
- •1 Політика як соціальне явище .
- •2 Основні концепції політики , її структура та функції
- •3. Співвідношення політики із іншими сферами суспільного виробництва
- •1.Політика і економіка
- •2. Співвідношення політики з правом
- •3. Співвідношення політики з мораллю
- •4. Співвідношення політики з релігією
- •4.Політологія як наука та навчальна дисципліна.
- •5.Методи політичної науки
- •6.Поняття політичної системи суспільства
- •7. Структура, функції та фактори стабільності.
- •8. Типологія політичних систем
- •2. Змагальна політична система має такі типологічні ознаки:
- •3. Соціопримирлива політична система має такі ознаки:
- •9.Природа політичної влади , еволюція поняття та сучасні теорії політичної влади
- •1. Група реаляціоністських теорій :
- •10.Легітимність політичної влади . Джерела та механізм.
- •3 Типи м.Вебер):
- •11.Поняття держави в політичній інтерпретації. Теорії виникнення держави,ознаки та функції
- •1. За територіальною спрямованістю:
- •3. За часом виникнення:
- •12.Форми державного правління і нац-тер устрою
- •13.Концепція правової та соціальної держави. Їх ідеологічні інтерпретації.
- •14.Поняття та принципи громадянського суспільства
- •15.Поняття і типи політичного режиму
- •16.Тоталітарний політичний режим
- •17.Авторитарний політичний режим
- •20.Походження і сутність політичних партій
- •21.Фунції,структура, типологія політичних партій
- •22.Типологія партійних систем
- •4. Систему поміркованого (обмеженого) плюралізму:
- •6. Атомізовану партійну систему:
- •23 . Теорії партійні коаліції
- •5.Мінімально звязаної коаліція переможців
- •24.Поняття виборчих систем
- •25.Мажоритарні виборчі системи
- •26.Пропорційні виборчі системи
- •27.Поняття політичної еліти,її структура
- •29.Лідерство як політичний феномен
- •30.Типологія та стилі політичного лідерства .
- •3. Залежно від мети, на яку орієнтований політик, виділяють:
- •31.Поняття і структура політичної культури.
- •3)Щодо власної політичної д-сті.:
- •32.Типологія політичної культури
- •4) 3 Половиною вид ..
- •4) Змішаний
- •33.Поняття політичної соціалізації
- •4) Інституціоналізація.
- •34.Поняття,типологія та функції політичних конфліктів .
- •35.Динаміка та управління політичними конфліктами
- •36.Політичний розвиток та політична модернізація
- •37.Структурні теорії переходу до демократії
- •38.Процедурні теорії переходу до демократії
- •39.Теорія «третьої хвилі» демократизації
1 Політика як соціальне явище .
Політика з грецької(поліс – місто – держава, політіка, політінез )
Є 2 групи визначень «політики»:
1) це мистецтво боротьби за завоювання і утримання влади
2) специфічний вид діяльності суб’єктів , спрямований на розподіл цінностей в суспільстві, управління державою та суспільними справами.
Політику розглядають :
1.Партійна діяльність у процесі розподілу держ влади.
2.Як державне,муніципальне,регіональне управління справами
3.Як діяльність груп інтересів та груп тиску в процесі розподілу влади.
4.Як масова участь у політичних процесах.
5.Як сукупність політичних інститутів, які здійснюють владу і управляють політичними процесами
Рівні функціонування політики:
МЕГАРІВЕНЬ –діяльність надурядових, міжнародних організації – ООН,ЄС,НАТО.
МАКРОРІВЕНЬ – обмеженість держ суверенітету -суверенна держава
МІКРОРІВЕНЬ – владні с-ри , які функціонують в середині держави – профспілки,партії
Сучасне розуміння ПОЛІТИКА –
Термін „політика” походить від давньогрецького слова „поліс” (місто-держава) та його похідних: „politike” (мистецтво управляти державою), „politeteia” (конституція), „polites” (громадяни), „politica” (державний діяч). Єдиного визначення поняття „політика” немає.
Але можна проаналізувавши всі вище зробити узагальнююче :
- боротьба за завоювання та отримання влади , діяльність осіб, мікро-,макро-груп та інститутів, с-ма відносин у суспільній організацій ,що регулюється нормованою ієрархією підпорядкування спрямованою на розподіл цінностей задля реалізації інтересів правлячих верств або загальнонаціональної чи глобальної с-ми розвитку.
2 Основні концепції політики , її структура та функції
КОНЦЕПЦІЇ: -
1.міфологічно-теологічні –політика є втіленням вищої волі богів , а боги є втіленням загальними носіями волі.
2-натуралістичні або природні:(ГОБС):
2.1.географічні (ГОБЕН) – кліматичні явища зумовлюють певний устрій суспільства. Природні умови зумовлюють особливості життя людей івизначають доцільність певної форми держави. Жителі півночі, гірських регіонів створили демократію чи
виборні монархії; для мешканців рівнин характерні монархії, для жителівпівдня - деспотії.
2.2.біологічні (Ландау) – психологія людини робить розподіл між людьми, є слабші., є сильніші- фізіологічна генетика людина визначає ієрархію. Ці теорії пояснюють природу політики біологічними даними індивідів. Вони побудовані на синтезі фізіології, генетики і біології індивідів.
2.3.психологічні (ДІЛЬТАЙ) – нерівність у суспільстві зумовлена психологічною різноманітністю темпераментів у суспільстві.
3-соціальні:
3.1соціально економічні (Маркс,Енгельс) - екноміка є базисом, а політика надбудовою, що закріплює екном.нерівність Політика походить з економічної системи.
3.2правові (Макдональд,НОРД) – система норм для регулювання суспільства. Політика походить з права.
3.3демократично-ліберальні (Гобс,Локк)-основне народ. Природа і зміст політики визначається не надприродними силами, а потребами та інтересами людей. Народ добровільно наділяє державу та її структури владними повноваженнями. Полфтика походить із суспільного договору.
3.4.культурологічні - політика є результатом прогресу людства.
3.5.антропологічні – результат розвитку самої людини, людина у процесі історичного розвитку не може жити поза державою.
СТРУКТУРА ПОЛІТИКИ:
Свідомість виражає залежність політичного життя від усвідомленого ставлення людей до своїх владно значущих інтересів.
Політичні інститути – характеризує роль інститутів публічної влади як центрів управління і регулювання суспільними процесами.
Відносини - виражають стійкий характер взаємозв'язків суспільних груп між собою та з інститутами публічної влади.
Функції політики 1.Управління - політичними і суспільними процесами - припускають інтеграцію різних верств населення за рахунок підпорядкування їхніх інтересів інтересам цілого, тобто політика покликана забезпечувати цілісність суспільної системи, стабільність і громадський порядок;
2.Прогнозування - Наприклад, невміння передбачати результати державного втручання у сферу економіки може перетворити політику лише в форму постійно запізнюється реакції на події
3.Вираження і задоволення загальних інтересів – y цьому сенсі політика виступає засобом надання людям додаткових можливостей для задоволення своїх потреб і зміни соціального стану;