- •1.Джерела вивчення та історіографія історії України.
- •5 Період: Основні риси:
- •2.Наукова періодизація і характеристика основних етапів української історії.
- •4.Трипільська культура.
- •11.Християнізація Русі та її значення.
- •3.Початок людського суспільства та його еволюція на території України.
- •8.Перші державні утворення на території України.
- •5.Кочові народи на півдні України.
- •7.Проблема етногенезу східних слов’ян.
- •6.Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
- •9.Основні теорії походження Київської Русі.
- •10.Перші київські князі. Їх внутрішня та зовнішня політика.
- •12.Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
- •17.Історичне значення Галицько-Волинської держави.
- •29.Андрусівське перемир’я 1667 р., “Вічний мир” та їх значення для України.
- •13.Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.
- •14.Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.
- •25.Формування української державності в ході національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •15.Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •1199-1205Рр. Розвиток об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича у1202 р.
- •1205-1238 Рр. Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича і посиленням боротьби бояр за владу
- •1264-1340 Рр. Розвиток Галицько-Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького, поступове політичне ослаблення князівства
- •16.Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •32.Адміністративно-територіальний та політичний устрій Гетьманщини, її соціально-економічне становище.
- •18.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •19.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •20.Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •21.Політика гетьмана п.Конашевича- Сагайдачного.
- •26.Березневі статті: умови і правове значення.
- •22.Козацько-селянські повстання кін. XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •23.Брестська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •31.Причини поразки української національної революції 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
- •24.Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •27.Постать б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.
- •33.Гетьман і.Мазепа: оцінки діяльності.
- •28.Україна після смерті б.Хмельницького. Гетьмани і.Виговський та ю.Хмельницький.
- •35.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію.
- •30.Гетьманування Петра Дорошенка.
- •34.Конституція п.Орлика та її історичне значення.
- •36.Українська політика Катерини II. Ліквідація Гетьманщини.
- •37.Польське панування на Правобережній Україні у XVIII столітті. Гайдамацький рух.
- •38.Геополітичні зміни в Україні у II половині XVIII століття.
- •39.Сутність українського національного відродження XIX століття, його передумови та етапи.
- •1. Політика російського та австрійського урядів
- •2. Історичні корені
- •3. Формування національної інтелігенції
- •4. Зовнішні впливи
- •40.Декабристський рух в Україні.
- •41.Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко.
- •42.Національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні в другій половині хіх століття.
- •44.Національно-визвольний рух в Західній Україні в другій половині XIX століття.
- •43.Національно-визвольний рух у Західній Україні в першій половині XIX столітті.
- •45.Утворення перших політичних партій в Україні, їх програми.
- •56.Директорія унр, її склад, внутрішня та зовнішня політика.
- •46.Соціально-економічна модернізація України в другій половині хіх століття.
- •51.І і I I Універсали Центральної Ради.
- •47.Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на початку хх століття.
- •53.Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •49.Україна в першій світовій війні.
- •50. Заснування Української Центральної Ради,її соціальна база і програма.
- •52.Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •54.IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •58.Перемога більшовиків в Україні. “Воєнний комунізм”.
- •59.Причини поразки, уроки і наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 років.
- •60.Союзний договір віл 30 грудня 1922 року, його сучасна політична оцінка.
- •57.Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки українських земель.
- •55.Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •62.Соціально-економічні перетворення в Україні на основі неПу.
- •74.Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки. Політична платформа і тактика боротьби оун-упа в 1945-1953 рр.
- •61. Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
- •68.Радянсько-німецькі договори 1939 року і західноукраїнські землі.
- •63.Сталінська політика індустріалізації.
- •86.Національно-культурне відродження в Україні на сучасному етапі. Найбільші релігійні конфесії в Україні.
- •64.Колективізація українського села. Голодомор 1932/1933 років.
- •67.Створення оун. Інтегральний націоналізм.
- •65.Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в Радянському Союзі.Масові репресії 30-х років в Україні, їх наслідки.
- •70.Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.
- •1. Захопивши Україну, німці розчленували її на окремі частини:
- •2. Відповідно до "теорії расової винятковості німецької нації" українці підлягали масовому знищенню. Справжній геноцид здійснювався проти єврейського народу.
- •4. Обмежувалися постачання міст продовольством, медичне обслуговування, освіта. Українці перетворювалися на людей "третього сорту".
- •66.Становище західноукраїнських земель в 20-30 роки хх століття.
- •71.Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення другої світової війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини і її сателітів.
- •72.Україна в системі міжнародних відносин після другої світової війни. Возз'єднання українських земель.
- •73.Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •75.Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 1940-х - початку 1950-х років. Сталінські репресії.
- •76.Проблеми розвитку народного господарства України в середині 50-х- першій половині 60-х років XX ст.
- •81.Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 року.
- •77.Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України у другій половині 1950-х - першій половині 1960-х років. Шестидесятники.
- •82.Розпад срср та створення снд. Україна в системі снд.
- •78.Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України протягом 60-80-х років XX ст.
- •84.Україна на міжнародній арені. Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •1. Західний напрямок
- •3. Україно-російські стосунки
- •4. Відносини з провідною країною світу сша
- •5. Розвиток відносин з країнами Чорноморського басейну, Близького і Середнього Сходу.
- •6. Входження до міжнародних фінансових інститутів. Економічне співробітництво
- •7. Інтеграція у міжнародні економічні та фінансові структури
- •79.Дисидентський рух в Україні.
- •80.Перебудовчі процеси в срср. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 80-х - початку 90-х років.
- •85.Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Україні в сучасних умовах.
- •83.Розбудова незалежної української держави. Вибори до Верховної Ради України в березні 1998 року.Вибори Президента України в листопаді 1999 р., їх результати.
- •89.Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі.
- •90.Послання Президента України до Верховної Ради “Україна: поступ у ххі століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки”.
9.Основні теорії походження Київської Русі.
В історичній науці склалося декілька теорій щодо утворення Київської Русі. Найбільш поширеними вважаються:
> Норманська теорія: варяги (нормани) відіграли вирішальну роль у створенні Давньоруської держави, східнослов'янські племена були нездатні без допомоги зовні заснувати могутню державу.
Норманську теорію започаткували німецькі історики Г.Баєр та Г.Міллер, які працювали в другій пол. XVIII ст. в Росії.
> Теорія природньо-історичного (автохтонного) походження Київської Русі: з варягами чи без варягів східні слов'яни були в змозі утворити свою державу, бо:
> для цього у східних слов 'ян існували всі необхідні внутрішні соціально-економічні передумови;
> процес державотворення розпочався у східних слов 'ян ще до приходу варягів;
> варяги, просуваючись у східнослов'янські землі, керувалися, перш за все, не державотворчою, а торговельною метою і здобуванням. Вони прагнули підпорядкувати дніпровський торговельний шлях (так званий "шлях із варяг в греки"), обкласти даниною місцеве населення.
Цю теорію сповідували видатні українські історики XIX - поч.ХХ ст. М.Костомаров, В.Антонович, М.Грушевський, Д.Багалш та інші.
Антинорманської теорії дотримується і сучасна українська історіографія.
Дійсно, держава виникає лише тоді, коли стає історичною необхідністю - на стадії розкладу первіснообщинного та формування класового суспільства. Саме на такій стадії суспільного розвитку знаходилися східні слов'яни у УІП-ІХ ст.
10.Перші київські князі. Їх внутрішня та зовнішня політика.
1 період:
охоплює князювання Олега (882-912р.) Ігоря (912-945р.) Ольги (945-964р.) Святослава (964-972р.)
Це період швидкого територіального зростання Русі і поступової консолщаціїдержави.
Князі об'єднали майже всі східнослов'янські племена, підпорядкували собі найважливішу торговельну артерію по Дніпру. Консолідації племен сприяла боротьба з кочовиками і Візантійською імперією.
Син Ольги, Святослав здійснював надзвичайно активну зовнішню політику, приєднавши території Дунайської Болгарії та Північного Кавказу (пізніше ці території були втрачені). Святослав розгромив Хозарський каганат, але місце хозарів зайняли більш войовничі печеніги.
II період
Охоплює князювання Володимира Великого (980-1015рр.) Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.)
Це період економічного та культурного розквіту Київської держави, досягнення нею вершини політичної могутності.
Володимир забезпечив захист Русі від печенігів, зміцнивши прикордонні землі системою валів та укріплених містечок.
Надзвичайно важливим було запровадження Володимиром у 988 р. християнства, обумовлене такими причинами, як необхідність укріплення єдності Русі, князівської влади, підняття міжнародного авторитету держави, її зближення з високорозвиненою Візантією.
Прийняття християнства сприяло розвитку. Син Володимира Ярослав, прозваний у народі Мудрий.
Завдяки підтримці Ярослава зростала церква, стрімко розвивалася культура. Він заснував Києво-Печерську Лавру, збудував багато церков, серед яких був і Софійський собор, зведений у Києві на честь перемоги над печенігами.
Ярослав Мудрий зміцнив стосунки Русі з європейськими державами, правителі яких вважали за честь мати шлюбні зв'язки з київською династією. Правління Ярослава Мудрого було апогеєм могутності Русі.
III період
Період феодальних усобиць, які розгортаються після смерті
Ярослава Мудрого. Найбільш відомі князі -Володимир Мономах (1113-1125 рр.) Мстислав (1125-1132 рр.)
Це період поступового політичного ослаблення Київської Русі. Русь розпалася на окремі князівства.
Брати спільно вирішували державні справи (видавали закони, ходили в походи, переміщали молодших братів із одного уділу в інший). Після поразки 1068 р. на річці Альті у битві з половцями тріумвірат розпався, що призвело до посилення міжусобної боротьби.
> Талановитий та досвідчений політик, Володимир Мономах зумів тримати удільних князів у покорі, ліквідувати гостроту соціальних суперечностей у суспільстві.
Син Володимира Мономаха - Мстислав -продовжував централістичну політику батька, та після його смерті Русь вступає в смугу роздробленості.
IV період (1132-1237-1241 рр.)
Це період поліцентризації Київської Русі, який продовжувався до монголо-татарської навали 1237-1241 рр.
Саме Волинське та Галицьке князівства поступово почали відігравати роль консолідуючого центру давньоруських земель. Історія Галицького і Волинського князівств буде розглянута далі, а зараз зазначимо, що волинський князь Роман Мстиславович
у 1199 р.об'єднав Волинь і Галичину, створивши сильне Галицько-Волинське князівство. У 1202 р. до своїх володінь він приєднав Київ, поширив кордони князівства від Карпат до Дніпра. Смерть Романа Мстиславовича під час походу у 1205 р. призвела до розпаду його держави і зруйнувала плани князя об'єднати під своєю владою всю Південну Русь.
Сину Романа Мстиславовича -Данилу Галицькому - вдалося у 1238 р. відродити могутнє Галицько-Волинське князівство і відновити процес консолідації давньоруських земель.
* Та все ж таки, Давньоруська держава так і не змогла вийти із кризи, її еволюційний розвиток був насильно перерваний монголо-татарською навалою 1237-1241 рр.
Монгольські полчища Батия захопили землі Русі (безпосередньо українські землі були захоплені впродовж 1239-1241 рр.), На тривалий час руські землі потрапили під владу Золотої Орди-держави мон-голо-татар.
* Монголо-татарська навала призвела до остаточного зруйнування Київської Русі.