- •1. Основні вимоги до виконання курсової роботи
- •Актуальність теми.
- •Реферативний або дослідницький характер курсової роботи.
- •Культура оформлення.
- •2. Структура курсової роботи
- •3. Послідовність виконання курсової роботи
- •1.Вибір теми
- •2.Робота з літературними джерелами та їх бібліографічний опис
- •3. Формулювання мети й основних завдань
- •4. Складання плану
- •5. Виклад матеріалу
- •IV. Вимоги до оформлення роботи
- •V. Рецензування
- •VI. Захист
- •Висновки
- •Рецензія
5. Виклад матеріалу
Викладати матеріал у курсовій роботі потрібно послідовно (у відповідності з основними розділами та підрозділами плану), логічно пов'язуючи окремі його частини з метою глибокого розкриття теми роботи.
Пропонуємо поради щодо викладу структурних компонентів курсової роботи.
Вступ розкриває сутність і стан науково-педагогічної чи методичної проблеми.
Головне завдання вступу - визначити тему дослідження, обґрунтувати її актуальність, сформулювати теоретичні засади дослідження й дати визначення поняттям, які вживатимуться далі, висвітлити історію питання, визначити конкретні завдання, подати структуру роботи, її композицію:
тему дослідження формулювати такими словами: „ми обрали наступну тему дослідження: „ ...", тема курсової роботи сформульована наступним чином: „ ...", „зважаючи на актуальність проблеми, було обрано таку тему дослідження: „...".
об'єкт дослідження намагатися виражати реченнями, в яких ключовим словом є слово „процес". Для прикладу подаємо „варіанти" об'єкта: „навчально-виховний процес в загальноосвітній школі", „процес трудового виховання учнів", „процес сімейного виховання дітей", „процес естетичного розвитку школярів" та ін.
предмет дослідження виступає як частина об'єкту дослідження (це саме той аспект проблеми, який власне і досліджується); предметом може виступати „зміст виховання школярів", „зміст навчання ...", „умови екологічного виховання", „засоби навчання при вивченні...", „принципи національного виховання" і т. д.; предмет дослідження, як правило, співзвучний з темою дослідження.
мета дослідження повинна формулюватись максимально лаконічно, але повно; мета може починатись такими словами: „мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні проблеми ... і виявленні ефективних умов здійснення на практиці", „вивчити та теоретично обґрунтувати суть, зміст, форми і методи ..."; „метою курсового дослідження є ...",„... цим визначається мета курсової роботи".
завдання дослідження конкретизують мету і можуть починатися такими словами: „ виявити", „описати", „визначити", „встановити", „здійснити", „висвітлити", „показати", „вивчити", „з'ясувати", „проаналізувати" тощо. Формулювання завдань може подаватися з нумерацією або без неї.
методи дослідження фіксувати тільки ті, які безпосередньо використовуються в роботі. Серед таких методів можуть бути: вивчення та аналіз літературних джерел, узагальнення, порівняння, конкретизація, систематизація, моделювання педагогічних ситуацій, бесіда, анкетування, інтерв'ю, експеримент, спостереження, вивчення шкільної документації, вивчення передового педагогічного досвіду та ін. Записувати перелік методів дослідження можна таким чином: „В роботі використано такі методи науково-педагогічного дослідження як ..."
у кінці вступу подається структура дослідження. Вказується перелік структурних компонентів роботи - вступ, кількість розділів, висновки, список використаної літератури (зазначається кількість найменувань), додатки (вказується їх кількість). Подається загальний обсяг сторінок роботи. Можна записати для прикладу так: „Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків. Список літератури включає 22 найменування. П'ять додатків займають 11 сторінок. Робота викладена на 36 сторінках друкованого тексту."
Написавши вступ до курсового дослідження, варто перевірити:
чи зроблено огляд проблеми в психолого-педагогічній науці (короткі етапи її розвитку, перелік науковців, що займались дослідженням теми, які аспекти розглядалися та ін.);
чи підтверджується актуальність проблеми сучасними державними нормативними документами в галузі освіти і виховання; чи подано визначення ключового поняття проблеми та інших головних понять, що стосуються дослідження;
чи вказано тему, об'єкт, предмет, мету, завдання, методи й структуру дослідження, і чи правильно їх записано.
Необхідно пам'ятати, що оптимальний обсяг вступу не повинен перевищувати 5 сторінок (здебільшого 3-4).
Якщо робота носить реферативний характер, то у вступі не вказується предмет і об'єкт дослідження.
Зразок написання вступу до курсової роботи у ДОДАТКУ В.
Основна частина
Центральне місце в курсовій роботі займає основна частина, оформлена в логічно організовану послідовну розповідь із цитуванням теоретичних положень, посиланням на наукові праці.
Матеріал основної частини компонується у розділи, які в свою чергу складаються з підрозділів (параграфів, пунктів).
У теоретичній частині (першому розділі) висвітлюються наукові й теоретичні основи теми.
Варто пам'ятати, що тут можуть подаватися:
характеристика історії проблеми, що досліджується;
психолого-педагогічні основи теми;
психолого-педагогічні теорії та принципи, на які спирається вивчення теми;
теоретичні аспекти проблеми;
визначення основних понять, пов'язаних з проблемою, їх трактування різними вченими;
огляд основних ідей, концепцій, теорій науковців;
огляд вітчизняних та зарубіжних публікацій з теми роботи;
виклад наукових фактів, що пояснюються в аспекті теми дослідження.
В кінці цього розділу потрібно сформулювати короткі висновки про висвітлені питання (бажано у вигляді тез).
У другій частині роботи досліджуються практичні аспекти теми. Цей розділ узагальнює передовий педагогічний досвід роботи шкіл, окремих педагогів, аналізує стан питання, що вивчається у практиці школи (вчителів, учнів, а також батьків). Тут описується зміст, форми і методи навчання чи виховання, подаються результати анкетувань, бесід, спостережень, експериментів, робиться їх всебічний якісний аналіз, подаються таблиці, діаграми, схеми. Розділ повинен закінчуватись короткими висновками.
Виконуючи основну частину курсового дослідження, варто знати наступне:
До формулювання заголовків (назв) розділів і параграфів (підпунктів) курсової роботи ставляться такі вимоги: чіткість, стислість і синтаксична різноманітність у побудові речень, з перевагою простих поширених, послідовне та точне відображення внутрішньої логіки змісту роботи.
Нумерувати розділи та параграфи потрібно арабськими числами. Тексти розділів повинні містити посилання на використану літературу.
Не рекомендується у курсовій роботі вести виклад від першої особи однини: „Я спостерігав", „я вважаю", „мені здається" і т.д. Допускаються звороти із зверненням першої особи множини, виключається займенник „ми", тобто вживаються означено-особові речення: „спостерігаємо", „маємо на увазі" і т. д.
В окремих випадках можна використовувати вирази „на наш погляд", „на нашу думку", або „вивчення передового педагогічного досвіду свідчить про те , що ...", або „на основі зробленого аналізу можна спостерігати ...", чи „ ... дають підстави вважати, робити висновки..."та ін.
При згадуванні в тексті прізвищ (вчених, дослідників, вчителів) їх ініціали, як правило, ставляться перед прізвищами (Я. А. Коменський, а не Коменський Я. А., як це прийнято у списку літератури).
Всі положення, цитати повинні мати посилання на літературу, що була опрацьована; в кінці наведеної цитати в квадратних дужках [ ] зазначається спочатку номер джерела із списку літератури, а потім - номер сторінки, звідки взято цитату, наприклад [ 3; 27].
У тексті роботи таблиці, малюнки, схеми, рисунки, додатки повинні мати назви, нумерацію (арабськими цифрами, додатки буквами) і посилання на них в тексті.
Обсяг основної частини (двох розділів) повинен містити 15-20 сторінок.
Якщо робота має дослідницький характер, необхідно добре продумати методи дослідження, обрати найоптимальніші для реалізації дослідницьких знань (психолого-педагогічне спостереження, бесіди, вивчення учнівських робіт, анкетування, тестування або експеримент).
Незалежно від обраних методів дослідження практична частина повинна включати в себе повний і послідовний опис дослідницької роботи.
Психолого-педагогічний експеримент є складним, проте ефективним методом дослідження. Повний експеримент проводиться у три етапи:
1 етап: констатуючий - вивчається фактичний стан досліджуваного об'єкту, фіксуються реалії (що є наявним).Потрібно вказати мету констатуючого експерименту, визначити завдання, описати хід, зробити висновок (кількісний і якісний аналіз зібраних фактів).
Наприклад:
Мета - виявити рівень наявних навчальних умінь та навичок у дітей експериментальної групи (1-й клас).
Завдання:
провести спостереження уроків, визначити активність учнів на різних видах навчальних занять;
провести бесіду з вчителем першого класу про індивідуальні особливості учнів;
провести анкетування з метою вивчення рівня сформованості пізнавальних інтересів;
вивчення і аналіз учнівських робіт;
Хід роботи: вказати форми роботи і на основі узагальнення зібраних фактів зробити висновок.
Результати констатуючого експерименту можна представити у вигляді таблиць, графіків.
2 етап: формуючий - проводиться робота по формуванню певних рис, якостей, відносин та ін.
В процесі формуючого експерименту дослідник використовує нові підходи для розв'язання поставленої проблеми, прогнозує, конструює нові психолого-педагогічні явища, обґрунтовує власний підхід, на практиці застосовує теоретичні завдання, проявляючи при цьому творчість, сформовані педагогічні здібності.
Описуючи формуючий експеримент, необхідно вказати мету, завдання (можна у вигляді плану), хід роботи (представити конспекти, сценарії, розробки, можна фотокартки, магнітофонні або відеозаписи, роботи учнів).
З етап: контрольний - завершальний етап, проводиться з метою перевірки ефективності дослідження (наприклад, рівня сформованих навчальних умінь та звичок).
В процесі контрольного експерименту дослідник співставляє результати констатуючого і контрольного експериментів, аналізує, узагальнює, робить висновки.
Описуючи контрольний експеримент, слід визначити мету, завдання, хід (вказаної роботи), зробити висновок і на основі результату запропонувати методичні рекомендації щодо втілення у практику шкіл результатів дослідження. Результати контрольного експерименту можна представити у вигляді порівняльної таблиці, схем, графіків, діаграм.
Розділ, який висвітлює зміст та результати самостійного дослідження студента (практична частина) повинен закінчуватись короткими висновками. Допускається виклад висновків у формі тез.
Висновок до практичної частини повинен узагальнювати результати дослідження, доводити правильність визначеної гіпотези.
Висновки до курсової роботи
У висновках викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в роботі, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової проблеми, її значення для педагогічної (психологічної) науки і шкільної практики.
Висновки оформлюються у вигляді окремих тез, у яких представляється суть проблеми. У них лаконічно викладаються наслідки, здобуті під час виконання роботи. Дуже важливо, щоб висновки відповідали поставленим завданням роботи. Висновки можуть подаватися з нумерацією чи без неї. Але кожне нове положення - щоразу з абзацу. Обсяг висновків 2-3 сторінки.
Висновки можна починати формулювати наступним чином: «Курсова робота досліджувала одну з актуальних проблем сучасної педагогічної науки, проблему... На основі вивчення та аналізу низки літературних джерел із зазначеної проблеми та спостережень за шкільною практикою, власного досвіду, ми прийшли до наступних висновків і узагальнень:
1. ...або „По-перше,..."
2. ...або „По-друге,..." і т. д.»
У кінці висновків можна окреслити перспективи подальших досліджень з обраної теми. Зразок оформлення висновків у ДОДАТКУ Д.
Додатки до курсової роботи
У додатках розміщують допоміжні матеріали (таблиці, ілюстрації, схеми…). Кожен додаток починають з нової сторінки, у верхньому куті якої, праворуч пишуть слово «ДОДАТОК». Кожен додаток нумерується послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є. І, Ї, Й, О, Ч, Ь.
Крім цього додаток повинен мати тематичний заголовок. Обов’язковим також є посилання в тексті на додатки.
