- •Курсова робота
- •Анотація
- •1.1 Проектування результатів навчання
- •1.2 Компонування інформаційного поля
- •1.3 Формування дидактичних одиниць навчального матеріалу
- •1.4 Побудова структурно-смислової моделі змісту теоретичного матеріалу гуртка
- •Тема 1 Художня обробка соломи як вид декоративно-ужиткового мистецтва
- •Тема 2 Технологія виготовлення виробів з соломи
- •2.1 Укладання програми гуртка
- •Розробка засобів унаочнення для гурткових занять
- •Види художньої обробки соломи
- •Висновок
- •Список використаної літератури
- •Додаток а
- •Інформаційне поле Додаток б
- •Зміст програми
- •Інструменти та обладнання для художньої обробки соломи
1.4 Побудова структурно-смислової моделі змісту теоретичного матеріалу гуртка
Структурно-смислову модель навчального матеріалу будують в наступній послідовності. На першому етапі аналізуються взаємозв’язки між виділеними дидактичними одиницями змісту навчального матеріалу гуртка «Художня обробка соломи» і будується вихідний граф цих одиниць (рисунок 1.4.1).
ДО 1
ДО 2
ДО 11
ДО 10
ДО 3
ДО 9
ДО 4
ДО 8
ДО 5
ДО 7
ДО 6
Рисунок 1.4.1 – Вихідний графік дидактичних одиниць навчального матеріалу гуртка «Художня обробка соломи»
Якщо «автономних вершин» і контурів на графіку не виявлено, то переходять до побудови матриці взаємозв’язків між основними дидактичними одиницями (таблиця 1.4.2). Розмірність матриці 11х11 елементів.
Таблиця 1.4.2 – Матриця зв’язків між дидактичними одиницями навчального матеріалу гуртка «Художня обробка соломи»
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
11 |
Wb |
1 |
|
1 |
|
|
|
1 |
|
1 |
|
|
|
3 |
2 |
|
|
1 |
|
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
|
5 |
3 |
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
6 |
4 |
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
|
5 |
5 |
|
|
|
|
|
1 |
|
|
|
1 |
1 |
3 |
6 |
|
|
|
|
|
|
1 |
|
|
1 |
1 |
3 |
7 |
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
1 |
3 |
8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
1 |
3 |
9 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
|
1 |
10 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1 |
1 |
11 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
0 |
Wa |
0 |
1 |
1 |
1 |
3 |
5 |
4 |
5 |
3 |
5 |
5 |
Шар в |
W (0) |
- |
0 |
0 |
1 |
3 |
5 |
4 |
5 |
3 |
5 |
5 |
Шар 0 |
W (1) |
|
- |
- |
0 |
2 |
4 |
3 |
4 |
2 |
4 |
4 |
Шар 1 |
W (2) |
|
|
|
- |
1 |
3 |
2 |
3 |
1 |
3 |
3 |
Шар2 |
W (3) |
|
|
|
|
0 |
2 |
1 |
2 |
0 |
2 |
2 |
Шар 3 |
W (4) |
|
|
|
|
- |
1 |
0 |
1 |
- |
1 |
1 |
Шар 4 |
W (5) |
|
|
|
|
|
0 |
- |
0 |
|
0 |
0 |
Шар 5 |
W (6) |
|
|
|
|
|
- |
|
- |
|
- |
- |
Шар 6 |
W (7) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шар7 |
W (8) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шар8 |
W (9) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шар 9 |
W(10) |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Шар 10 |
Заповнення клітин матриці виконується наступним чином: якщо дидактична одиниця ДО1 пов’язана з дидактичною одиницею ДО2, то на перетині першого рядка і другого стовпця ставиться одиниця, у протилежному випадку – нуль.
Сума одиниць кожного рядка і кожного стовпця показує для кожної вершини графа кількість зв’язків, які відповідно входять і виходять. Самі отримані рядки і стовпці утворюють вектори Wа (вектор-рядок) і Wв (вектор-стовпець).
Основним етапом роботи є розкладання вектора Wа на шари. Кожен шар утворює вектор, який позначено через W(п), де п – номер шару. Нульовий шар включає вектор W(о), елементами якого виступають дидактичні одиниці з індексом, який дорівнює стовпцям матриці, що мають нульове значення вектора Wа , тобто W(о) = (ДО1). Перший шар побудовано за формулою:
Wа1 = Wа – Wв1, (1)
де Wа1 – допоміжний вектор для побудови першого шару;
Wв1 – вектор, який дорівнює відповідно першому рядку матриці (номер рядка відповідає номеру нульового елемента вектора Wа).
Виконана таким чином робота дозволяє розбити всю множину дидактичних одиниць на 11 шарів:
Шар 0 : W (0) = ДО1.
Шар 1 : W (1) = ДО2, ДО3.
Шар 2 : W (2) =ДО4, ДО9.
Шар 3 : W (3)
Шар 4 : W (4) = ДО5.
Шар 5 : W (5) = ДО7.
Шар 6 : W (6) = ДО6, ДО8, ДО10, ДО11
Шар 7 : W (7)
Шар 8 : W (8)
Шар 9 : W (9)
Шар 10 : W (10)
На базі отриманого результату будуємо структурно-смислову модель викладу основного тексту програми гуртка «Художня обробка соломи» (рисунок 1.4.3).
ДО 1
ДО 3
ДО 2
ДО 4
ДО 9
ДО 5
ДО 7
ДО 11
ДО 10
ДО 8
ДО 6
ДО 9
ДО 7
ДО 8
ДО 10
Рисунок 1.4.3 – Структурно-смислова модель навчального матеріалу гуртка «Художня обробка соломи»
Аналіз моделі дозволяє отримати оптимальну послідовність викладу навчального матеріалу (рисунок 1.4.4). Як видно з рисункувона дещо відрізняється від прийнятої на початку проектування.
Рисунок 1.4.4 – Логічний ланцюжок оптимального викладу змісту основного тексту гуртка
Враховуючи логічну послідовність оптимального викладу основного тексту поділ дидактичних одиниць на теми доцільно зробити наступним чином.
