90.Послання Президента України до Верховної Ради “Україна: поступ у ххі століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки”.

Стратегія перетворень в Україні на на­ступні п'ять років знайшла своє відобра­ження у Посланні Президента України до Верховної Ради улютому 2000 р. - "Укра­їна: поступ у XXI століття. Стратегія еко­номічного та соціального розвитку на 2000-2004 роки".

Стратегія соці­ального та економічного розвитку на 2000-2004 рр. обґрунтовує складніші та відпові-дальніші завдання, її стрижнева позиція -визначення шляхів виведення української економіки на траєкторію сталого розвитку, тісного поєднання політики структурних змін та економічного зростання з активною і сильною соціальною політикою держави.

Основні пріоритети стратегії економічного та соціального розвитку України на 2000-2004 рр.

Посланням Президента визначено певні пріоритети стратегії економічного та соці­ального розвитку України.

> По-перше

Утвердження механізмів, які мають за­безпечити надійні гарантії не лише ос­таточної стабілізації економіки, а й утво­рення необхідних передумов її прискорено­го зростання. По суті, безальтернативним пріоритетом економічної політики наступ­ного періоду має стати досягнення щоріч­них темпів зростання ВВП на рівні 6-7%. Мають бути задіяні й соціальні чинники економічного зростання. Особливого значення набуває підвищення ефективності використання трудового потенціалу та зростання продук­тивності праці.

Важливою складовою прискорення темпів економічного зростання повинна стати активна політика Уряду щодо макси­мальної легалізації української економіки, виведення її за межі "тіньових" відносин.

> По-друге

Головним чинником сталого економіч­ного розвитку можуть бути лише зростання інтелектуального потенціалу нації та нау­ково-технологічні інновації, застосування яких суттєво змінює обсяги та якість ви­робництва і споживання. У зв'язку з цим Україна може претендувати на належне місце в Європі та світі, лише опанувавши найбільш складний - інноваційний шлях розвитку, підвалини якого мають бути зак­ладені вже на старті політики економічно­го зростання.

Основою нового стратегічного курсу, його визначальним пріоритетом мають ста­ти опрацювання та реалізація державної політики, спрямованої на структурну пере­будову промисловості та розвиток іннова­ційної моделі економічного зростання, утвер­дження України як високотехнологічноїдер-жави>

По-третє

Здійснення активної аграрної політики, спрямованої на швидке подолання кризо­вих процесів, забезпечення необхідної адап­тації підприємств АПК до умов ринкової кон'юнктури, зміцнення їх фінансового ста­ну, утвердження в перспективі України як держави з високоефективним експорто-спроможним сільським господарством.

> По-четверте

Вихід української економіки з кризи зво­дить у ранг стратегічного завдання питан­ня глибокої перебудови соціальної сфери. У цьому контексті особливо важливим пріо­ритетом на наступні п'ять років є здійснен­ня політики доходів та реформування сис­теми оплати праці, подолання існуючого нині штучного заниження вартості робочої сили, а також неприпустимо низького рівня соціальних витрат.

Необхідною передумовою успішного розв'язання невідкладних проблем соціаль­ного розвитку, утвердження суспільної злагоди має стати подальше вдосконален­ня соціально-трудових відносин на всіх рівнях управління, розвиток соціального партнерства, зміцнення співробітництва та взаємодії органів виконавчої влади, робо­тодавців та профспілок, підвищення ролі та відповідальності соціальних партнерів за формування і реалізацію соціально-еконо­мічної політики.

Політика економічного зростання

Основним стратегічним завданням Ук­раїни на наступні 5 років Президент визна­чив реалізацію політики економічного зро­стання. Виділяється два етапи зазначеної політики:

* І етап (2000-2001 рр.): перед Урядом ста­виться завдання забезпечити зростання ВВП у 2000 р. на 1-2%, у 2001 р. - на 4%; у кін­цевому підсумку ставиться завдання здій­снити впродовж двох років такий обсяг перетворень, які забезпечили б формуван­ня в країні ефективної критичної маси рин­кових відносин, подальший розвиток еко­номіки на самодостатній ринковій основі;

* II етап (2002-2004 рр.): забезпечити зрос­тання ВВП у середньому за рік на 6,5%. Відмінність другого етапу полягатиме в тому, що подальше прискорення темпів еко­номічного зростання здійснюватиметься на власній відтворюваній (інвестиційній) базі та, переважно, на достатній ринковій основі.