7.Епос. Гомерівське питання.

Авторство і саме існування поета не доведені. Він легенда ще в античн. Багато полісів спереч про право вваж себе його батьківщ. Епічна поезія виникла в 10 ст до не, поезія Гомера- 9-8 ст. Це 1-і письм твори, з яких почал європ літ. Хочаце не поч традиції-автор посилається на попередн: включає в текст уривки з поем-попередн. «Іліада» й «Одіссея» традиц вваж Гомер. Суть Г. питання – спір про особистість Г, його біограф,часи життя,авторство тощо. «Епос» - «мова, розповідь». Це форма побут розп про важл для історії племені або роду події. Завжди поетич відтвор. Предм зображ - іст народу на базі міфолог сприйн. В основі худ древн епосів-велична героїка. Герої епосів персоніф собою цілі народи (Ахілл, Одіссей). Герой завжди сильний силою свого народу, персоніф як краще, так і гірше. Герой гомер поем живе в особл світі, де пон «всі» й «кожен» означ те саме. Поняття фабули й сюжету сильно розрізн. Ф - природ прямий ч-вий зв'язок подій, скл-ва змісту дії літ-го твору. Ф гом поем -троянс цикл міфів. Він зв'язаний майже з усією міф-ю. Сюжет локальний, але час рамки невеликі. Більшість мот-нь учинків героїв перебуває за рамками твору.

8. Міф та історія в поемах Гомера

Гомер вихідець з іонійської аристокр род. Мова «Іліади» й «Одіссеї»» - специфічна, діалект. До 19 ст: зміст обох поем- вимисел. Поширюв перекон: Трої(війни) і Гомера не існув, красою поем зах-лись, але спр-али як щось фантаст і пре-не. Згодом-реальність подій (Генріх Шліман відкрив Трою (кін19 століття). Про причини троянської війни написана поема «Кіпрії». Носіями гомерівського мови вважаються дві категорії людей: аеды й рапсоди. Аеды - оповідачі казок, творці поем, напів-імпровізатори, у них високе положення в суспільстві, тому вони мали право щось змінювати в поемах. Гомер згадував про Демодока й Фаміра Фракійского. Мистецтво аедів таємниче, тому що дуже складно запам'ятати таку кількість тексту. Мистецтво аедів кланове, кожен клан мав власні секрети запам'ятовування. Відомі деякі родини: Гомеріди й Креофіліди. Найчастіше вони були сліпі, «Гомер» - виходить, сліпий. Це ще одна причина того, що багато хто вважають, що Гомера не існувало. Рапсоди - тільки виконавці, не могли що-небудь міняти.

9. Іліада. Сюжет, композиція.

Троя - царство Дардана або Іліон. Дардан - засновник, потім з'явл Мул і засн-ав Іліон. Звідси назва. Троя - від Троса. Один із царів Трої - Лаомедонт. При ньому побудувалися стіни Трої, які неможливо зруйнувати. Цю стіну будували Посейдон й Аполлон, люди над ними сміялися, Лаомедонт обіцяв нагороду за роботу. Еак добре ставився до богів, тому він побудував Скетські ворота - єдині, які можна зруйнувати. Але Лаомедонт не заплатив, боги розгнівалися й прокляли місто, тому воно приречене на загибель, незважаючи на те, що це улюблене місто Зевса. У війні вціліють тільки двоє, один з яких Еней, і які не з роду Лаомедонта.Єлена - внучка Немезіди, богині відплати. В 12 років її викрав Тесей. Потім усі хотіли взяти її в дружини, Одіссей порадив батькові Єлени дати їй вибрати самій й взяти з наречених клятву допомогти родині Єлени у випадку лиха.«Іліада» охоплює події протягом 50 днів останнього року війни. Це гнів Ахілла і його наслідки. Так поема й починається. «Іліада» - військово-героїчна епопея, де центр місце займає розпов про події. Головне - гнів Ахілла. Гомер геніально вибрав сюжет. Ахілл - особливий герой, він заміняє собою ціле військо. Завдання Гомера - описати всіх героїв і побут, але Ахілл затьмарює їх. Тому Ахілла треба вилучити. Усе визначається однією подією: у земному плані все визначається наслідками гніву Ахілла, у небесному - волею Зевса. Але його воля не всеосяжна. Зевс не може розпорядитися долями греків і троянців. Він використає золоті терези долі - долі ахейців і троянців. Поема закінчується похоронами Гектора, хоча по суті доля Трої вже вирішена. Композиція: чергування земної й небесної лінії сюжету, які до кінця змішуються. Гомер свою поему на пісні не розбивав. Уперше її розбили олександрійські вчені в третьому столітті до нашої ери - для зручності. Кожну главу назвали за буквами грецького алфавіту. У чому причина гніву Ахілла? За 10 років вони розорили багато навколишніх полісів. В одному місті вони захопили двох бранок - Хрисеїду (дісталася Агамемнону) і Брисеїду (дісталася Ахіллу). Гомер показує, що родова колективність іде в минуле, починає формуватися нова моральність, де на перший план виходить уявлення про цінність власного життя.