- •1.Джерела вивчення та історіографія історії України.
- •5 Період: Основні риси:
- •2.Наукова періодизація і характеристика основних етапів української історії.
- •4.Трипільська культура.
- •11.Християнізація Русі та її значення.
- •3.Початок людського суспільства та його еволюція на території України.
- •8.Перші державні утворення на території України.
- •5.Кочові народи на півдні України.
- •7.Проблема етногенезу східних слов’ян.
- •6.Антична колонізація в Північному Причорномор’ї.
- •9.Основні теорії походження Київської Русі.
- •10.Перші київські князі. Їх внутрішня та зовнішня політика.
- •12.Реформаторська діяльність Ярослава Мудрого.
- •17.Історичне значення Галицько-Волинської держави.
- •29.Андрусівське перемир’я 1667 р., “Вічний мир” та їх значення для України.
- •13.Еволюція політичного устрою Київської Русі. Причини політичної децентралізації Русі.
- •14.Історичне значення та проблема спадщини Київської Русі.
- •25.Формування української державності в ході національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •15.Етапи політичної історії Галицько-Волинської держави.
- •1199-1205Рр. Розвиток об'єднаного Галицько-Волинського князівства за Романа Мстиславовича у1202 р.
- •1205-1238 Рр. Тимчасовий розпад Галицько-Волинського князівства, викликаний загибеллю Романа Мстиславовича і посиленням боротьби бояр за владу
- •1264-1340 Рр. Розвиток Галицько-Волинського князівства за спадкоємців Данила Галицького, поступове політичне ослаблення князівства
- •16.Внутрішня і зовнішня політика Данила Галицького.
- •32.Адміністративно-територіальний та політичний устрій Гетьманщини, її соціально-економічне становище.
- •18.Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •19.Наступ Польщі на українські землі. Утворення Речі Посполитої.
- •20.Соціально-економічні та політичні передумови виникнення українського козацтва. Реєстрове козацтво.
- •21.Політика гетьмана п.Конашевича- Сагайдачного.
- •26.Березневі статті: умови і правове значення.
- •22.Козацько-селянські повстання кін. XVI ст. Та 20-30-х рр. XVII ст., їх наслідки.
- •23.Брестська церковна унія 1596 р. Та її історичне значення.
- •31.Причини поразки української національної революції 1648-1676 рр. Та її історичне значення.
- •24.Причини, характер та періодизація національно-визвольної війни 1648-1676 рр.
- •27.Постать б.Хмельницького в українській історії. Оцінки діяльності.
- •33.Гетьман і.Мазепа: оцінки діяльності.
- •28.Україна після смерті б.Хмельницького. Гетьмани і.Виговський та ю.Хмельницький.
- •35.Українська політика Петра і. Наступ Росії на українську автономію.
- •30.Гетьманування Петра Дорошенка.
- •34.Конституція п.Орлика та її історичне значення.
- •36.Українська політика Катерини II. Ліквідація Гетьманщини.
- •37.Польське панування на Правобережній Україні у XVIII столітті. Гайдамацький рух.
- •38.Геополітичні зміни в Україні у II половині XVIII століття.
- •39.Сутність українського національного відродження XIX століття, його передумови та етапи.
- •1. Політика російського та австрійського урядів
- •2. Історичні корені
- •3. Формування національної інтелігенції
- •4. Зовнішні впливи
- •40.Декабристський рух в Україні.
- •41.Кирило-Мефодіївське братство. Т.Г.Шевченко.
- •42.Національно-визвольний рух у Наддніпрянській Україні в другій половині хіх століття.
- •44.Національно-визвольний рух в Західній Україні в другій половині XIX століття.
- •43.Національно-визвольний рух у Західній Україні в першій половині XIX столітті.
- •45.Утворення перших політичних партій в Україні, їх програми.
- •56.Директорія унр, її склад, внутрішня та зовнішня політика.
- •46.Соціально-економічна модернізація України в другій половині хіх століття.
- •51.І і I I Універсали Центральної Ради.
- •47.Активізація революційно-визвольної боротьби в Україні на початку хх століття.
- •53.Проголошення радянської унр. Війна більшовиків проти Центральної Ради.
- •49.Україна в першій світовій війні.
- •50. Заснування Української Центральної Ради,її соціальна база і програма.
- •52.Ііі Універсал Центральної Ради. Проголошення унр.
- •54.IV Універсал. Брестський мир і Україна.
- •58.Перемога більшовиків в Україні. “Воєнний комунізм”.
- •59.Причини поразки, уроки і наслідки української національно-демократичної революції 1917-1920 років.
- •60.Союзний договір віл 30 грудня 1922 року, його сучасна політична оцінка.
- •57.Проголошення Західноукраїнської Народної Республіки. Акт Злуки українських земель.
- •55.Українська держава гетьмана п.Скоропадського.
- •62.Соціально-економічні перетворення в Україні на основі неПу.
- •74.Соціально-економічні перетворення та національна політика в західних областях України в післявоєнні роки. Політична платформа і тактика боротьби оун-упа в 1945-1953 рр.
- •61. Українське національно-культурне відродження 1920-х років.
- •68.Радянсько-німецькі договори 1939 року і західноукраїнські землі.
- •63.Сталінська політика індустріалізації.
- •86.Національно-культурне відродження в Україні на сучасному етапі. Найбільші релігійні конфесії в Україні.
- •64.Колективізація українського села. Голодомор 1932/1933 років.
- •67.Створення оун. Інтегральний націоналізм.
- •65.Тоталітаризм як явище світового порядку, його суть і особливості в Радянському Союзі.Масові репресії 30-х років в Україні, їх наслідки.
- •70.Німецький окупаційний режим і антинацистський опір в Україні.
- •1. Захопивши Україну, німці розчленували її на окремі частини:
- •2. Відповідно до "теорії расової винятковості німецької нації" українці підлягали масовому знищенню. Справжній геноцид здійснювався проти єврейського народу.
- •4. Обмежувалися постачання міст продовольством, медичне обслуговування, освіта. Українці перетворювалися на людей "третього сорту".
- •66.Становище західноукраїнських земель в 20-30 роки хх століття.
- •71.Визволення України від німецьких загарбників. Закінчення другої світової війни. Вклад України в розгром гітлерівської Німеччини і її сателітів.
- •72.Україна в системі міжнародних відносин після другої світової війни. Возз'єднання українських земель.
- •73.Труднощі відбудовчого періоду в Україні. Голод 1946-1947 рр.
- •75.Суспільно-політичне життя в Україні наприкінці 1940-х - початку 1950-х років. Сталінські репресії.
- •76.Проблеми розвитку народного господарства України в середині 50-х- першій половині 60-х років XX ст.
- •81.Акт проголошення незалежності України. Всеукраїнський референдум та вибори Президента України 1 грудня 1991 року.
- •77.Спроби лібералізації суспільно-політичного життя України у другій половині 1950-х - першій половині 1960-х років. Шестидесятники.
- •82.Розпад срср та створення снд. Україна в системі снд.
- •78.Посилення кризових явищ в соціально-економічному житті України протягом 60-80-х років XX ст.
- •84.Україна на міжнародній арені. Основні напрямки зовнішньої політики в сучасних умовах.
- •1. Західний напрямок
- •3. Україно-російські стосунки
- •4. Відносини з провідною країною світу сша
- •5. Розвиток відносин з країнами Чорноморського басейну, Близького і Середнього Сходу.
- •6. Входження до міжнародних фінансових інститутів. Економічне співробітництво
- •7. Інтеграція у міжнародні економічні та фінансові структури
- •79.Дисидентський рух в Україні.
- •80.Перебудовчі процеси в срср. Зростання суспільно-політичної активності населення України наприкінці 80-х - початку 90-х років.
- •85.Суспільно-політичні рухи та політичні партії в Україні в сучасних умовах.
- •83.Розбудова незалежної української держави. Вибори до Верховної Ради України в березні 1998 року.Вибори Президента України в листопаді 1999 р., їх результати.
- •89.Соціально-економічне та політичне становище в Україні на сучасному етапі.
- •90.Послання Президента України до Верховної Ради “Україна: поступ у ххі століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000-2004 роки”.
1.Джерела вивчення та історіографія історії України.
Історіографія – це спеціальна історична дисципліна, яка вивчає розвиток історичної науки.
Розвиток української історичної наки розпочався в першій половині 11 ст. З початком літописання. Саме тоді у розвитку української історичної науки можна відмітити 5 історичних періодів:
1-Перша пол. 11-17 ст. – Період нагромадження історичного матеріалу.
2-Друга пол. 17, кін. 18 ст. – Період перших спроб осміслення історичного матеріалу.
3-19-поч. 20 ст. – Період українського національного відродження, піднесення української історичної науки.
4-1930-середина. – Період української радянської історіографії. 1980-х рр. –Розвиток української історичної науки в еміграції.
5-З початку 1990-х рр. – Сучасний етап розвитку української історичної науки.
1 період: Основні історичні твори – літописи і хроніки. Основне джерело – візантійські хроніки.
Єволюція літописання:
Давньоруські літописи (11-13 ст.)- Повісті времяних літ 1037-1117р. Київський літопис 1113-1200р. Галицько-Волинський літопис 1209-1292р.
Західноруські (литовські) 13-16ст. – 13 літописів:Суфаєльський літопис 14-15 ст. Баркулабівський л. сер.16-поч.17 ст.
Козацькі л. 17 ст. – Літопис Романа Ракушки. Літ. Самійла Вяличка. Літ. Григорія Гряб’янки.
2 період: Перші спроби осмислення історичного матеріалу:
1674р. – “Синопсис” – перший систематизований підручник з історії України. Василь Бубало – Перший науковий твір з історії України, написанній з патріотичних позицій. Обгрунтовує право українців на власну державу.
3 період: Дмитро Бантиш – Каменський “Історія малой Россії” 5 томів. Михайло Максимович “О мнимом запустении Украины в нашествие Батыя”.
4 період: Основні риси:
-висвітелння історії України з позиції марксизько-ленінсткої методології.
-шаблонність, схематичність
-утвердження схеми українсько-росьйської історичної єдності.
-нівелювання специфіки українського історичного процесу заперечення.
-права українського народу на власну державу.
Украйнська історична наука в еміграції: історики 1 хвилі еміграції: Д.Дорошено, М. Антонович, О.Лотоцький. Історики 2 хв. Ем: О.Оглоблин, Н.Полонська-Василенко, В.Дубровський.
5 Період: Основні риси:
-перевидання праць заборонених істориків
-заповнення “білих плям укр. історії”, повернення імен репресованих діячів укр. Історії
-деідеологізація науки, переосмислення методологічних підходів
-поєднання зусиль вітчизняних істориків і істориків з-за кордону.
2.Наукова періодизація і характеристика основних етапів української історії.
1 період (1 млн. р. тому – 9 ст.) – Рання історія України
2 період (9-14 ст.) – Княжа доба
3 період (14 - сер. 17 ст.) – Литовсько-Польська доба
4 період (сер. 17 – кін. 18 ст.) – Козацько-гетманська держава
5 період (кін. 18 – поч. 20 ст.) – Україна в складі Російської та Австрійської імперії
6 період (1917-1920 рр.) – Українська нац-демократична револ.
7 період (1921-1991рр.) – Радянсько-більшовицький період
8 період (з 1991р.) – Україна в умовах розбудови незалеєності
4.Трипільська культура.
Наймогутнішою культурою епохи енеоліту була Трипільська культура, яка існувала з IV тис. до III тис. до н.е., названа так через поселення поблизу с. Трипілля (Київщина), дослідженого чеським археологом В.Хвойкою.
Трипільці були одним із найцивілізовані-ших етносів неолітичної доби:
>> основне заняття - орне землеробство. Вирощували ячмінь, просо, пшеницю, майже всі садово-городні культури, відомі сьогодні в Україні. Трипільська культура - одна із перших землеробських культур Європи; >• трипільці вперше на території України почали виготовляти вироби із міді; >- на надзвичайно високому рівні розвитку знаходилось гончарство. Трипільці виробляли чудовий глиняний посуд білого, чорного, червоного і жовтого кольорів, з орнаментом і пласким дном. Орнамент глиняних виробів містить багату інформацію про духовний світ трипільців; >• будували протоміста площею до 400 га: квартальна забудова дво-триповерховими будинками, населення міст сягало 50 тис. чоловік, а площа - понад 50 га. На Уманщині існували по-селення-гіганти до 450 га;
>• високого рівня досягла духовна культура: існувала писемність - буквенно-звуковий алфавіт, який є одним із найдавніших у світі!
Трипільська культура була складовою частиною великої Трипільсько-Кукутенської спільноти, що займала ереважно територію Правобережної України, Молдови, Румунії.
Трипільська культура поступово зникла. Стосовно такого раптового зникнення висловлюються різні гіпотези і, зокрема, експансія кочовиків на територію трипільців, похолодання клімату.
Долю трипільців остаточно не з'ясовано. Дискусійним залишається питання і про походження трипільців, про їх етнічність. Більшість дослідників відносять три-
пільців до середземноморського антропологічного типу. Висловлюється також думка про те, що трипільська культура своєрідно поєднала представників суспільств кількох антропологічних та мовних груп Європи.