3. Полімеризаційні полімери і пластмаси на їх основі

Поліетилен одержують з газу етилену , який виділяють з продуктів переробки нафти.

Поліпропілен синтезують з газу пропілену (CH₂ = CH – CH₃), одержуваного аналогічно етилену.

Поліпропілен відрізняється великою теплостійкістю (близько 160° С), міцністю і твердістю.

Недоліками є схильність до старіння, знижена морозостійкість (–15–20°C).

Полістирол отримують з рідкого мономеру – стиролу (CH₂ = CH – C₆H₅).

Полістирол – твердий нееластичний матеріал. Вироби з полісти­ролу при ударі створюють металевий звук.

Позитивні якості: висока хімічна стійкість; водостійкість; хороші ізоляційні властивості.

Місце для заповнення

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Поліконденсаційні полімери і пластмаси на їх основі фенолформальдегідної смоли і пластмаси – це перші синтетичні полімери, що отримали практичне застосування.

Їх одержують поліконденсацією фенолу (та його похідних) з формальдегідом .

Пластмаси, які виробляють з порошкоподібними, шаруватими і волокнистими наповнювачами (деревне і смоляне борошно, тальк) називають фенопластами..

висока теплостійкість

негорючість

хороші електроізоляційні властивості

Місце для заповнення

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Завдяки кращій розчинності в органічних розчинниках модифіковані алкідні смоли застосовують для виготовлення лаків і емалей, які дають атмосферостійкі плівки і призначені для тривких зовнішніх покриттів, зокрема для покриття автомобілів.

Поліамідні смоли утворюються при взаємодії аліфатичних двоосновних кислот (наприклад, адипінової) або амінокислот і описуються формулою:

_{[–HN (CH2 )xCO – ]n-2 або}

_{[–HN (CH2 )xNH – CO(CH2)yCO –]n-2,,}

_{де х і у – кількість метиленових груп, що не перевищує 12;}

_{n – ступінь полімеризації, що коливається в межах 100-200.}

Місце для заповнення

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Поліуретанові смоли – це полімери, у ланцюгу яких є група

_{– NH – C – O –}

O І

Поліефіроуретани набули величезного значення у виробництві штучної шкіри.

Кремнійорганічні смоли – це особливий клас полімерів, головні ланцюги яких побудовані з кремнію та кисню, з`єднаних силоксановим зв’язком. Із силоксанових груп побудовані такі неорганічні полімери, як кварц і азбест, які вирізняються, як відомо, великою термостійкістю та жорсткістю.

Пластмаси на основі хімічно видозмінених природних полімерів

До цієї групи належать матеріали, які одержують хімічною модифікацією целюлози та казеїну. Ці пластмаси є найстарішими. Так, виробництво целюлозного пластику – целулоїду – було організоване ще в 1877 р.

Ацетилцелюлоза – складний ефір целюлози й оцтової кислоти, відрізняється від нітроцелюлози й оцтової кислоти негорючістю, використовується у виробництві кінофотоплівок, електроізоляційних плівок, а також ацетатного волокна (шовку).

Місце для заповнення

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________