34.Конституція п.Орлика та її історичне значення.

Пилип Орлик склав проект першої Конституції Укра­їни, яка отримала назву "Пакти і Консти­туція прав і вольностей Запорозького війська". Зміст її такий:

а) проголошувалася незалежність Украї­ни від Росії та Речі Посполитої;

б) обґрунтовується протекція шведсь­кого короля та союз з Кримським ханством;

в) територія України визначається Збо-рівським трактатом 1649р.;

г) запорожцям повинні були повернути їхні давні містечка Трахтемирів, Кодак, Ке-леберду, землі над Ворсклою; фортеці, по­будовані Мазепою, ліквідовувались;

д) при гетьманові утворюється Гене­ральна рада із законодавчою владою, яка складається з генеральної старшини, пол­ковників, виборних депутатів від кожного полку та делегатів від запорожців. Рада збирається тричі нарік -на Різдво, Покро­ву та Великдень;

е) справи про кривду гетьманську та провини старшини розглядає генеральний суд, до діяльності якого гетьман не має права втручатися;

є) державна скарбниця і майно підпо­рядковуються генеральному підскарбію, на

утримання гетьмана призначаються ок­ремі землі;

ж) встановлюється виборність полков­ників, сотників з наступним їх затверджен­ням гетьманом;

з) спеціальна комісія має здійснити реві­зію державних земель, якими користується старшина, а також повинностей населення;

й) скасовуються оренди та податки на утримання гетьманської гвардії;

і) гетьман має захищати козацтво і все населення від надмірних податків і по­винностей, допомагати козацьким вдовам і сиротам.

Конституція мала яскраво виражені де­мократичні тенденції. Про це свідчить встановлення представницького органу -Генеральної ради, виборності посад, спро­ба розподілу повноважень виконавчої і су­дової влад. Разом з тим не можна не заува­жити, що Конституція мала на меті задо­вольнити перш за все інтереси тих соціаль­них груп, на які намагався спиратися Ор­лик для повернення в Україну. Проголо­шення захисту інтересів простого народу мало тут швидше декларативний характер. Зверніть увагу на оцінку Конституції І.Кри-п'якевичем: "Всі ці постанови мали егоїс­тично класовий чи груповий характер... Творці Конституції - старшина і запорожці - не виявили широкого політичного світог­ляду". Конституція значно обмежувала геть­манську владу в інтересах старшини. За вис­ловлюванням історика О.Оглоблина, вона була "другою поразкою гетьмана Мазепи після полтавської катастрофи, яка завдала великого удару по гетьманській владі".

Хоч Конституція і не була запровадже­на в життя, вона стала видатною пам'ят­кою української державно-політичної дум­ки в еміграції.

Уряд Орлика намагався створити анти-російську коаліцію держав. Але ці намаган­ня виявилися марними - європейські дер­жави не бажали воювати за Україну.

36.Українська політика Катерини II. Ліквідація Гетьманщини.

.наказуємо нашому Сенатові для належного управління в Малій Росії створити там Ма­лоросійську колегію, в якіі бути головним нашому генералу графу Румянцеву і з ним чоти­рьом великоросійським членам. Великоросійських членів наймилостивіше ми тепер призначає­мо: генерал майор Брандта і полковника князя Платона Мещерського; на останні ж дві ва­кансії, вибравши негайно кандидатів, Сенат повинен представити нам, малоросійських гене­рального обозного Кочубея, генерального писаря Туманського, генерального осавула Журав­ку та хорунжого Данила Апостола... Нижчих канцелярських службовців вибрати йому, гра­фу Румянцеву, на свій розсуд.

Ми, бажаючи, щоб між визначеними в цю колегії чинами ніякої різниці не було і щоб кожний своє місце міг зайняти за чином старшинства, наймилостивіше наділяємо цих малоросійських чинів зрівнюванням у класах з великоросійськими нижченаведеними чинами, а саме: генерально­го обозного Кочубея - генерал-майорським, генерального писаря Туманського - чином стат­ського радника, генерального осавула Журавку і хорунжого Апостола - полковницькими.

А в судах, створених в Малій Росії в минулому 1763 р., на підставі нашого іменного указу -підкоморських земських в кожному полку по два, а в Ніжинському - три, до складу яких визначаються підкоморії, судді, підсудки і писарі з щорічними виборами як тимчасові, то наказуємо і цим, поки вони будуть мати після виборів такі звання, вважатися за урядами, а саме: підкоморіям - першим після малоросійського полковника, земським суддям з пер­шорядними бунчуковими товаришами, по старшинству, підсудками з бунчуковими друго­рядними, писарям земським проти осавулів полкових, по старшинству, а возним бути першим під сотником малоросійським.

За відсутністю тепер гетьмана, призначеному від нас головному малоросійському команди­рові мати такі права, як генерал-губернатору і президенту Малоросійської колегії, де він в справах суду і розправи має голос голови за генеральним регіментом, а в решті справ, як-от підтримування в народі доброго порядку, загальної безпеки і виконання законів - повинен він поступати як губернатор, тобто як особливий нам довірений в нашу відсутність.

Запорізькій Січі, яка була під управлінням гетьмана, бути тепер підвладною цьому малоро­сійському урядові.