- •Курсова робота
- •Анотація
- •1.1 Проектування результатів навчання
- •1.2 Компонування інформаційного поля
- •1.3 Формування дидактичних одиниць навчального матеріалу
- •1.4 Побудова структурно-смислової моделі змісту теоретичного матеріалу гуртка
- •Тема 1 Художня обробка соломи як вид декоративно-ужиткового мистецтва
- •Тема 2 Технологія виготовлення виробів з соломи
- •2.1 Укладання програми гуртка
- •Розробка засобів унаочнення для гурткових занять
- •Види художньої обробки соломи
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Додаток а
- •Інформаційне поле Додаток б
- •Зміст програми
- •Інструменти та обладнання для художньої обробки соломи
Розробка засобів унаочнення для гурткових занять
Засоби навчання − знаряддя діяльності вчителя й учнів; являють собою матеріальні й ідеальні об'єкти, які залучаються до освітнього процесу як носії інформації і як інструмент діяльності.
Процес навчання передбачає перетворення об'єкта вивчення та перетворення досвіду учня, здійснюваного на основі перетворення об'єкта вивчення. Усе це приводить до необхідності виділення в об'єкті вивчення предмета вивчення і пред'явлення його учням. Елемент дидактичної системи, який відповідає на запитання «Чим, за допомогою чого вчити?» допомагає учителеві виділити і пред'явити учням для засвоєння предмет вивчення, і є засобом навчання.
Враховуючи особливості програми гуртка «Художня обробка соломи», можна запропонувати опорні схеми, зразок таких схем подано в додатку В або технологічні схеми, які представлені у додатку Д.
Види художньої обробки соломи
Аплікація
Плетення
П
Вишивка
Солом’яне мереживо
Рисунок 2.2.1 – Опорна схема «Види художньої обробки соломи»
Рисунок 2.2.2. - Технологічна схема «Послідовність виконання аплікації з соломи»
Складання опорних схем рекомендують починати з центру чистого аркуша, куди поміщають головну ідею (або тему), укладають її в ромб, коло або іншу фігуру, яка привертає увагу. Від центру розходяться відгалуження, що відповідають ключовим моментам або розділами. Кожне відгалуження має свій колір. На гілках виписується ключове слово, фраза або схема. У опорних схемах вводяться символи і малюнки для полегшення її запам'ятовування.
Отже, відмінність між опорною та технологічною схемами невелика. В опорній схемі викладаються умови та методи виконання певної дії. А от у технологічній схемі вказується безпосередня послідовність її виконання. Тож для кращого розуміння та засвоєння навчального матеріалу слід застосовувати цих два підвиди схематичної наочності разом, це підвищить ефективність навчального процесу.
У вигляді схем подаються логічні конспекти уроку. Їх головна відмінність від схем полягає в тому, що на відміну від схем вони відображають весь теоретичний матеріал уроку.
Складання конспект-схем сприяє не тільки запам'ятовуванню матеріалу. Завдяки використанню конспект-схем учень може слідкувати за логікою викладу навчального матеріалу, відтворювати та здійснювати самоконтроль. Така робота розвиває здібності виділяти найголовніше, істотніше в учбовому матеріалі, класифікувати інформацію.
Поширеним видом схематичної наочності є плакати, які являють собою різновид графіки. При розробці плакатів необхідно враховувати вимоги до оформлення плакату.
Плакат має містити заголовок. Не тему заняття, так як дані що представлені на плакаті можуть використовуватися і на інших уроках.
Шрифти виконані так, щоб було видно (чітко), що написано.
Кольори на плакаті повинні бути світлих тонів (не кричущі).
Матеріал викладу повинен бути стислий, лаконічний.
Альбом зразків для наочної демонстрації виробів з соломи подано в додатку Е.
