- •1.Джерела вивчення та історіографія історії України.
- •5 Період: Основні риси:
- •2.Наукова періодизація і характеристика основних етапів української історії.
- •4.Трипільська культура.
- •11.Християнізація Русі та її значення.
- •3.Початок людського суспільства та його еволюція на території України.
- •8.Перші державні утворення на території України.
- •5.Кочові народи на півдні України.
- •7.Проблема етногенезу східних слов’ян.
- •6.Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
- •9.Основні теорії походження Київської Русі.
- •10.Перші київські князі. Їх внутрішня та зовнішня політика.
- •12.Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
- •17.Історичне значення Галицько-Волинської держави.
- •29.Андрусівське перемир’я 1667 р., “Вічний мир” та їх значення для України.
- •13.Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.
- •14.Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.
- •25.Формування української державності в ході національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •15.Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •1199-1205Рр. Розвиток об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича у1202 р.
- •1205-1238 Рр. Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича і посиленням боротьби бояр за владу
- •1264-1340 Рр. Розвиток Галицько-Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького, поступове політичне ослаблення князівства
- •16.Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •32.Адміністративно-територіальний та політичний устрій Гетьманщини, її соціально-економічне становище.
- •18.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •19.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •20.Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •21.Політика гетьмана п.Конашевича- Сагайдачного.
- •26.Березневі статті: умови і правове значення.
- •22.Козацько-селянські повстання кін. XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •23.Брестська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •31.Причини поразки української національної революції 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
- •24.Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •27.Постать б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.
- •33.Гетьман і.Мазепа: оцінки діяльності.
- •28.Україна після смерті б.Хмельницького. Гетьмани і.Виговський та ю.Хмельницький.
- •35.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію.
- •30.Гетьманування Петра Дорошенка.
- •34.Конституція п.Орлика та її історичне значення.
- •36.Українська політика Катерини II. Ліквідація Гетьманщини.
- •37.Польське панування на Правобережній Україні у XVIII столітті. Гайдамацький рух.
- •38.Геополітичні зміни в Україні у II половині XVIII століття.
- •39.Сутність українського національного відродження XIX століття, його передумови та етапи.
- •1. Політика російського та австрійського урядів
- •2. Історичні корені
- •3. Формування національної інтелігенції
- •4. Зовнішні впливи
- •40.Декабристський рух в Україні.
- •41.Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко.
- •42.Національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні в другій половині хіх століття.
- •44.Національно-визвольний рух в Західній Україні в другій половині XIX століття.
- •43.Національно-визвольний рух у Західній Україні в першій половині XIX столітті.
- •45.Утворення перших політичних партій в Україні, їх програми.
- •56.Директорія унр, її склад, внутрішня та зовнішня політика.
- •46.Соціально-економічна модернізація України в другій половині хіх століття.
- •51.І і I I Універсали Центральної Ради.
- •47.Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на початку хх століття.
- •53.Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •49.Україна в першій світовій війні.
- •50. Заснування Української Центральної Ради,її соціальна база і програма.
- •52.Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •54.IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •58.Перемога більшовиків в Україні. “Воєнний комунізм”.
- •59.Причини поразки, уроки і наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 років.
- •60.Союзний договір віл 30 грудня 1922 року, його сучасна політична оцінка.
- •57.Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки українських земель.
- •55.Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •62.Соціально-економічні перетворення в Україні на основі неПу.
- •74.Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки. Політична платформа і тактика боротьби оун-упа в 1945-1953 рр.
- •61. Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
- •68.Радянсько-німецькі договори 1939 року і західноукраїнські землі.
- •63.Сталінська політика індустріалізації.
- •86.Національно-культурне відродження в Україні на сучасному етапі. Найбільші релігійні конфесії в Україні.
- •64.Колективізація українського села. Голодомор 1932/1933 років.
- •67.Створення оун. Інтегральний націоналізм.
- •65.Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в Радянському Союзі.Масові репресії 30-х років в Україні, їх наслідки.
- •70.Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.
- •1. Захопивши Україну, німці розчленували її на окремі частини:
- •2. Відповідно до "теорії расової винятковості німецької нації" українці підлягали масовому знищенню. Справжній геноцид здійснювався проти єврейського народу.
- •4. Обмежувалися постачання міст продовольством, медичне обслуговування, освіта. Українці перетворювалися на людей "третього сорту".
- •66.Становище західноукраїнських земель в 20-30 роки хх століття.
- •71.Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення другої світової війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини і її сателітів.
- •72.Україна в системі міжнародних відносин після другої світової війни. Возз'єднання українських земель.
- •73.Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •75.Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 1940-х - початку 1950-х років. Сталінські репресії.
- •76.Проблеми розвитку народного господарства України в середині 50-х- першій половині 60-х років XX ст.
- •81.Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 року.
- •77.Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України у другій половині 1950-х - першій половині 1960-х років. Шестидесятники.
- •82.Розпад срср та створення снд. Україна в системі снд.
- •78.Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України протягом 60-80-х років XX ст.
- •84.Україна на міжнародній арені. Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •1. Західний напрямок
- •3. Україно-російські стосунки
- •4. Відносини з провідною країною світу сша
- •5. Розвиток відносин з країнами Чорноморського басейну, Близького і Середнього Сходу.
- •6. Входження до міжнародних фінансових інститутів. Економічне співробітництво
- •7. Інтеграція у міжнародні економічні та фінансові структури
- •79.Дисидентський рух в Україні.
- •80.Перебудовчі процеси в срср. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 80-х - початку 90-х років.
- •85.Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Україні в сучасних умовах.
- •83.Розбудова незалежної української держави. Вибори до Верховної Ради України в березні 1998 року.Вибори Президента України в листопаді 1999 р., їх результати.
- •89.Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі.
- •90.Послання Президента України до Верховної Ради “Україна: поступ у ххі століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки”.
19.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
Після смерті у 1340 р. останнього галицько-волинського князя Юрія II Болеслава між Польщею і Литвою розпочалася боротьба за українські землі. Проте, з кін. XIV ст. ряд зовнішніх і внутрішніх обставин спонукали ці держави до об'єднання, яке відбувалося нерівномірно (остаточне, здавалося б, об'єднання держав змінювалося їх політичною самостійністю) до сер. XVI ст. У цьому об'єднанні виділяють два основних етапи -Крев-ська унія 1385 р., яка започаткувала об'єднання Литви і Польщі, і Люблінська унія
1569 р., яка завершила їх об'єднання в одну державу - Річ Посполиту.
• Кревська унія 1385 р. Причини унії
* Прагнення Литви і Польщі об'єднати зусилля перед небезпекою з боку могутнього Тевтонського ордену, який панував на Балтійському узбережжі, з боку Московського князівства, авторитет якого зростав після перемоги над татарами в Куликовській битві 1380 р., з боку Кримського ханства (виділилося у 1443р. із складу Золотої Орди, з 1475р. визнало залежність від Османської імперії).
* Пошуки великим князем литовським Ягайлом (1377-1392рр.) союзника для зміцнення свого становища. Ягайло, молодший син Ольгерда, зайнявши великокнязівський престол всупереч принципам родового старшинства, опинився у скрутній ситуації. Проти нього виступили старші Ольгер-довичі і кузен Вітовт.
Зміст унії
Це була шлюбна унія - литовський князь Ягайло одружився з польською королевою Ядвігою і був проголошений польським королем; внаслідок цього припинялися сутички між Польщею і Великим князівством Литовським, аїх збройні сили об'єднувалися. Унією передбачалося приєднання Великого князівства Литовського до Польщі. Проте, у результаті прагнення литовської верхівки до політичної самостійності Литва фактично залишилася окремою державою, влада в якій безпосередньо належала кузену Ягайла -князю Вітовту (1392-1430 рр.).
За умовами унії Литва, яка була останньою язичницькою країною в Європі, прийняла католицтво.
Наслідки унії
> Позитивні - об'єднання зусиль двох держав допомогло розгромити Тевтонський орден і зупинити просування німців у слов 'ян-ські землі (битва при Грюнвальді 1410 р.).
> Негативні - посилювався вплив поляків в Україні, почалося насильницьке насадження католицтва. Польща прагнула повністю підкорити Велике князівство Литовське.
20.Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
Коли і де виникло козацтво
Перші письмові згадки про українських козаків трапляються у 1492 р. Але різке зростання чисельності козацтва припадає на XVI ст.
Козацтво виникло в південноукраїнських землях - на території від середнього Подніпров'я і майже до Дністра (південні окраїни Київщини, Брацлавщини, Поділля). Ці землі називалися Диким полем: після нашестя монголо-татар, а потім, внаслідок частих нападів Кримського ханства, землі обезлюділи і залишалися незаселеними. Центром козацтва стало Запоріжжя - степи за порогами Дніпра.
Причини виникнення
> Наявність в українському суспільстві окремих прошарків вільних людей, що займали проміжне становище міме незаможною шляхтою та селянством.
> Посилення соціального та релігійного гноблення, закріпачення селянства. Селяни та міщани тікали від феодальних по-винностей та державних податків.
> Постійна військова небезпека з боку Кримського ханства та кочових татарських орд.
> В окремих випадках - організаторська роль місцевих, прикордонних землевласників і урядовців.
Козацтво поповнювалося вихідцями із різних верств населення: селян, міщан, шляхти.
Козаки користувалися господарськими угіддями, займалися промислами, брали участь у самоуправлінні. Для оборони від турецько-татарської агресії козаки об'єднувалися у військові загони. Вони і самі завдавали ударів татарам та туркам: спускаючись по Дніпру на своїх великих човнах -"чайках", нападали на татарські гарнізони, турецькі галери, фортеці.
Етнічний склад козацтва
Основна маса козаків поповнювалася за рахунок українців, були серед них і білоруси, росіяни, молдавани. Траплялися поляки, татари, серби, німці, французи, італійці, іспанці, представники інших етносів, проте такі випадки мали поодинокий характер. І тому оцінки етнічного складу козацтва як інтернаціонального є неточними. Козацький край, за висловом сучасного ісяорикаВ.Бо-рисеика, був "національним оазисом серед українських земель, які дедалі більше полонізувалися і втрачали національні риси".
Ставлення уряду Речі Посполитої до козаків
Слідом за козаками в південні степи проникають офіційні власті, литовські, польські, українські магнати та шляхта.
Уряд Речі Посполитої прагнув узяти козаків під свій контроль, щоб використати їх у своїх державних інтересах: для захисту своїх володінь від татар і турків, у протистоянні з Москвою. З цією метою у 1572 р. польський король прийняв на військову службу 300 козаків. Вони були вписані в реєстр-список, звідки й отримали назвуре-сстрових козаків. На кін. XVI ст. реєстр був збільшений до 3 тисяч (у подальшому його чисельність змінювалася). Реєстрові козаки користувалися особливими привілеями: отримували землю, плату грошима, звільнялися від податків і повинностей, мали власне самоуправління. Реєстровці повинні були також контролювати нереєстрових козаків, придушувати анти-польські, антифеодальні рухи. Але реєстрові козаки часто брали участь у козацько-селянських антипольських повстаннях, здійснювали самостійні зовнішньополітичні акції, відстоювали право на власне самоврядування.