Тема 7. Суб’єктивне сприйняття ризику

Виберіть єдину правильну відповідь:

1. Умова, за якої корисність очікуваного доходу менша, очікуванна корисність — це умова:

1. схильності до ризику;

2. несхильності до ризику;

3. байдужості до ризику.

2. Детермінований еквівалент:

a) один з основних при розгляді різних структур ризику і їх взаємозв’язку з функцією корисності;

b) гарантована сума, отримання якої еквівалентне участі в лотереї;

c) функція корисності з інтервальною нейтральністю.

3. Премія за ризик – це:

a) сума, якою суб’єкт управління згоден знехтувати, уступити її із загального виграшу за те, щоб уникнути ризику, пов’язаного з лотереєю;

b) прибуток в теорії прийняття управлінських рішень в умовах конфлікту та невизначеності;

c) вибір середовищем свого стану у момент прийняття рішення.

4. Функція нейтральності відображає:

а) відношення до ризику особи, що приймає рішення, за умов, коли результат знаходиться в певних межах його зміни;

b) весь інтервал зміни результатів, корисність якого оцінюють;

с) норму доходу на альтернативні і доступні на ринку інвестиції з таким самим рівнем ризику.

5. Особа, функція корисності якої відображає постійну граничну корисність

a) несхильна до ризику;

b) нейтральна до ризику;

c) схильна до ризику;

d) вказаної інформації недостатньо для висновків.

Тема 8. Теорія корисності та її застосування у процесах прийняття рішень

Виберіть єдину правильну відповідь:

1. Взаємозв’язок ризику з функціями корисності визначається поняттям

1. «страхова сума»;

2. «детермінований еквівалент лотереї»;

3. «премія за ризик».

2. Сподівана корисність визначається за формулою:

;

;

.

3. Гранична корисність вимірює:

а) величину передбачуваного ризику;

b) додаткове задоволення, яке одержує особа від реалізації додаткової кількості товару;

с) додаткове задоволення, яке одержує особа від споживання додаткової кількості товару.

4. Сподівана норма прибутку цінних паперів визначається за формулою:

a) m_i= ;

b) m_i= ;

c) m_i= .

5. За допомогою якої формули визначають ступінь щільності взаємозв’язку між нормами прибутку двох акцій:

a) ;

b) ;

c) .

6. Під лотереєю L (x_*; p(x); x^*) розуміють:

a) алгоритм, який визначають для кожної інформаційної ситуації прийняття оптимальних рішень;

b) ситуацію, в якій особа може приймати найгірше рішення з імовірністю р(х) або найкраще рішення з імовірністю 1- р(х);

c) найбільш імовірне значення цієї випадкової величини.

7. U(Х) = а + bХ - це:

1. зростаюча (при b > 0) або спадаюча (при b<0) функція корисності для суб'єкта, нейтрального до ризику;

2. функція корисності для су­б'єкта, несхильного до ризику, із зменшуваною корисніс­тю (X > - b);

3. функція корисності для суб'єкта, по­стійно несхильного чи схильного до ри­зику.

8. Аксіома незалежності стверджує:

1. Нехай існують блага X та У, які, за оцінкою суб'єкта, однакові, та дві лотереї, які від­різняються лише тим, що одна містить X, а друга — У, то­ді ці дві лотереї для суб'єкта однакові.

2. За умов дотримання аксіоми транзитивності, якщо суб'єкт з імовірністю 1 може отрима­ти альтернативу X, імовірністю p і (1-р) — відповідно альтер­нативи У та Z, існує таке р, за якого набори X та У + Z рівно­цінні;

3. Перевага різних низок подій послідовна, тобто, якщо X > У, У > Z, то X > Z. Це дає змогу уникнути фактора мінливості смаків суб'єкта.

4. Немає правильної відповіді.

9. Побудова функції корисності для будь-якого економіч­ного показника здійснюється у такі етапи:

1. виявлення найкращих та найгірших з можливих допустимих показників і присвоєння їм значення корисності відповідно 100 і 0; оцінювання кількома експертам корисності проміжних значень показників;

2. розрахунок середніх оцінок корисності проміжних значень, вказаних експертами; при значному розсіюванні значень певного показника необхідно повернутися до кроку 2 для узгодження думки експертів;

3. побудова функції методом найменших квадратів, яка і буде свідчити про ставлення особи, що приймає рішення, до ризику;

4. усі відповіді вірні.