
16.	Рентабельність продукції, Рп	-1,3	0,7	12,1	2	11,4	-53,85	1728,57
17.	Рентабельність активів, Ра	-3,1	1,8	25,9	4,9	24,1	-58,06	1438,89

Отже, з даних табл. 2.3 видно, що витрати підприємства постійно змінюються в 2011 році вони становили 2802,6 тис.грн., в 2012р. зменшились на 16%, протягом 2013р. знову зросли на 11,97% до 2635,4тис.грн. Виручка від реалізації мала таку саму тенденцію: протягом 2012р. вона знизилась на434,3 тис.грн. до 2854,3 тис.грн., а протягом 2013р. зросла на 21,43%. Прибуток підприємства має тенденцію до зростання, в 2012р. збільшився на 3,02%, а в 2013р. – на 65,89% і становить 830,6 тис.грн., що оцінюється позитивно. Величина валової маржі показує внесок підприємства в покриття постійних витрат і одержання прибутку, по ТзОВ-фірмі»Бауер» вона дорівнює величині прибутку. Коефіцієнт валової маржі має тенденцію до зростання з 0,44 в 2011р. до 0,73 в 2013р., збільшившись при цьому в 166 разів. Поріг рентабельності, виручка від реалізації, яка забезпечує беззбитковість діяльності за умови неотримання прибутку, має спадну тенденцію: в 2011р. становив 2169,11тис.грн., в 2012р. зменшився на 336,89 тис.грн., а в 2013р. ще на 317,43 тис.грн. Дія операційного важеля проявляється у тому, що будь-яка зміна виторгу від реалізації завжди приводить до більшої зміни величини прибутку. Операційний важіль показує, у скільки разів може змінитися значення прибутку при збільшенні (зменшенні) обсягу продажів. На даному підприємстві його величина становить 1,0, тобто прибуток реагує на зміну виручки від реалізації у такому самому обсязі.

Коефіцієнт ефекту операційного левериджу перебуває в динаміці. В 2011 році він становив 5,8, в 2012р. маємо від’ємне значення, в 2013р. зріс до 3,1, тобто на 3,33. Даний ефект теж показує у скільки разів збільшиться (зменшиться) прибуток підприємства при збільшенні (зменшенні) на один відсоток обсягу реалізації. Рентабельність продукції має тенденцію до зростання, що є позитивним, адже в 2011р. підприємство взагалі отримало збитки, в 2012р. рентабельність становила лише 0,7%, зате в 2013р. зросла на 11,4 до 12,1%. Рентабельність активів  характеризує ефективність використання активів підприємства і змінюється так само: в 2012р. вона становила 1,74%, в 2013р. зросла до 30,7%.

Проаналізувавши управління прибутком ТзОВ-фірми «Бауер» можна зробити висновок про значне поліпшення діяльності підприємства, так як зі збиткового в 2011р., в 2013р. фірма отримала чистого прибутку в розмірі 238,4 тис.грн., що свідчить про суттєве зміцнення фінансового стану і вдосконалення управління. Для підвищення ефективності управління прибутком підприємству необхідно: продовжувати тенденцію до збільшення виручки від реалізації (за 3 аналізовані роки вона зросла на 177,4тис.грн.), при цьому визначати необхідний обсяг реалізації, котрий забезпечує беззбитковість діяльності чи отримання запланованого обсягу валового прибутку (в 2013р. цей показник становить 1514,79 тис.грн.; підвищити ціну товарів; знижувати затрати на реалізацію; удосконалювати систему розподілу прибутку підприємства: забезпечити збільшення абсолютної суми прибутку після сплати податку на прибуток і визначити оптимальне співвідношення у використанні чистого прибутку на споживання і накопичення.