Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ShPORY2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
640.51 Кб
Скачать

57.Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки українських земель.

Політика ЗУНР

Уряд ЗУНР не був схильний до ради­кальної зміни соціально-економічного жит­тя, а прагнув до демократичних реформ при збереженні соціального спокою.

© За короткий час була сформована ефек­тивна система управління. Відбулися до­вибори до Української Національної Ради -представницького і законодавчого органу. Більшість її депутатів стояла на націо­нально-ліберальних позиціях і представля­ла Українську національно-демократичну партію. Формувалася місцева адміністра­ція, правоохоронні органи.

© Президентом республіки було обра­но Є.Петрушевича.

© Проголошувалася ліквідація великого

землеволодіння. Але здійснення земельної ре­форми затягувалося: розподіл землі між се­лянами передбачався після закінчення війни.

© Створювалася система народної осві­ти: шкільництво отримало державний статус, дозволялося існування приватник шкіл, національним меншинам надавалося право "на школу рідною мовою ".

© Утверджувалася державність укра­їнської мови.

© Для захисту республіки була утво­рена боєздатна Українська Галицька Армія (УГА), яка досягла 100 тис. чоловік. "

© Значні зусилля були спрямовані на об'єднання з УНР. Після переговорів з Дирек­торією 22 січня 1919р. в Києві проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР (зараз 22 січня відзначається як День соборності України).

Але Акт Злуки ре­алізовано не було -як через складне воєнне та міжна­родне становище обох республік, так і через значні супе­речності між уряда­ми ЗУНР та УНР щодо внутрішньої та зовнішньої політики. І коли Дирек­торія взяла курс на союз із Польщею, з якою ЗУНР була у стані війни, Є.Петрушевич 4 грудня 1919р. денонсував Акт Злуки.

У липні 1919 р. польські війська окупу­вали Східну Галичину. Уряд ЗУНР пере­їхав до Кам'янець-Подільського, а в листо­паді - емігрував до Відня. УГА перебрала­ся на територію, яку контролювала Дирек­торія і об'єдналася з армією УНР.

Наполеглива діяльність уряду ЗУНР в еміграції по вирішенню західноукраїнсько­го питання не знайшла міжнародної під­тримки. 15 березня 1923 р. Конференція послів Антанти прийняла остаточне рішен­ня про приналежність Східної Галичини Польщі, припинивши, таким чином, юри­дичне існування ЗУНР.

55.Українська держава гетьмана п.Скоропадського.

Основні напрями політики уряду П .Скоропадського

* Замість УНР була проголошена Укра­їнська держава, республіканська форма правління замінена на монархічну (гетьма­нат). Гетьман зосередив у своїх руках всю повноту влади - законодавчу, виконавчу, судову.

* Відновлено поміщицьке землеволодіння, приватну власність на фабрики, заводи, шахти. Поміщики розгорнули рух за від­шкодування завданих їм під час революції збитків.

* Налагоджено дієздатний адміністра­тивний апарат, який вдавався до репресив­них методів. Переслідувалися політичні сили лівого спрямування, заборонялися ву­личні процесії, мітинги, припинилося видан­ня ряду газет. Демократичний режим змі­нився авторитарним.

* Створювалася регулярна українська ар­мія. Уряд видав закон про загальну військову повинність. Гетьман передбачав відродити козацтво як стан українського суспільства. Але план створення армії реалізований не був.

* Успішною була діяльність уряду в куль­турній сфері: українізація шкіл, відкрит­тя нових гімназій, університетів. Україн­ської академії наук, Національного архіву та інших культурно-просвітницьких центрів.

* Здійснювалася активна зовнішня полі­тика. Українську державу П.Скоропад­ського визнало ЗО країн світу, у 23 країнах вона мала своїх представників. Було укла­дено договір про добросусідські відносини з Росією.

Знаходячись під контролем Німеччини, уряд гетьмана не мав можливості налаго­дити стосунки з країнами Антанти і не­йтральними країнами.

Гетьманський переворот, хоч і відбувся досить спокійно, масового схвалення не дістав. Орієнтація уряду на великих земле­власників, буржуазію, на німецький окупа­ційний режим позбавила його підтримки широких верств українського населення -селян, робітників, інтелігенції. Консерва­тивні ідеї, сповідувані урядом, не змогли консолідувати суспільство.

Боротьба антигетьманських сил в Україні

Уряд гетьмана не визнали соціалістичні партії, селянський союз, інші політичні та громадські організації. Опозиційні до геть­манату сили об'єдналися навколо Україн­ського Національного Союзу (УНС). 13 листо­пади 1918 р. на засіданні УНС з метою орга­нізації боротьби проти гетьманського режи­му було створено опозиційний уряд - Ди­ректорію на чолі з В.Винниченком (ввійшли С.Петлюра, Ф.Швець, Ф.Андрієвський, А.Макаренко).

Боротьбу проти гетьманського режиму вели і більшовики. У липні 1918 р. була упорена Комуністична партія більшовиків України - КП(б)У як складова частина Російської комуністичної партії більшо-•иків - РКП(б). Українські більшовики ирагнули відновити в-Україні радянську

владу і зберегти єдність з радянською Ро­сією. Слід зауважити, що в КП(б)У скла­лася національно-комуністична меншість, яка виступала за незалежність радянської України. За часів гетьманату значно зрос­ли симпатії українського населення до більшовиків, які висунули гасло безкош­товної передачі землі селянам, а фабрик і заводів - робітникам.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]