3) Виконати завдання, що винесені на самопідготовку

Рекомендована література: [6, c.92-99], [15, c. 72-159], [33, c. 312-317].

Практичне заняття № 8-9 (4 год.)

Тема 6. Ризик – параметр економічної ефективності

Мета: застосувати методику імовірнісної, експертної та рейтингової оцінки при розрахунку параметрів ризику та побудові її кривої

Після опрацювання теми студент повинен:

1) Знати:

а) зміст наступних економічних категорій:

Втрати, планові витрати, планові збитки, максимальні втрати, мінімальні втрати, очікувані втрати, дерево рішень, безризикова зона, зона доступного рішення, зона катострофічного ризику, зона критичного ризику.

б) відповіді на наступні питання:

6.1. Вихідні поняття, що використовуються для характеристики ризику

6.2. Структурування ризику по етапах операційного циклу

6.3. Трансформація концепції "прийнятного ризику"

2) вміти:

а) розраховувати проектно-практичні роботи

№1. Розрахунок параметрів та побудова кривої ризику відносно коштів підприємства на основі експертних оцінок

Умова роботи.

Для оцінки рівня економічного ризику на підприємстві створено групу з 4 експертів. Шляхом закритого анкетування було визначено коефіцієнти компетентності експертів, які представлені в табл.6.1.

Таблиця 6.1

Коефіцієнти компетенції експертів

Експерти	Значення коефіцієнтів компетентності
Експерти	Експерт А	Експерт Б	Експерт В	Експерт Г
Експерт А	1,00	1,00	0,95	0,97
Експерт Б	0,94	1,00	0,96	0,98
Експерт В	0,97	0,95	1,00	0,96
Експерт Г	0,96	0,94	0,98	1,00

В процесі проведення експертної процедури були отримані результати:

Таблиця 6.2

Результати експертної процедури

Рівні можливих втрат	Ймовірність відповідного рівня втрат
Рівні можливих втрат	Експерт А	Експерт Б	Експерт В	Експерт Г
Нульовий	0,800	0,780	0,740	0,810
Прибуток	0,150	0,140	0,160	0,150
Виручка від реалізації	0,010	0,009	0,009	0,010
Майно підприємства	0,003	0,002	0,003	0,002

Необхідно побудувати криву ризику на основі експертних даних у відповідності до концепції прийнятного ризику.

Методика розв’язання

1. Ознайомлення з концепцією прийнятного ризику.

Ризик існує завжди, тому що об'єктивно неможливо цілком усунути потенційні причини, що можуть привести до небажаного розвитку подій. Тому суб'єкти економіки вибирають компромісний варіант між очікуваним доходом і погрозою втрат.

У даному випадку як базис, до якого відносять загальний рівень економічного ризику, використовують майно підприємства (рис. 6.1).

Застосування концепції прийнятного ризику на практиці повинне доповнюватися аналізом фінансового положення суб'єкта економіки протягом операційного циклу або періоду, за який відбувається оцінка ризику для того, щоб врахувати вплив притягнутих фінансових засобів. В залежності від результатів минулої господарської діяльності, суми і терміновості залучення позикових засобів і ряду інших факторів границі і зони ризику щодо майна підприємства можуть зміщатися. Отже, у відносній оцінці економічного ризику присутній ефект масштабу. При збільшенні обсягів виробництва, суми коштів, що вкладаються, зростає величина можливого ризику, але одночасно збільшуються і вартісні показники роботи підприємства, нарощуючи відповідні зони прийняття ризику (рис. 5.2).

Графік відбиває прийнятність (імовірність прийняття) ризику в залежності від співвідношення ризикової суми і засобів підприємства за умови, що імовірність успіху чи невдачі знаходиться в інтервалі від 0 до 1, тобто, виключаються варіанти повної визначеності і повної невизначеності. Графік наочно дозволяє виділити наступні закономірності:

оцінка ризику має відносний характер, тому що залежить від фінансового положення суб'єкта економіки в даний момент часу;
збільшення різних зон оцінки ризику за рахунок коштів підприємства відбувається непропорційно і визначається ефективністю його господарської діяльності.

Крива прийняття ризику може бути інструментом непрямої оцінки конкурентоздатності підприємства, тому що збільшення рівня можливо прийнятного ризику підвищує стійкість підприємства на ринку і розширює спектр доступних господарських операцій.

Р ис. 6.2. Ефект масштабу кількісної оцінки економічного ризику