19.Громадянство україни: поняття, порядок набуття, та припинення

Громадянство — це стійкий правовий зв'язок особи з конкретною державою

Закон встановлює такі підстави набуття громадянства Україниза народженням;

1. за територіальним походженням;

2. внаслідок прийняття до громадянства;

3. внаслідок поновлення у громадянстві;

4. внаслідок усиновлення;

5. внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування;

6. внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки;

7. у зв’язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини;

8. внаслідок встановлення батьківства;

9. за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Закон визначає і підстави припинення громадянства України, а саме:

1. внаслідок виходу з громадянства України;

2. внаслідок втрати громадянства України;

3. за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

20.Особисті (громадянські) права і свободи в Україні

Громадянські (особисті) права і свободи людини - це ті права, які мають забезпечити особисті потреби людини, її особисте життя.

До громадянських належать право на життя, недоторканність особи, її житла, таємниця листування, телефонно-телеграфні переговори, право на повагу гідності людини, свободу віросповідання і світогляду, на вільне пересування, вибір місця проживання і заняття.

Право на свободу та особисту недоторканність означає свободу людини самостійно визначатися зі своїми діями, розподіляти свій час тощо. Право на свободу - це фактично і є сама свобода, тобто можливість людини здійснювати будь-які правомірні дії. Свобода є природною властивістю кожної людини, що народжується вільною і має право обирати для себе обмеження у вигляді моральних, релігійних, корпоративних норм.

21.Політичні права і свободи громадян України До політичних прав і свобод громадян України, закріплених Констітуцією, відносяться: 1) право об'єднання в політичні партії, громадські організації та профспілки (ст.36); 2) громадянство (статті 4, 25,26); 3) свобода слова, думки, поглядів та переконань (ст. 34); 4) свобода друку (розповсюдження інформації) (ст.34); 5) свобода мітингів, зборів, походів і демонстрацій (ст.39); 6) право обирати та бути обраним (ст. 38); 7) право брати участь в управлінні державою та громадськими справами (ст. 38); 8) обговорювати та приймати закони та рішення загальнодержавного та місцевого значення (ст. 38); 9) вносити до державних та громадських організацій пропозиції та запити (ст. 40); 10)право на погашення збитків, спричинених незаконними діями посадових осіб (статті 32, 62); 11) право на оскарження дій посадових осіб, установ, організацій і т.п. (ст.55)

22.Соціально-економічні, екологічні та культурні права в Україні

Економічні права - можливості (свободи) людини і громадя-нина розпоряджатися предметами споживання і основними чин-никами господарської діяльності: власністю і працею, проявля-ти підприємливість та ініціативу в реалізації своїх здібностей і придбанні засобів для існування, беручи участь у виробництві матеріальних та інших благ.

У Конституції України закріплено, що кожний має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ре-зультатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право при-ватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправне позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і при-родні якості землі (ст. 41).

Конституція України проголосила право кожного на підпри-ємницьку діяльність, не заборонену законом (ст. 42). Обмежена лише підприємницька діяльність депутатів, посадових і службо-вих осіб органів державної влади та органів місцевого самовря-дування. Фіксуючи право приватної власності, право підприєм-ницької діяльності та інші економічні права. Конституція Укра-їни підкреслює: «Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Держава за-безпечуєсоціальну спрямованість економіки».

Відповідно до Конституції України забезпечується не лише рівність усіх форм власності - державної, приватної, комуналь-ної, але й їх рівний юридичний захист.

Соціальні права - можливості (свободи) особи та громадяни-на вільно розпоряджатися своєю робочою силою, використову-вати її самостійно або за трудовим договором, тобто право на вільну працю (вибір виду діяльності, безпечні умови праці, гара-нтовані мінімальні розміри її оплати тощо), право на соціальне забезпечення, відпочинок, освіту, гідний рівень життя та ін.

Право на працю чітко проводить межу між так званими пер-шим і другим поколіннями прав людини. До першого поколін-ня прав належать права особисті (громадянські), політичні та економічні, які трактуються у дусі ліберальних свобод. Вони носять характер переважно негативного права.

2.2. Культурні та екологічні права громадян

Культурні права - можливості (свободи) збереження та роз-витку національної самобутності людини, доступу до духовних досягнень людства, їх засвоєння, використання та участі у пода-льшому їх розвитку. До них належать права на освіту; навчання рідною мовою; на використання вітчизняних і світових досяг-нень культури і мистецтва; на вільну наукову, технічну і худож-ню творчість (у Конституції України - статті 53, 54).

Екологічні права - можливості (свободи) користуватися при-родним середовищем як природним середовищем проживання. Це - права на сприятливе довкілля, охорону здоров'я від його не-сприятливого впливу, відшкодування шкоди, завданої здоров'ю і майну екологічними правопорушеннями, на природокористу-вання та ін. Екологічні права є спорідненими з правом на життя.

Специфіка екологічних прав полягає у тому, що основою їх здійснення є об'єктивно існуюча екологічна система - навко-лишнє природне середовище. При цьому деякі екологічні права є природними правами, невід'ємними від життєдіяльності гро-мадян, незалежно від їхнього правового закріплення. Такі права людини і громадянина реалізуються як об'єктивна необхідність і не потребують нормативно-правового оформлення.

Екологічному праву відповідає обов'язок уповноважених дер-жавних органів, підприємств, установ і організацій вживати за-ходів, спрямованих на оздоровлення навколишнього природно-го середовища, запобігання і зниження шкідливих для людини і навколишнього середовища наслідків.

.Громадянин має право на одержання у встановленому порядку повної і достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища і його вплив на здоров 'я населення. Кожному гаранту-ється право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Конституція України закріплює екологічні права громадян у ст. 50: «Кожний має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди».