
- •1 Політика як соціальне явище .
- •2 Основні концепції політики , її структура та функції
- •3. Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва
- •1.Політика і економіка
- •2. Співвідношення політики з правом
- •3. Співвідношення політики з мораллю
- •4. Співвідношення політики з релігією
- •4.Політологія як наука та навчальна дисципліна.
- •5.Методи політичної науки
- •6.Поняття політичної системи суспільства
- •7. Структура, функції та фактори стабільності.
- •8. Типологія політичних систем
- •2. Змагальна політична система має такі типологічні ознаки:
- •3. Соціопримирлива політична система має такі ознаки:
- •9.Природа політичної влади , еволюція поняття та сучасні теорії політичної влади
- •1. Група реаляціоністських теорій :
- •10.Легітимність політичної влади . Джерела та механізм.
- •3 Типи м.Вебер):
- •11.Поняття держави в політичній інтерпретації. Теорії виникнення держави,ознаки та функції
- •1. За територіальною спрямованістю:
- •3. За часом виникнення:
- •12.Форми державного правління і нац-тер устрою
- •13.Концепція правової та соціальної держави. Їх ідеологічні інтерпретації.
- •14.Поняття та принципи громадянського суспільства
- •15.Поняття і типи політичного режиму
- •16.Тоталітарний політичний режим
- •17.Авторитарний політичний режим
- •20.Походження і сутність політичних партій
- •21.Фунції,структура, типологія політичних партій
- •22.Типологія партійних систем
- •4. Систему поміркованого (обмеженого) плюралізму:
- •6. Атомізовану партійну систему:
- •23 . Теорії партійні коаліції
- •5.Мінімально звязаної коаліція переможців
- •24.Поняття виборчих систем
- •25.Мажоритарні виборчі системи
- •26.Пропорційні виборчі системи
- •27.Поняття політичної еліти,її структура
- •29.Лідерство як політичний феномен
- •30.Типологія та стилі політичного лідерства .
- •3. Залежно від мети, на яку орієнтований політик, виділяють:
- •31.Поняття і структура політичної культури.
- •3)Щодо власної політичної д-сті.:
- •32.Типологія політичної культури
- •4) 3 Половиною вид ..
- •4) Змішаний
- •33.Поняття політичної соціалізації
- •4) Інституціоналізація.
- •34.Поняття,типологія та функції політичних конфліктів .
- •35.Динаміка та управління політичними конфліктами
- •36.Політичний розвиток та політична модернізація
- •37.Структурні теорії переходу до демократії
- •38.Процедурні теорії переходу до демократії
- •39.Теорія «третьої хвилі» демократизації
10.Легітимність політичної влади . Джерела та механізм.
Легітимність влади — це стан, за якого спосіб формування і діяльності політичної влади збігається з наявними в суспільстві нормами та цінностями, а результати діяльності відповідають соціальним очікуванням, які визнає народ. Інакше кажучи, це добровільне визнання влади громадянами, довіра до неї з їхнього боку, визнання її справедливою, прогресивною. Відповідно, легітимація — це процес визнання влади правочинною, утвердження її легітимності.
3 Типи м.Вебер):
1.Традиційний - спирається на традицію, на колись встановлений порядок (монархії. Симоненко)
влада має декілька видів: 1.геронтократія - влада старійшин;2.патріархальна - влада племінних вождів; 3.патримоніальна - влада монарха, яка в минулому знаходила підкріплення не тільки в традиції престолонаслідування, але й зверталася до релігійної легітимації - монарх як помазаник Божий;
2.харизматичний (Тимошенко)- заснована на вірі в особисті якості лідера. В харизматичному лідері бачать втілення таких якостей, як мудрість, святість, героїзм. Харизматична легітимність будується на емоційному заряді, на бездумному довір'ї вождю. Зразки харизми М.Вебер бачив у Христі, Будді, Магометі.
3.раціонально-легальний (Д.Буш). [Повага до лідерів влади] - має за джерело раціонально встановлені правила, норми (закони). В демократичних країнах це основний тип легітимності, що опирається на конституції і конкретні правові норми. Саме вони виступають посередниками між владою і народом, будучи обов'язковими і для народу, і для керівництва.
ЗаІстоном:
ідеологічна - яка опирається на переконаність індивідів у вірності тих ідеологічних цінностей, які проголошені владою (це найбільш ефективний тип легітимності);
2структурна легітимність - що випливає з довір'я населення до структур і норм режиму (до законів, органів влади);3
персональна- має своїм джерелом віру громадян у компетентність лідера, його здатність відповідним чином використовувати владу. В умовах демократії подібний тип легітимності проявляється у повторному переобранні лідерів на виборах (Тимошенко)
Механізми легіматизації влади:
соціально-психологічний
політична участь
політична соціалізація (процес виховання)
демонстрація фіктивності влади
образ ворогів
застосування сили
11.Поняття держави в політичній інтерпретації. Теорії виникнення держави,ознаки та функції
Держава –це :
• як сукупність державних установ, тобто апарат управління суспільством; • як особливий вид політико-правової влади суспільства.
У політології Держава розуміється як організація політичної впади, яка поширюється на всю територію країни і її населення, володіє для цього спеціальним апаратом управління, видає обов'язкові для всіх постанови і володіє самостійністю під час вирішення внутрішніх і зовнішніх справ.
Теорія походження держави.
держава закріплює нерівність у суспільстві залежно від природи людини , її прагнення бути першою
патримоніальна(патрімоніальна) теорія – власник владарює на підвладній йому території – ВІД ВОТЧИНИ .. Представники патримоніальної теорії вважають, що держава походить від права власника на землю (патріоніум). З права володіння землею влада автоматично поширюється і на проживаючих на ній людей. Подібним чином обгрунтовується феодальний сюзеренітет. Прихильником патримоніальної теорії є А. Галлер.
органіцистська теорія – у результаті розвитку людства виникла потреба у менеджменті, організації зв’язків Органіцистські теорії держави, які іноді ототожнюють з органічними, аналогій між державою і живим організмом не проводили.
інцестна (статева) теорія- ПЕРШЕ ТАБУ,ЗАБОРОНА .. НЕ МОЖНА .. А ЧОМУ НЕ ЗНАЮ.. . висунув французький етнограф і соціолог К. Леві- Строс. причиною виникнення держави стало введення заборони інцесту , тобто кровозмішення між родичами.
дифузійна – держава виникає в результаті запозичення організації відносин.
теократична (представники — ідеологи релігій Стародавнього Сходу, католицької церкви, ісламу) — пояснює виникнення держави Божою волею
Патріархальна теорія (представник — Арістотель) розглядала державу як продукт сім'ї, яка розрослася до розмірів держави
Договірна теорія (представники — Г. Гроцій, Т. Гоббс, Ж,- Ж. Руссота ін.) засновується на тому, що виникненню держави передує природній стан суспільства і людини, який характеризується необмеженою свободою.
Класова (марксистська) (К. Маркс, Ф. Енгельс) теорія пов'язує виникнення держави одночасно з поділом суспільства на класи
завоювання І БОРОТЬБИ (представники —Л. Гумплович, Е. Дюрінг) походження держави пояснює актом насильства, завоюванням одного народу іншим.
Органічна теорія проводить аналогію між державою і живим організмом як у структурі, так і у функціях
- РАСОВА
-СПОРТИВНА – ДЕРЖАВА ПОХОДИТЬ ВІД ОЛІМПІЙСЬКИХ ІГОР.. Автор спортивної теорії походження держави іспанський учений Х.Ортега - і - Гасет пов'язує процес його виникнення з розвитком спорту в людському суспільстві .Головними були принцип нерівності та змагальності.
-ІРРИГРАЦІЙНА
Ознаки держави:
наявністю державного суверенітету
територіальною ознакою, яка характеризується наявністю певної території обмеженої державним кордоном, за якою закріплене населення
наявністю публічної влади, яка поширюється на всіх людей, що перебувають на території держави.
наявністю системи права - загальнообов'язкових, формально визначених правил поведінки, що встановлені чи санкціоновані державою для регулювання найважливіших суспільних відносин і виконання яких забезпечується державним примусом
наявністю податкової системи, тобто сукупністю податків і зборів (обов'язкових платежів), які надходять у бюджети
наявністю державних символів (Державного прапора, Герба, Гімну), грошової системи та ін.
Функції держави:
Функції держави - це основні напрями її діяльності, обумовлені завданнями, сутністю та соціальним призначенням держави.
Розрізняють:
1. Основні функції держави, які реалізуються протягом всього й" існування, без яких розвиток та існування держави неможливе: