29.Лідерство як політичний феномен

Політичне лідерство є різновидом соціального лідерства і воно пов’язане з управлінням державними та суспільними процесами. Однією з головних функцій політичної еліти є висунення політичних лідерів (від англ. ведучий, керуючий). Лідери виступають ключовими фігурами політичного життя і реально впливають на суспільно-політичні процеси.

Є багато поглядів вчених на те, кого слід вважати лідерами.

На думку одних, лідерами є всі великі політичні діячі, які виконують управлінські функції: державні чиновники вищого рівня, призначені на свої посади (наприклад, міністри) або вибрані на них (президент, парламентарії).

Інші автори, на противагу вказаній позиції, заявляють, що лідерство — це форма визнання авторитету не усіх політичних керівників, а лише найбільш видатних.

З позицій третіх вчених—реально лідерами визначаються лише значні суспільні діячі, вплив яких здійснюєься тільки на основі авторитету, особистої харизми. Прикладом такого лідерства є Ганді.

ВІДМІННІСТЬ ЛІДЕРСТВА ВІД ПОЛІТИЧНОГО ЛІДЕРСТВА

• Опосередкований характер спілкування з послідовниками, прихильниками

• Багато рольовий характер ( політичний лідер має бути всюди і показувати себе з різних сторін)

• Корпоративність рішень

• Інституціоналізований характер діяльності (лідер представляє організацію і залежить від інших осіб)

Функції лідерства: 1)легітимації 2) мобілізації 3)управління 4)нормотворчості 5)циркуляції 6)комунікативна

Теорії лідерства:

1)ситуативна (певна історична обумовленість) немає єдиного набору якостей лідерства,лідер має поводитись у кожній ситуації по різному.

2)послідовників(конституентів)(лідер має сподобатись народу,не повинен мати певного набору якостей,незалеж від історич умов) Згідно цієї теорії, лідер повинен орієнтуватися на інтереси і потреби тієї групи, тих соціальних прошарків, які готові його підтримати, які і роблять з нього лідера – немає жодних обумовленостей наперед визначених.

3)теорія особистих якостей : Згідно цієї теорії, лідер повинен орієнтуватися на інтереси і потреби тієї групи, тих соціальних прошарків, які готові його підтримати, які і роблять з нього лідера- має бути легітимний,політичний – весь набір якостей.

Демос стадії фантазійного лідерства:

Л. Демос стверджує , що діяльність лідера залежить від групових фантазій нації. Президент , з його точки зору , це « фантазійний лідер». Однак фантазії не пов'язані з об'єктивною реальністю , а живуть своїм життям. Лідерство , похідне від групових фантазій , проходить у своєму розвитку чотири стадії

а) стадія сили(триває 1 рік, перший рік правління президента, люди вірять у силу, неминучість глибоких змін )

б) стадія тріщини(поява перших сумнівів,виправдання невдач) . Лідер перестає відповідати фантазійним потребам групи , і нація починає шукати козла відпущення – перші сумніви,але поки що його виправдовують.

в)колапс(розбіжність між народом і лідером,розкол серед прихильників,пошук ворогів,зрадників,хто у всьому винуватий) триває від к-кох місяців до 2років.

г)стадія перевороту: - пов'язана з визначенням отруйника і руйнівника групи . – 3 сценарії :

1-царевбивче рішення-на зміну старого лідера приходить новий,з його оточення ,більш сильний

2-військове рішення(приймається як правило до вн рішення «війна все спише»

3-суїцидальний синдром(розкаяння політичного лідера,визнання своїх помилок) 4. - інверменталістська