6.Поняття політичної системи суспільства

Вперше цей термін застосовано у 1953.р в праця Істона «Політична система» Системний аналіз політичного життя.

Політична система- це цілісна , інтегрована сукупність політичних суб’єктів, структур, норм, відносин, що відображає інтереси усіх політичних і соціальних сил суспільства.

Основними ознаками політичної системи є:

- взаємозв´язок групи елементів;

- утворення цими елементами певної цілісності;

- внутрішня взаємодія всіх елементів;

- прагнення до самозбереження, стабільності та динамізму;

- здатність вступати у взаємовідносини з іншими системами.

Особливості:

1. володіє монополією на владу в межах всього суспільства.

2. Визначає стратегію суспільного розвитку загалом.

3. Визначає і репрезентує інтереси панівних верств всього суспільства або сусп.. на рівні держави

4. Забезпечує політичне, адміністративне, державне управління сусп.процесами

5. Формує правову систему ,функціонує або виходить за її межі

6.сприяє стабілізації або дистабілізації суспільного життя.

7. Структура, функції та фактори стабільності.

Найпопулярнішою є структура за америк. вченим Істоном:

1).Вхід------- 2)Конверсія---------- 3) Вихід

1.вимоги 1.перетворення 1.рішення

2.підтримка ПС (всередині) 2.дії

(знаходяться з

навколишнього

середовища)

1. Вимоги – запити , потреби , що стосуються розподілу мат.благ і послуг – є формою вираження думок і дій індивідів.

Підтримка – необхідною є і підтримка суб. та об’єктів політичного життя ( вибори,сплата податків )

2. Трансформування і перероблення розуміння чого є авторитарне рішення щодо розподілу цінностей у суспільстві та відповідальність дій для їх здійснення.

3. Нові закони,субсидії,політичні заяви.

Основними функціями політичної системи є:

1) нормативно-стратегічна функція — це вироблення політичного курсу держави та визначення цілей і завдань розвитку суспільства;

2) організаційно-координуюча (тактична) функція — це організація діяльності суспільства щодо виконання спільних завдань і програм та узгодження роботи окремих елементів соціуму;

3) функція легітимізації — це діяльність, спрямована на узаконення політичної системи, на досягнення в її межах взаємної відповідності політичного життя, офіційної політики і правових норм;

4) функція політичної соціалізації — це залучення людини до політичної діяльності суспільства;

5) агрегуюча функція — це узагальнення та впорядкування інтересів і потреб соціальних верств населення;

6) функція артикуляції полягає у пред'явленні інтересів та вимог до осіб, які виробляють політику та здійснюють державну владу;

7) стабілізаційна функція — це забезпечення стабільності та стійкості розвитку суспільної системи загалом.

Фактори стабільності політичної системи.

1)-Наявність значної долі середнього класу в соціальній стратифікації суспільства. – тобто наявність цього середнього класу для рівноваги між бідними і багатими,щоб не було чіткого розмежування між ними.

2)-Інституалізація конфліктів суспільства.(класових, релігійних)

3)-Конценсус основних політичних сил щодо базових цінностей та правил гри.

4)- Відсутність у політичній ситемі антисистемних партій. Антисистемні партії виступають проти утвердження управлінської системи в суспільстві.

5)- Активістська або учасницька політична культура громадян.- активна участь громадян у політичному житті держави.

6) -Законність і правопорядок

7)-Політична конкуренція

8) -Вільний доступ до владних інститутів представників груп, які раніше не брали участь у політиці.