- •1. Інструкція щодо дій студента під час роботи в дистанційному режимі
- •2. Критерії оцінювання видів виконаних робіт
- •3. Тематичний зміст дисципліни
- •4. Завдання для опрацювання тем
- •5. Матеріали для опрацювання тем.
- •Тема 1. Властивості рідин. Поверхневий натяг рідин. Розв’язування задач.
- •Теоретичний матеріал
- •Коефіцієнт поверхневого натягу
- •Контрольні запитання.
- •Задачі для самостійного опрацювання.
- •Тема 2. Явище змочування рідинами поверхні твердих тіл.
- •Теоретичний матеріал
- •Застосування явища змочування у техніці та природі:
- •Контрольні запитання.
- •Задачі для самостійного опрацювання.
- •Тема 3. Будова і властивості твердих тіл. Кристалічні і аморфні тверді тіла.
- •Теоретичний матеріал
- •Тверді тіла
- •Кристалічні тіла:
- •Тестові завдання.
- •2. Указати відповідність між характеристикою кристалу і типом його кристалічної решітки:
- •Тема 4. Механічні властивості твердих тіл. Закон Гука. Розв’язування задач.
- •Теоретичний матеріал Деформація
- •Механічна напруга
- •Пружна деформація
- •Пластичність
- •Контрольні запитання.
- •Задачі для самостійного опрацювання.
- •6. Список навчальної літератури
Теоретичний матеріал Деформація
Зміна форми чи об’єму тіла під дією яких – не будь причин.
Є деформації розтягу, стиску, вигину, крутіння. Кожну з цих деформацій можна
оцінювати:
абсолютною деформацією відносною деформацією
Числова зміна будь – якого Число, яке показує, яку частину
розміру тіла під дією сил. від первісного розміру тіла l
позначається Δl. складає абсолютна деформація Δl.
(1)
Сили, які виникають усередині деформованого тіла називаються внутрішніми силами (або силами пружності). Вони викликають деформацію кожного елемента тіла і намагаються повернути його в початкове положення.
Механічна напруга
Величина, яка характеризує дію внутрішніх сил у деформованому тілі. Вона вимірюється внутрішньою силою, що діє на одиницю площі перетину деформованого тіла:
(2),
Таким чином, пружність – властивість деформованого тіла приймати свою первісну форму і свій об’єм після припинення дії зовнішніх сил.
Пружна деформація
Деформація тіла, яка зникає після припинення зовнішнього навантаження.
Пластичність
Залишкова деформація тіла, що зберігається після припинення зовнішнього навантаження на тіло.
Зв’язок між пружними деформаціями і внутрішніми силами в матеріалі вперше було встановлено англійським фізиком Р. Гуком:
М
еханічна
напруга в пружно деформованому тілі
прямо пропорційна відносній деформації
цього тіла
(3),
Е – модуль Юнга (модуль пружності), який характеризує залежність σ в матеріалі від його роду і від зовнішніх умов:
На практиці часто доводиться знаходити залежність абсолютного видовження Δl тіла від прикладеної до нього сили F, якщо відомі початкова довжина тіла l, площа поперечного перерізу S і матеріал, тобто модуль Юнга E.
Оскільки
,
а
,
то закон Гука можна записати:
або
(4)
Однією з найважливіших механічних характеристик матеріалів є їх міцність.
Міцність
Здатність матеріалу опиратися руйнуванню і залишковій деформації, які виникають внаслідок зовнішніх впливів.
Число, яке показує, у скільки разів межа міцності перевищує допустиму напругу, називають запасом міцності (або коефіцієнтом безпеки). Запас міцності вибирають залежно від роду споруди і характеру навантажень, яких вона зазнає, і звичайно від 2 до 10.
(5)
- запас міцності
Як відомо, речовина існує в твердому кристалічному стані при певних значеннях тиску і температури. Із збільшенням температури тверді тіла плавляться, тобто речовина переходить з твердого стану в рідкий.
Під час плавлення кристалічне тіло перебуває одночасно в твердому і рідкому стані.
Температура плавлення залежить від роду кристалічного тіла. Для більшості кристалічних тіл температура плавлення підвищується із збільшенням атмосферного тиску. В процесі плавлення внутрішня енергія тіла зберігається.
Перехід речовини з рідкого стану в твердий називається кристалізацією. Всі речовини при нагріванні розширюються, а при охолодженні стискуються.
Лінійне розширення (стиск)
Зміна одного визначеного розміру твердого тіла при змінах температури.
1).
Нехай є стержень з довжиною l0
при
t1=
00C,
а
при температурі t
його
довжина дорівнює l.
Тоді
зміна довжини стержня
при
його нагріванні на
:
(1)
-
коефіцієнт лінійного розширення,
який характеризує залежність лінійного
розширення при нагріванні від роду
речовини і зовнішніх умов. Він показує,
на яку частину довжини тіла, узятого
при 00С,
змінюється
його довжина при нагріванні на 10С:
(2),
Довжина тіла при різних температурах:
(3)
2).
Нехай при
і
при температурі t
об’єми будь – якого тіла рівні V0
i
V.
Тоді зміна його об’єму при підвищенні
температури на Δt:
(4)
-
коефіцієнт
об’ємного розширенні тіла,
який характеризує залежність об’ємного
розширенні тіла при нагріванні від роду
речовини і зовнішніх умов. Він показує,
на яку частину об’єму тіла, узятого при
00С,
він змінюється при нагріванні тіла на
10С:
(5),
Якщо відомий об’єм V1 при t1 , то його об’єм V2, при t2:
Слід зазначити, що рідини розширюються в кілька десятків і навіть разів більше, ніж тверді тіла. Але серед рідин є чудове виключення – вода. Вона при нагріванні від 00С до 40С стискується, а при охолодженні від 40С до 00С розширюється. Крім того, для води сильно змінюється при підвищенні температури (в інтервалах від 5 –100С і 60 – 800С відрізняється у більшу сторону на порядок).
