- •1 Політика як соціальне явище .
- •2 Основні концепції політики , її структура та функції
- •3. Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва
- •1.Політика і економіка
- •2. Співвідношення політики з правом
- •3. Співвідношення політики з мораллю
- •4. Співвідношення політики з релігією
- •4.Політологія як наука та навчальна дисципліна.
- •5.Методи політичної науки
- •6.Поняття політичної системи суспільства
- •7. Структура, функції та фактори стабільності.
- •8. Типологія політичних систем
- •2. Змагальна політична система має такі типологічні ознаки:
- •3. Соціопримирлива політична система має такі ознаки:
- •9.Природа політичної влади , еволюція поняття та сучасні теорії політичної влади
- •1. Група реаляціоністських теорій :
- •10.Легітимність політичної влади . Джерела та механізм.
- •3 Типи м.Вебер):
- •11.Поняття держави в політичній інтерпретації. Теорії виникнення держави,ознаки та функції
- •1. За територіальною спрямованістю:
- •3. За часом виникнення:
- •12.Форми державного правління і нац-тер устрою
- •13.Концепція правової та соціальної держави. Їх ідеологічні інтерпретації.
- •14.Поняття та принципи громадянського суспільства
- •15.Поняття і типи політичного режиму
- •16.Тоталітарний політичний режим
- •17.Авторитарний політичний режим
- •20.Походження і сутність політичних партій
- •21.Фунції,структура, типологія політичних партій
- •22.Типологія партійних систем
- •4. Систему поміркованого (обмеженого) плюралізму:
- •6. Атомізовану партійну систему:
- •23 . Теорії партійні коаліції
- •5.Мінімально звязаної коаліція переможців
- •24.Поняття виборчих систем
- •25.Мажоритарні виборчі системи
- •26.Пропорційні виборчі системи
- •27.Поняття політичної еліти,її структура
- •29.Лідерство як політичний феномен
- •30.Типологія та стилі політичного лідерства .
- •3. Залежно від мети, на яку орієнтований політик, виділяють:
- •31.Поняття і структура політичної культури.
- •3)Щодо власної політичної д-сті.:
- •32.Типологія політичної культури
- •4) 3 Половиною вид ..
- •4) Змішаний
- •33.Поняття політичної соціалізації
- •4) Інституціоналізація.
- •34.Поняття,типологія та функції політичних конфліктів .
- •35.Динаміка та управління політичними конфліктами
- •36.Політичний розвиток та політична модернізація
- •37.Структурні теорії переходу до демократії
- •38.Процедурні теорії переходу до демократії
- •39.Теорія «третьої хвилі» демократизації
4. Систему поміркованого (обмеженого) плюралізму:
Ознаки: наявність у країні багатьох політичних партій; представництво в парламенті лише кількох партій; репрезентація в уряді деяких із представлених у парламенті партій; відсутність позасистемної опозиції; демократичний політичний режим. Тип систем поміркованого плюралізму охоплює країни із 3—5 конкурентними партіями. Наприклад, сучасні ФРН, Бельгія, Данія, Швеція.
Переваги : орієнтація партій на участь в уряді;
Відсутність гострих ідеологічних суперечностей.
Недоліки : можлива нестабільність урядових коаліцій
5. Систему поляризованого) плюралізму: Ознаки: демократичний політичний режим; наявність багатьох політичних партій, серед них потужними є крайні ліві та крайні праві.
гострота ідеологічних розмежувань між ними
Італія , Латвія,Росія
Переваги : в разі сили політ.центру – стабільний уряд з одночасним представництвом в парламенті полярних ідеологій.
Недоліки : в разі слабкості політ . центру – можливість приходу до влади крайніх сил.
6. Атомізовану партійну систему:
Велика кількість партій або повна їх відсутність недоліками є нестабільність кількість партій немає значення ,уряд формується на позапартійній основі. уругвай,парагвай,гаїті.
7) двозполовиною партійна система 2 партії сумарно набирають 80% , 1 партія 5 % і більше ( є причепою) автоматично приєднюється до тієї яка набрала більше голосів
23 . Теорії партійні коаліції
Партійні коаліції:
1.Мінімально переможної коаліція ( необх. Такого об єднання партій щоб отримати біл-ть(50-+1))
2.Коаліція мінімального розміру (обир-сяк-сть партій мінімнеобх для отримання більшості) які об’єднують мінімальну кількість учасників і дають мінімальну перевагу при формуванні парламентської більшості. обов’язковою умовою є наявність мінімально можливої кількості мандатів, які дають можливість формувати (чи контролювати) парламентську більшість.
3.Теорій найменшої кількості партій або вигідна пропозиція.
4.Коаліція мінімального діапазону або простору- вибирають ідеологічно близькі партії
5.Мінімально звязаної коаліція переможців
Розкрийте суть теорії «Мінімальної переможної коаліції»
Мінімально переможної коаліція ( необх. Такого об єднання партій щоб отримати біл-ть(50-+1))
Ця теорія трапляється найчастіше серед пояснень процесу побудови коаліцій. Виходить вона з того, що основним мотивом діяльності політиків є бажання здобути максимальну кількість публічних посад і становить це мету “саму в собі”. Теорія намагається визначити конфігурацію партійної системи. Виграшною коаліцією визнається та, яка контролює більшість місць у парламенті, а мінімальною – та, у складі якої не було партії (партій), які не є обов’язковими для досягнення цієї більшості
Розкрийте суть теорії «Мінімального розміру» (партійні коаліції)
В. Гамсон і В. Рікер стверджують, що за звичайних умов переважають ті варіанти коаліції, які об’єднують мінімальну кількість учасників і дають мінімальну перевагу при формуванні парламентської більшості. Називають вони її коаліцією мінімального розміру. Порівняно з мінімально виграшною коаліцією тут обов’язковою умовою є наявність мінімально можливої кількості мандатів, які дають можливість формувати (чи контролювати) парламентську більшість.
Розкрийте суть теорії «Вигідної пропозиції (за найменшої кількості партій)» (партійні коаліції)
- вигідної пропозиції – де найменше партій
Розкрийте суть теорії «Мінімального діапазону (простору)» (партійні коаліції)
- мінімального діапазону(простору)- схожі ідеологічно
Розкрийте суть теорії «Мінімально зв’язаної коаліції переможців» (партійні коаліції)
- мінімального зв»язаної – по центру Існує декілька видів парламентських коаліцій, зокрема «малі коаліції» чи мінімально виграшні (переможні) коаліції, великі (широкі) коаліції, надмірні коаліції та уряди меншості (із різновидами у формі коаліції з нестабільною підтримкою і коаліції із стабільною підтримкою).
Природним є потяг до коаліції споріднених політичних сил (мала коаліція). Вона традиційно формується на основі домовленостей між одним із лідерів парламентських перегонів і однією-двома менш впливовими («малими») партіями. Звичайно, у такому формуванні визначальною є позиція великої партії (коаліція з домінуючим учасником). Але, за оцінками західних експертів, позиція «малої партії» досить часто стає вирішальним фактором у прийнятті рішень. Подібні коаліції справедливо називаються ще й мін переможними,оскільки у разі виходу найменшої політичної сили
