Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ShPORY2.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
640.51 Кб
Скачать

39.Сутність українського національного відродження XIX століття, його передумови та етапи.

ОсновнаригаукрашськоїісторіїХІХст.-I 1 це національне відродження України, під яким розуміють:

> формування національної самосвідо­мості українців;

> зростання інтересу до української мови, історії, культури;

> активізацію зв 'язків міме західними і східними українцями, їх національну інте­грацію;

> розгортання українського національ­но-визвольного руху.

Пробудження національної свідомості українців розпочалося наприкінці XVIII ст. і набрало сили в першій пол. XIX ст. на Лівобережній та Слобідській Україні, де ще не згасла пам'ять про славні часи Гетьманщини, де жили і творили високоосвічені інтелектуальні сили.

Причини піднесення національних процесів в Україні

1. Політика російського та австрійського урядів

Росія і Австро-Угорщина здійснювали

а політику національного гноблення, всі­ляко прагнули перешкодити формуван­ню української нації, розвитку україн­ської культури.

В Росії національне гноблення найбільш яскраво проявилося у циркулярі 1863 р. міністра внутрішніх справ Валуєва, який заборонив друкування і викладання україн­ською мовою, цинічно заявивши, що "нія­кої окремої малоросійської мови не було, немає і бути не може". У1876 р. підписано Емський указ Олександра II, який заборо-

нив ввіз літератури українською мовою, українські п'єси та пісні (їх треба було пе­рекладати на російську), використання ук­раїнської мови в початкових школах, дер­жавних закладах. Назва "Україна" була заборонена.

В Австро-Угорщині національне гноб­лення здійснювалося не в таких грубих фор­мах. Австро-Угорщина, на відміну від Росії, була конституційною монархією (Консти­туції 1848 р. і 1867 р.). Тут існували певні політичні свободи, рівність громадян, цент­ральний парламент і крайові сейми (зо­крема в Галичині і Буковині), вибори до яких здійснювалися за участю всього насе­лення. Українська мова і культура формаль­но не заборонялися.

І хоч права українців всіляко обмежува­лися - обмежувалося викладання україн­ською мовою в школах, нею не викладали в жодному вузі, українських представників у виборних органах влади були одиниці -все ж таки конституційний устрій сприяв зростанню активності українського насе­лення, його організованості.

* В XIX ст. саме Західна Україна стала центром національного відродження.

2. Історичні корені

Чинником національного відродження була давня традиція визвольної бороть­би в Україні. Національно-визвольний рух XIX ст. став продовженням цієї тра­диції, набувши інших форм і змісту.

3. Формування національної інтелігенції

Активізації національного руху сприя­ло збільшення кількості української інтелігенції, яка виступала ініціатором і організатором цього руху. Центрами підготовки Інтелігенції стали міста, де дія­ли університети: Львів (у 1661 р. відкрито перший на українських землях університет), Харків (у 1805 р. відкрито перший на Над­дніпрянщині університет), Київ (1834 р.), Одеса (1865 р.). В Західній Україні значну роль у національному відродженні відігра­вало уніатське духовенство. У той час, коли православне духовенство в Над­дніпрянщині було зрусифіковане і висту­пало опорою російського царизму, греко-католицьке духовенство прагнуло бути ра­зом зі своїм народом, відображати його інтереси.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]