7.Поняття права та його функції

Пра́во — це обумовлена ​​природою людини і суспільства система регулювання суспільних відносин, що виражає свободу особистості, та якій притаманні нормативність, формальна визначеність в офіційних джерелах і забезпеченість можливістю державного примусу

Функції права - це основні напрямки його впливу на різноманітні суспільні відносини, впорядкування їх стосовно цілей і завдань правового регулювання.

- міжгалузеві (властиві двом чи більше, але не всім галузям права);

- загально правові (властиві всім галузям права);

- галузеві (властиві одній галузі права);

- правових інститутів (властиві конкретному інституту права);

- норм права (властиві конкретному виду норм права)

8.Норма права:поняття, структура та вид

Но́рма права — це загальнообов'язкове, формально-визначене правило поведінки (зразок, масштаб, еталон), встановлене або санкціоноване державою як регулятор суспільних відносин, яке офіційно закріплює міру свободи і справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни, забезпечується всіма заходами державного впливу, аж до примусу.

Структура норми:

— це ідеальна логічна конструкція, що забезпечує процес регулювання відносин між людьми;

— це модель можливої поведінки, яка сформувалась у процесі суспільного розвитку;

— це засіб пізнання та використання правової дійсності;

— це об'єктивований результат відображення у правовій нормі певного суспільного відношення з точки зору особливостей його типу, виду, суб'єктів, об'єктів, поширеності і повторюваності;

— це єдність ідеальної (відображає набір логічно взаємодіючих елементів) та реальної (як результат правового опосередкування суспільних відносин) структури;

— це система взаємопов'язаних елементів, що взаємодіють між собою;

— це категорія, що залежить від законодавця з точки зору формування структурних елементів та їх залежності від системи юридичних фактів;

— це динамічна категорія, що забезпечує прояв різноманітних властивостей структурних елементів залежно від зміни фактичних обставин, різновиду суб'єктів та мети регулювання;

— це категорія, що забезпечує стійкість правових норм як єдиного державно-владного засобу упорядкування відносин у межах суспільства.

9.Джерела права

Джерела права - це способи вираження і закріплення правових норм, надання їм юридичного значення.

10.Поняття законодавства, нормативні та індивідуальні акти. Система законодавства

Законодавство - це один з основних методів здійснення державою своїх функцій шляхом видання органами дер­жавної влади законів

Нормативний акт — це офіційний письмовий доку­мент, що містить норми права. Йому притаманні такі ознаки: він відображає державну волю та вміщує юридичні норми, видається компетентними органами, має юридичну силу, документально оформлюється, охороняється держа­вою, розрахований на багаторазове використання.

Від нормативно-правових актів слід відрізняти інди­відуальні правові акти — документи, які видані на під­ставі відповідного нормативно-правового акта задля вирі­шення конкретних справ, містять індивідуально-конкретні веління, розраховані на одноразове використання та не мають загального характеру.  Такий акт обов'язковий для осіб, яким адресований (видача ордера на квартиру, випис­ка свідоцтва про народження,  реєстрація підприємства).

Система законодавства — це сукупність усіх чинних впорядкованих нормативно-правових актів даної держави.