2. З наведеними словами іншомовного походження складіть речення, в яких кожне іншомовне слово було б замінене власне українським.

Симптом, репродукувати, фіксувати, анонс, фольклор, патент, екстраординарний, бізнес.

3. Складіть речення з поданими словами іншомовного походження й запишіть їх.

Таксі, кабінет, тонна, піаніст, колір, папір, журі, сюжет, касир, контакт, арбітраж.

Питання для самоконтролю

1. Як змінюється лексика у зв’язку з розвитком суспільства?

2. Що таке багатозначність слова? Слово викладати введіть у речення так, щоб воно означало: “читати лекції”, “класти”, “висловлювати думку”.

4.2. Місце термінів у діловому мовленні. Термінологічна лексика та професіоналізми

Спеціальні слова або словосполучення, що дають точне визначення чи пояснення предметам, явищам, діям з якої-небудь галузі знання – науки, культури, техніки, політики, економіки називаються термінами. Терміни мають точне, конкретне значення й тому позбавлені образності, емоційно-експресивного забарвлення.

Діловому стилю притаманна термінологія, яка утворюється із активної лексики (діловодство, справочинство); запозичується із інших мов (бланк, бюджет); утворюється за допомогою власних слів та іншомовних або із запозичених складників (фотокамера, фототелетайп) тощо.

Значення термінів зафіксовані у державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках.

Кожна вузька галузь науки має свої терміни: медичні вживаються у медицині, технологічні – в техніці і т.д. Проте деякі терміни мають кілька значень.

Слід уникати використання застарілих, нестандартних термінів, що перейшли до повсякденного вжитку і втратили своє термінологічне значення, наприклад: фронт, фактор. Це ускладнює розуміння змісту документа.

Отже, терміни кожної сфери науки погребують особливої уваги, постійної роботи зі словниками й довідниками. Кожна галузь науки має свою термінологію.

Можна виділити такі основні групи термінологічної лексики:

математичну (множення, кут)

фізичну (молекула, електрон)

електротехнічну (контакт, струм)

радіотехнічну (антена, радіоцентр)

літературознавчу (драма, поема)

лінгвістичну (діалект, іменник, фонема)

філософську (метафізика, діалектика)

фінансову (банк, кредит, ажіо, аваль)

економічну (ринок, менеджмент, маркетинг)

біологічну (рецептор, клітина)

медичну (хірургія, пеніцилін)

зі сфери комп’ютерної технології (курсор, дискета, вінчестер, файл, принтер)

залізничну (вагон, колія, поїзд)

Професіоналізми – слова, що вживаються на позначення спеціальних понять у сфері тієї чи іншої професії.

У різних галузях науки, політики, культури професіоналізми виступають як синоніми до вже існуючих термінів. Але, на відміну від термінів, вони можуть мати експресивне забарвлення і досить детально характеризувати рід занять, дії чи предмети, безпосередньо пов’язані зі сферою діяльності відповідної професії. Наприклад, слова і звороти зі сфери комп’ютерної технології (курсор, вінчестер, файл, вікно редактора). Виникають професіоналізми і як розмовні неофіційні замінники вже існуючих у певній галузі термінів. Це загально зрозумілі слова, але вони не є літературними.

У межах одного колективу, підприємства може народжуватися безліч нових професіоналізмів. Нові професіоналізми творяться за рахунок словоскладання, префіксів та суфіксів. Серед найпопулярніших префіксів є: до- (доукомплектувати), недо- (недовнесок), за- (задебетувати); серед суфіксів найбільш продуктивні: -ість, -ат, -ація, -аж (дискваліфікація, пливучість, фактаж). Такі професіоналізми переважно вживаються в усному мовленні. У писемному спілкуванні, зокрема в діловому, вживання таких слів небажане.