2. Методичні основи Профорієнтаційна робота в умовах школи зі старших класів

2.1 Діагностичні методики по Профорієнтація та їх характеристики

У даному параграфі ми охарактеризуємо основні діагностичні методики, використовувані соціальним педагогом в роботі з профорієнтації.

Для початку дамо визначення поняття В«діагностикаВ».

Діагностика - загальний спосіб отримання вичерпної інформації про досліджуваний об'єкт або процес [4, с.87].

Діагностика - найважливіший компонент педагогічної, та соціально-педагогічної діяльності (мета- діагноз-прогноз - програма-впровадження-аналіз). Діагностика відповідає на питання: що і навіщо вивчати, де і як використовувати отриману інформацію

Соціально-педагогічна діагностика-теорія і практика виявлення соціально - педагогічних характеристик дитини і умов середовища, в яких він живе і має можливість для самореалізації. Для соціально-педагогічної діяльності важливо не тільки пізнати самі явища, але й визначити причини їх формування.

У вітчизняній педагогічній літературі поняття В«педагогічна діагностикаВ» в повній мірі стало предметом дослідження таких авторів, як Н.К. Голубєв (1988), О.С. Бєлкін (1970), В.П. Беспалько (1989), А.І. Кочетов (1987), В.Г. Максимов (1993).

Діагностика присутній в будь-якому педагогічному процесі, починаючи з взаємодії вчителя і учня на уроці і кінчаючи керуванням системою народної освіти в цілому.

Зупинимося докладніше на основних принципах діагностичного дослідження.

Виділимо основні принципи діагностичного дослідження:

Принцип цілісного вивчення педагогічного явища, який передбачає:

- Максимальне використання системного підходу в дослідженні;

- Вивчення зв'язку досліджуваної якості з сутнісними силами особистості;

- Показ різноманіття зовнішніх явищ, що впливали на формування якостей особистості, на хід педагогічного процесу, і виклад методики керівництва цим впливом з боку педагога;

- Розкриття механізму досліджуваного явища - рушійні сили, їх виникнення, розвиток, взаємодія, складові елементи та їх взаємодія, етапи розвитку, умови і фактори, від яких це розвиток залежить;

- Чітке визначення місця досліджуваного педагогічного явища в цілісному виховному процесі.

Принципи комплексного методу дослідження висуває наступні вимоги:

- Багатоцільову установку при вивченні педагогічних явищ;

- Охоплення як можна більшого числа зв'язків досліджуваного процесу;

- Облік всіх зовнішніх впливів при проведенні дослідницької роботи, усунення випадкових впливів, що спотворюють педагогічного процесу;

- Перевірка одного і того ж педагогічного факту багаторазово за допомогою різних методів дослідження, постійної перевірки і уточнення отриманих даних;

Принцип об'єктивності:

- Перевірка кожного факту декількома методами;

- Перевірка, уточнення отриманого фактичного матеріалу;

- Фіксація всіх проявів особистості;

- Зіставлення даних всього дослідження з іншими дослідниками;

- Отримання об'єктивних даних шляхом порівняння думок вчителя, батьків, товаришів і самої дитини.

Принцип єдності вивчення і виховання.

Принцип одночасного вивчення колективу і особистості.

Принцип вивчення явища в зміні, розвитку [3, с.45].

Е.Ф. Зеер виділяє наступні вимоги до проведення діагностичних процедур:

- педагогічна діагностика завжди вимагає особливої вЂ‹вЂ‹уваги, особливої вЂ‹вЂ‹чуйності до дитини, обов'язкового його згоди схильності;

- педагогічна діагностика повинна бути побудована на спільній діяльності і взаємодопомоги вчителя та учнів. Всім повинно бути корисно і цікаво;

- перед проведенням педагогічних діагностичних процедур всі учні повинні бути морально та психологічно підготовлені до того, щоб сприймати результати діагностики спокійно, без всяких хвилювань і переживань;

- під час проведення діагностичних процедур необхідно виключити всяке стороннє вплив або взаємовплив учнів, для чого при тестуванні розсаджувати їх на окремі парти;

- робота з тестами повинна проводитися в абсолютній тиші;

- соціальний педагог, який займається педагогічною діагностикою, повинен зберігати професійну таємницю. Відомості, отримані в процесі діагностичного дослідження, можуть бути використані тільки для вдосконалення навчально-виховного процесу [3, с.48].

Існує безліч діагностичних методик для вивчення професійної спрямованості особистості.

Н.В. Тельтевская виділяє 6 основних діагностик професійних переваг старшокласників:

- диференційно-діагностичний опитувальник (по Клімову);

- опитувальник професійних переваг (типологія Холланда);

- визначення темпераменту та емоційної стійкості (тест Айзенка);

- прагнення до успіху (методика Еллерс);

- визначення спрямованості особистості (опитувальник Басса);

- псіхогеометріческій тест (методика Деллінгер) [23, с.124].

Далі розглянемо більш докладно кожну з них.

Диференційно-діагностичний опитувальник (по Клімову).

Залежно від предмета праці всі професії можна розділити на 5 типів. Щоб з'ясувати, який з типів професій найбільш відповідає інтересам і особистісним якостям людини, використовується опитувальник В«5 типів професійВ» (по Клімову).

Опитувальник дозволяє визначити область професійного вибору в сферах В«Людина-людинаВ», В«Людина-знакВ», В«Людина-технікаВ», В«Людина-природаВ» та В«Людина-художній образ В», відповідний ступеня бажання займатися певними видами діяльності.

Результат тестування містить перелік професій, рекомендованих для тестованого з урахуванням обраної сфери діяльності і рівня професійної освіти, дозволяє профконсультанта визначити рівень мотивації людини до різних видів діяльності.

Опитувальник (тест) професійних переваг (типологія Холланда).

За Холланду більшість людей відносяться до одного з 6 типів. Кожен тип є описом групи людей, що володіють подібними особистісними та професійними ознаками та характеризується своїми психологічними особливостями: здібностями, інтересами, складом характеру, віддається перевага оточенням.

Однією з найважливіших складових частин оточення є професія людини, його професійна діяльність. Професії також можуть бути класифіковані по наявності в них елементів 6-ти типів.

Люди, зайняті в професії і знаходяться в оточенні, відповідному їх типу більш задоволені своїм кар'єрою, працюють з максимальною ефективністю і цінуються в своїх організаціях. І, навпаки, люди, що виконують професійну діяльність, не відповідну їхньому типу, будуть випробовувати почуття незадоволення, бажання змінити місце роботи, низьку мотивацію.

Тест професійних переваг по Холланду визначає тип особистості тестованого і містить опис професійних переваг з урахуванням типу особистості.

Визначення темпераменту і емоційної стійкості Айзенка.

При виборі професії важливо враховувати індивідуальні психофізіологічні особливості людини. Тест англійського психолога Г. Айзенка EPI (Eysench Personality Inventori) дозволяє виявити дві основні характеристики особистості (екстраверсія - інтроверсія і емоційну стійкість).

В результаті тесту визначаються характерні риси та особистісні особливості тестованого, які важливо враховувати при виборі професії.

Прагнення до успіху (Методика Еллерс)

Тест оцінює прагнення до успіху, ступінь потреби в досягненні мети, може, застосовується для дослідження впливу ступеня прагнення людини до успіху на ефективність його діяльності, в тому числі, професійної.

У підсумку тестований отримує оцінку ступеня своїх устремлінь до успіху і практичні рекомендації в залежності від неї.

Визначення спрямованості особистості (опитувальник Басса).

Опитувальник дозволяє виявити, на що спрямована діяльність людини, в тому числі в професійній сфері: на себе, на спілкування, на справу.

Тест показує рівень спрямованості особистості і дає опис прояви цієї спрямованості. Результат дозволяє виявити особистісні пріоритети при виборі професії та професійного оточення.

Псіхогеометріческій тест (Методика С. Деллінгер).

Для визначення типу особистості використовується псіхогеометріческій тест, його автор Сьюзен Деллінгер. Методика Деллінгер - це практична система аналізу особистості, дозволяє визначити тип людини, дати характеристику особистих і ділових якостей і особливостей поведінки людини, скласти сценарій поведінки для кожного типу особистості в певних ситуаціях.

Таким чином, можна зробити висновок про те, що діагностика є одним з найважливіших методів профопріентаціі, так як вона дозволяє визначити причини формування, схильності дитини до тієї чи іншої професії. Отримані при діагностиці дані можуть використовуватися для подальшої навчально-виховної діяльності.