Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
6 к тема 4 препод.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
529.92 Кб
Скачать

Уроджені вади серця у дітей.

Уроджені вади серця (УВС) - це різноманітні аномалії розвитку серця й великих судин, які виникають у процесі ембріогенезу з полігенно-мультифакторіальним типом спадкування та є найбільш значним проявом дисплазії сполучної тканини серця.

Частота зустрічаємості за даними ВООЗ - близько 1% серед всіх новонароджених дітей.

Етіологія.

Несприятливі фактори середовища – 91,5% випадків:

  • іонізуюча радіація;

  • хімічні речовини (кислоти, спирти, солі, важкі метали, циклічні з'єднання);

  • забруднення повітря, води й ґрунтів мутагенними речовинами;

  • лікарські препарати (акрихін, аміназин, антагоністи фолієвої кислоти, вінкристин, брунеоміцин й ін.).

Хромосомні аномалії – 5% випадків (хвороба Дауна, синдром Шерешевського-Тернера, синдром Едвардса, синдром Патау).

Мутації поодиноких генів – 3,5% випадків (синдроми Гольденхара, Холта-Орама, Нунана).

Фактори ризику

народження дитини із УВС:

  • вік батьків (мати віком понад 35 років, батько вікои понад 45 років);

  • професійні шкідливості батьків;

  • шкідливі звички батьків (алкоголізм, паління, наркоманія);

  • прийом лікарських препаратів (антибіотиків, сульфаніламідних, гормональних, цитостатичних);

  • захворювання матері, у тому числі вірусні (краснуха та ін);

  • важкий гестоз під час вагітності (особливо в першому триместрі).

Серце плоду сформоване вже до кінця першого триместру вагітності.

На 6 - 8 -й день після народження фетальні додаткові судинні комунікації у дитини поступово закриваються.

Фази плину увс:

  • перша фаза (первинної адаптації) характеризується пристосуванням організму дитини до порушень гемодинаміки, настанням її централізації.

  • друга фаза (відносної компенсації) характеризується зменшенням суб'єктивних скарг, поліпшенням фізичного розвитку та моторної активності хворого, незважаючи на важку недугу; розвитком синдрому капіляротрофічної недостатності системи гемомікроциркуляції, що приводить до невідповідності транскапілярного кровотоку серцевому викиду.

  • третя фаза (термінальна) характеризується виснаженням компенсаторних можливостей і розвитком дистрофічних і дегенеративних змін у серцевому м'язі й паренхіматозних органах.

Стадії компенсаторної гіперфункції серця:

  • перша, аварійна стадія розвивається безпосередньо після виникнення ВВС і характеризується збільшенням інтенсивності функціонування структур міокарда і нерідко супроводжується ознаками гострої серцевої недостатності.

- друга стадія завершується гіпертрофією й стійкою гіперфункцією органа з поступовим розвитком порушень обміну, структури й регуляції серця.

  • третя стадія прогресуючого кардіосклерозу і поступового виснаження виражається зниженням інтенсивності синтезу нуклеїнових кислот і білків у гіпертрофованому міокарді.

Внутрішньосудинні зміни в системі мікроциркуляції характеризуються утворенням множинних гіалінових тромбів у мікросудинах великого та малого кола кровообігу і порушенням коагуляції крові.

Таблиця 1