3.4 Вплив біогумату на вміст хлорофілу у листках ячменю

Результати досліджень кафедри УДХТУ показали, що біогумат містить цитокініни (фітогормони) в кількості 0,04 г/л. Відомо, що цитокініни мають здатність зберігати хлорофіл у відрізаних листках, тобто затримувати пожовтіння листя. Про дію цитокінінів на листки судять за вмістом у них хлорофілу, що корелює зі вмістом білку і відбиває загальний стан листків.

В ящиках із ґрунтом вирощуємо рослини ячменю. У рослин у віці 10-14 днів зрізуємо листки першого ярусу. З листків вирізуємо шматочки розміром 1 см (між 3 і 4 см від верхівки листа) і поміщаємо їх для збідніння хлорофілом на 24 години на дистильовану воду в темряву при температурі 25 ^оС. Потім відрізки переносимо на 1 мм розчину, до якого додаємо 250 одиниць пеніциліну. Кожна проба складається з чотирьох шматочків. Шматочки інкубуємо при 25 ^оС в темряві 48 год. Потім у них визначаємо хлорофіл за допомогою спектрофотометра при 665 нм проти контрольного розчину. Отримані результати (показання спектрофотометра) показують викликане цитокініном відхилення від контролю у вмісті хлорофілу в листових відрізках.

Н а рисунку 3.1 представлено вплив біогумату на вміст хлорофілу у листі ячменю.

де: * - концентрація хлорофілу відображена у показниках спектрофотометра, ₆₄₅

Рис. 3.1. Дія біогумату на вміст хлорофілу у листі ячменю

Результати досліджень показали, що оптимальною концентрацією біогумату для розвитку рослин ячменю є С = 0,4-0,5 мг/л, при якій спостерігається максимальний вміст хлорофілу в листі.

3.5 Дослідження ефективності впливу розчинів екстрактів з біогумусу на проростання насіння овочевих культур

Для проведення дослідів використовували екстракт з біогумусу (біогумат), отриманий кафедрою біотехнології УДХТУ.

Досліди по пророщенню насіння овочевих культур проводилися у ґрунті в лабораторних ящиках. Семена томатів сорту Іскорка й огірків Цезар F 1 (по 100 штук) попередньо замочували у чашках Петрі (0,005%; 0,01% і контроль). Через добу насіння висаджували в ґрунт на глибину 2 см, один раз на тиждень протягом місяця поливали відповідними розчинами і потім проводили виміри довжини паростків і коренів. Повторність дослідів 3-кратна. Результати дослідів представлені в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4. Вплив біогумату на проростання насіння

Найменування насіння	Контроль		Розчин біогумату 0,01%				Розчин біогумату 0,005%
	Довж. парос., см	Довж. кор.,см	Довж. парос.,см	% до контр	Довж. кор.., см	% до контр	Довж. парос., см	% до контр	Довж.кор., см	% до контр
Огірки сорту Цезар F1	12,5	5,6	13,6	109	6,2	111	15,1	121	7,8	139
Томати сорту Іскорка	13,2	6,4	14,3	108	7,2	113	16,3	125	8,1	127

Як видно з табл. 3.3 при поливі 0,01% розчином біогумату довжина паростка томатів перевищувала контроль на 8%, у огірків – на 9%; довжина коріння відповідно - 13% та на 11%. При поливі 0,005% розчином біогумату довжина паростка зростала на 25% у томатів і на 21% у огірків; довжина коріння у томатів - на 27%, огірків - на 39%.

Помітно розрізнялися й інші біометричні показники. Товщина стебла огірків через місяць після посіву на 1,5 мм перевищувала контроль.

Характерний вплив біогумату на розвиток поверхні листка. В дослідах з огірками площа поверхні при використанні розчинів біогумату склала 12,5 см², а на контролі всього 4 см². Разом з тим відрізнялось і забарвлення листя, яке у варіанті з використанням біогумусу було більш насиченим, що непрямо свідчить про збільшення хлорофілу в рослинах і більш активні процеси фотосинтезу.

На рисунку 3.2 представлено фото паростків томатів, насіння яких оброблено попередньо біогоуматом.

Рис 3.2. Паростки, насіння яких оброблено (зліва направо) водою (контроль), розчином біогумату (0,01 %), розчином біогумату (0,005%)

На рисунку 3.3 представлено лабораторні ящики з розсадою томатів, насіння яких оброблено біогуматом та водою.

Рис 3.3. Розсада, що вирощена при застосуванні біогумату за концентрацією 0,005 % (зліва); вода (контроль)

Результати досліджень показали, що оптимальної концентрацією є 0.005%.