Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ShPORY2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
640.51 Кб
Скачать

5. Розвиток відносин з країнами Чорноморського басейну, Близького і Середнього Сходу.

У1992 р. Україна стала одним із співзас-новників Парламентської асамблеї Чорно­морського економічного співробітництва.-

6. Входження до міжнародних фінансових інститутів. Економічне співробітництво

У 1997 р. було підписано Хартію про особливе партнер­ство України і НАТО.

7. Інтеграція у міжнародні економічні та фінансові структури

Ук­раїна інтегрується в міжнародні економічні та фінансові структури. У1992 р. вона ста­ла рівноправним членом Міжнародного валютного фонду та Європейського банку реконструкції і розвитку. Україна налагод­жує торговельні зв'язки з країнами світу, досягнуто помітних успіхів в експорті про­дукції авіаційної, суднобудівної, ракетно-космічної галузей. Значна увага при­діляється залученню в українську економі­ку іноземних інвестицій.

79.Дисидентський рух в Україні.

Дисидентський рух виник в Україні в сер. 50-х рр. і був загальноукраїнським явищем:

охоплював різні соціальні прошарки насе­лення всіх регіонів республіки.

Дисидентський рух ставив за мету вільний розвиток української культури і мови, забезпечення громадянських прав і був проявом національно-визвольного руху.

Слід підкреслити, що більшість диси­дентів не виступала проти радянської вла­ди і прагнула мирних форм діяльності. Ук­раїнські дисиденти були реформістами, а не революціонерами.

Ядро українського дисидентства склали вже відомі Вам "шістдесятники" - поети Л.Костенко, В.Симоненко, М.Вінграновсь-кий, критики І.Дзюба, І.Світличний, Є.Сверстюк, художниця А.Горська, пере­кладач М.Лукаш. Згодом до них приєдна­лися В.Стус, В.Голобородько, Ігор та Іри­на Калинці, брати Горині, генерал П.Гри-горенко та інші.

Етапи дисидентського руху

> Сер. 50-х рр. - 1968 р. - зародження дисидентства, його ідеологічне та орга­нізаційне оформлення.

На цьому етапі основним проявом диси­дентства стали протести, звернення на ад­ресу керівників країни, які стосувалися національної проблеми, репресій проти іна­кодумців, проблем демократизації. Поши­рилася безцензурна література - "самви-дав" і "тамвидав". У "самвидаві" цирку­лювали такі визначні твори, як "Інтернаціо­налізм чи русифікація "І.Дзюби, "Приєднан­ня чи возз'єднання" М.Брайчевського, "Собор у риштуванні" Є. Сверстюка, "Репор­таж із заповідника їм. Берія" В. Мороза. Самвидавча література була головним дже­релом інформації дисидентського руху, про­буджувала патріотичні почуття, національ­ну самосвідомість.

З метою переходу до організованих форм боротьби утворюються легальні групи ди­сидентів.

У1959 р. на Львівщині виникла Україн­ська робітничо-селянська спілка на чолі з Л.Лук'яненком, яка вимагала виходу Укра­їни із складу СРСР згідно з Конституцією.

Україна мала "стати абсолютно ні від кого незалежною самостійною державою з широко розвиненим соціалістичним дер­жавним устроєм".

За доносом групу заарештували. Л.Лу-к'яненка засудили до страти, а через 73 доби вирок замінили 15-річним ув'язненням.

У 1967 р. органами КДБ була викрита підпільна організація "Український націо­нальний фронт", що діяла з 1964 р. на захід­ноукраїнських землях. Учасники УНФ ста­вили за мету утвердження самостійної Укра­їнської держави, розробили програму пере­будови суспільства на демократичних за­садах.

> 1968-1976 рр. - піднесення дисидент­ського руху і тимчасовий вихід його із підпілля.

Активізації діяльності дисидентів сприя­ли:

* інтервенція радянських війську Чехо-словаччину в 1968 р., що викликала хвилю обурень і протестів;

* видання впродовж 1970-1974 рр. у Львові самвидавчого журналу "Українсь­кий вісник ", головним редактором якого був В, Чорновіл. Журнал сприяв організації і консолідації дисидентського руху;

* нарада з безпеки та співробітництва в Європі в 1975 р. Радянський Союз підпи­сав Гельсінський Акт, який передбачав га­рантію громадянських прав і свобод у кра-їнах-учасницях наради. У1976 р. в Україні для сприяння і контролю за реалізацією Гельсінського Акта була створена Україн­ська Гельсінська Група, яку очолив письмен­ник М.Руденко. Це була перша легальна дисидентська організація, її членами ста­ли 37 чоловік - усі найбільш активні диси­денти того часу: В. Чорновіл, Л.Лук 'янен-ко, В.Стус, І.Кандиба, Ю.Шухевич та ін. Влада вчинила погром групи. 23 чоловіки були заарештовані і позбавлені волі. У не­волі загинули В.Стус, О. Тихий, Ю.Литвин. Розгром групи і репресії призвели до спаду активності дисидентського руху.

> 3 середини 80-х рр. - з початком пе­ребудови - діяльність дисидентів ак­тивізується, створюються умови для на­ціонально-державного відродження. (Цей етап дисидентського руху висвітлю­ється далі - при огляді суспільно-політич­ного життя України в період перебудови).

* Завдяки самовідданій діяльності україн­ських дисидентів визрівала ідея про не­обхідність утворення власної незалежної держави, про необхідність кардинальних перетворень у всіх сферах життя радян­ського суспільства.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]