21.Фунції,структура, типологія політичних партій

Функції партії:

• Декларативні ( маніфестні)

• Приховані(латентні):

а) гарантування привілеїв членам партії

Б) піднесення непартійних членів через партійну машину(просування соц.драбиною представництва партій)

В) лобіювання інтересів представницького бізнесу

С-РА : 1) ЛІДЕлідери партії

2)партійний апарат 3)ідеологи партії 4)рядові члени партії Типологія політичних партій:

Критерії:

• За ідеологією;( комуністичні, соціалістичні, фашистські, неофашистські, ліберально-демократичні, націоналістичні, анархістські та ін.).

• За членством( фіксованим членством, без фікс-гочлен-ва, з колективн. Членс-вом

• Провладні, анти системні, анти провладні

• Праві, ліві, центральні (за домінуючою у суспільстві системи власності)

• За класовою визначеністю: буржуазні, селянські, робітничі (у т.ч. комуністичні), соціалістичні та соціал-демократичні.

• За ставленням до суспільного прогресу: радикальні (у т.ч. революційні), реформістські, консервативні, реакційні, контрреволюційні.

• За ставленням до влади: правлячі, опозиційні, нейтральні або центристські (умовно, позаяк абсолютно нейтральних до влади партій не існує).

• За формами і методами правління та характером політичної поведінки: ліберальні, демократичні, диктаторські, тоталітарні.

• За принципами організації та членства: кадрові та масові.

За місцем у системі влади: легальні, напівлегальні, нелегальні

22.Типологія партійних систем

Партійна система — це сукупність партій (правлячих та опозиційних), які тісно пов'язані між собою та з державою і які беруть участь у здійсненні державної влади.

Найбільш поширена типологія партійних систем ґрунтується на кількісному критерії — кількості партій, які реально борються за владу або здійснюють вплив на неї.

1. Однопартійну систему- єдина легальна партія ,її статус закріплений на законодавчому рівні. + великий мобілізаційний ресурс; жорстка дисципліна; - висока ціна перемоги; виснаження ресурсів.

2.Гегемоністська – гегемоністська система характеризується наявністю декількох політичних сил і панівним становищем однієї партії за відсутності реальної партійної конкуренції.Тобто ця одна партія набирає більш як 90 % місць в парламенті , інші виступають як союзники.

3. Система домінування передбачає існування кількох партій, одна з яких упродовж тривалого часу (понад 20 років) перемагає на виборах і одноосібно формує уряд. Переваги: стабільність однопартійного уряду внаслідок відсутності в ньому вн.конфліктів.

Недоліки:надмірна бюрократизація і потенційно висока корумпованість управлінських структур; звуження ідеологічного спектру.

3. Двопартійну систему, Характерні риси : демократичний політичний режим; наявність кількох(політичних партій, серед них 2 значно потужніші і набирають сумарно 80% місць в парламенті;; формування складу уряду однією з двох партій, яка перемогла на виборах; впливовість опозиційної партії, яка програла вибори. Переваги : стабільність однопартійного уряду внаслідок відсутності в ньому вн.конфліктів

Недоліки :надмірна концентрація сил на міжпартійному протистоянні;

Консерватизм виборчого процесу.