12.2. Характеристика основних функцій фінансового менеджменту

У межах фінансового менеджменту передбачається вирішення стратегіч­них і тактичних питань. Під стратегією в даному випадку розуміють загальний напрям і спосіб використання засобів для досягнення поставленої мети. Стратегія дозволяє сконцентрувати зусилля на варіантах, які не супере­чать загальній концепції розвитку. Тактика — це конкретні методи та засоби для досягнення поставленої мети в конкретних умовах. Завдання тактики — вибір найбільш оптимального рішення і найбільш прийнятних у конкретній господарській ситуації методів управління.

Фінансовий менеджмент як система управління складається з двох під­систем: керованої підсистеми (об'єкта управління) та керуючої підсистеми (суб'єкта управління) (рис. 17.1):

Об'єктом управління в системі фінансового менеджменту є сукупність умов здійснення грошового обігу, кругообігу вартості, руху фінансових ресурсів та фі­нансових відносин між суб'єктами господарювання та їх підрозділами. Суб'єкт управління — група людей (фінансова дирекція, фінансовий менеджер), яка здійснює цілеспрямований вплив на функціонування об'єкта.

Формально контроль за діяльністю фірми здійснюють власники часток її капіталу, тобто акціонери. Вони мають можливість впливати на рішення ком­панії через право голосу. Практично ж керівництво фірмою та контроль за її діяльністю від імені акціонерів здійснюються, по-перше, радою директорів, чле­ни якої обираються акціонерами на щорічних зборах, і, по-друге, управлінцями (менеджерами). Більшість акціонерів мало цікавиться діяльністю фірми, їх хви­лює лише рівень доходів. Тому право керувати корпорацією надається профе­сіоналам, а не власникам капіталу (акціонерам). Безпосереднє управління фір­мою здійснює персонал з числа її керівного складу: президент, віце-президент скарбник, головний бухгалтер-контролер та секретар. Кількість виконавців, що здійснюють функції фінансового менеджменту, залежить від розмірів фірми. Фінансовий менеджмент охоплює систему функцій, поданих на рис. 17.2^і. При цьому масштабність фірми не впливає на їх кількість, а лише визначає ступінь складності. У великих корпораціях чітко виділяється група функцій скарбника, або касира та головного бухгалтера-контролера, або фінансиста-контролера. У малих та середніх компаніях функції фінансового менеджменту менш складні та менш розмежовані. Вони можуть комбінуватися з функціями виробництва та збуту.

Функції скарбника охоплюють:

• звітування перед персоналом компанії про результати її фінансової діяль­ності, складання інвестиційних програм і плину платежів за кредити, вироблення рекомендацій щодо виплати дивідендів;

• відкриття банківських рахунків, управління невеликими сумами готівки та залишками коштів на банківських рахунках, здійснення платежів за зо­бов'язаннями компанії, прогнозування грошових надходжень на рахунок фірми та сплати нею боргів, інкасація, реєстрація грошових переказів;

• визначення кредитоспроможності клієнтів фірми, систематичний контроль їх грошових надходжень, розрахунок грошових дисконтів (відрахувань) і строків реалізації продукції для здійснення платежів;

• вироблення рекомендацій щодо видів боргових зобов'язань, які б найкраще відповідали потребам фірми та її платоспроможності, ведення перего­ворів з інвестиційними банками, реєстрація агента з трансферту, веден­ня справ з державного регулювання, погашення цінних паперів, вироб­лення правил взаємовідносин акціонерів, оплата дивідендів, підписання чеків, контрактів, договорів про оренду, векселів, облігацій і сертифікатів, заставних, документів з печаткою ти інших документів корпорації, індо­саментів, інкасація чеків.

На головного бухгалтера-контролера корпорації (фінансиста-контролера) покладаються такі функції:

• забезпечення необхідної інформації для здійснення загального контролю над діяльністю фірми шляхом організації рахівництва та калькуляції ви­трат виробництва, підготовка фінансових звітів та ведення книг обліку;

• бюджетування та фінансовий контроль за фірмою;

• специфічна контрольна діяльність, тобто: ведення загальних рахунків — основного і допоміжних (рахунків основної та дочірніх компаній); виз­начення раптових припинень фінансування компанії та гарантування її активів; контроль за грошовими платежами ти надходженнями; перевірка рахунків-фактур, а також рахунків кредиторської та дебіторської за­боргованостей; облік за платіжними відомостями, облік додаткових ви­плат, а також облік будівель і обладнання, облік витрат, пов'язаних з діяльністю різноманітних управлінських структур компанії; підготовка регулярних фінансових зведень і звітів і пояснень до них; інвентаризація; ведення статистики; розрахунок податків;

• здійснення внутрішнього аудиту;

• пояснення результатів контролю.

Функції скарбника та головного бухгалтера-контролера тісно пов'язані між собою і їх неможливо виконувати незалежно одну від іншої.