- •1.Поняття та ознаки держави
- •2.Основні теорії походження держави
- •3.Функція держави та їх характеристики
- •4.Форма держави: поняття та складові елементи. Форми державного правління та їх характеристики
- •5.Форми державного устрою та їх характеристика
- •6.Форма державного режиму: поняття та його види
- •7.Поняття права та його функції
- •8.Норма права:поняття, структура та вид
- •9.Джерела права
- •10.Поняття законодавства, нормативні та індивідуальні акти. Система законодавства
- •11.Систематизація законодавства: поняття, основн6і форми та їх характеристика
- •12.Види нормативно-правових актів та їх загальна характеристика
- •13Поняття, ознаки,види правопорушень
- •14.Склад правопорушення
- •15.Поняття, підстави та види юридичної відповідальності
- •16.Поняття конституційного права, його джерела та норми
- •17.Конституція України як Основний закон нашої держави
- •18.Конституційна форма правління, державного устрою та державного режиму в Україні
- •19.Громадянство україни: поняття, порядок набуття, та припинення
- •20.Особисті (громадянські) права і свободи в Україні
- •22.Соціально-економічні, екологічні та культурні права в Україні
- •23.Гарантії захисту прав людини в Україні
- •24.Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні
- •25.Поняття безпосередньої і представницької демократії та виборчого права
- •26.Принцип виборчого права в Україні
- •27.Види виборчих систем.Виборча система в Україні
- •28.Активне і пасивне виборче право
- •29.Референдуми в Україні:поняття, види, предмет, порядок призначення та проведення
- •40.Трудове право України: поняття, предмет та джерела
- •41.Поняття, сторони, зміст та види трудового договору
- •42.Порядок прийняття на рободу
- •47.Робочий час та його види
- •48.Час відпочинку та його види
- •49.Дисциплінарна відповідальність
- •50.Загальна характеристика цивільного права україни
- •51. Цивільно-правові відносини та підстави їх виникнення
- •52.Фізична особа як суб’єкт цивільного права
- •53.Юридична особа як суб’єкт цивільного права. Види юридичних осіб
- •54.Об єкти цивільних прав
- •55.Особисті немайнові права фізичної особи
- •56.Поняття та види цивільно-правових договорів. Укладення, зміна і розірвання договору
- •57.Цивільно-правова відповідальність
- •58.Поняття спадкування:загальні положеня та види
- •59.Спадкування за заповітом
- •60.Спадкування за законом
- •61.Поняття та предмет сімейного права України.Шлюб і умови його укладання
- •Шлюбний вік
- •62.Державна реєстрація шлюбу.Недійсність шлюбу
- •63.Шлюбний договір
- •64.Особисті немайнові права і обов’язки подружжя
- •65.Майнові права та обов’язки подружжя.Права і обов’язки подружжя зі взаємного утримання
- •66.Припинення шлюбу
- •67.Особисті немайнові і майнові права та обов’язки батьків і дітей
- •68.Поняття екологічного права в Україні
- •72.Понятя земельного права
- •73.Поняття права власності на землю
- •74.Права та обов`язки землевласників. Гарантії права власності
- •75.Право користуватися землею
- •76.Поняття адміністративного права,його предмет та джерела
- •77.Адміністративно-правові відносини: поняття, структура та види
- •79.Понятття та ознаки адміністративного правопорушення(ап)
- •82.Адміністративна відповідальність (ав)
- •83.Склад адміністративного правопорушення
- •84.Види адміністративних стягнень
- •85.Поняття предмет та завдання кримінального права України
- •86.Джерела кримінального права та його система
- •87.Чинність кримінального закону у просторі та часі
- •88.Поняття та ознаки злочину. Класифікація злочинів
- •89. Підстави кримінальної відповідальності
- •90.Склад злочину та його елементи
- •91.Поняття та види стадій злочину. Закінчений злочин
- •92.Незакінчений злочин та його види. Добровільна відмові від вчинення злочину
- •93.Співучасть у злочині. Види співучасників та форми співучасті
- •94.Поняття та види обставин, що виключають злочинність діяння
- •95.Необхідна оборона та крайня необхідність
- •96.Звільнення від кримінальної відповідальності:поняття та види
- •97.Покарання: поняття, мета та система
- •98.Види покарань та їх зміст
- •99.Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх
27.Види виборчих систем.Виборча система в Україні
Мажоритарні виборчі системи Зазначені системи є найпростішими і найпоширенішими. Розрізняють одномандатні, багатомандатні й преференційні мажоритарні системи. У разі одномандатних систем уся територія поділяється на округи. Від кожного округу обирається по одному депутату, який отримує на виборах відносну більшість голосів. За альтернативних виборів мало кому вдається перемогти в першому турі. Тому проводять другий тур голосування, в якому переможцем стає той, хто випередить іншого фіналіста бодай на один голос. Однак існують виборчі системи, в яких другий тур голосування не проводить
Пропорційні виборчі системи Цей вид виборчих систем характеризується розподілом депутатських мандатів пропорційно до кількості — голосів, поданих за кожну з партій у багатомандатних виборчих округах. При цьому кількість мандатів від даного виборчого округу визначається залежно від співвідношення кількості населення округу до загальної кількості населення або виборців країни
Змішані виборчі системи Змішані виборчі системи базуються на комбінації елементів пропорційної та мажоритарної систем. Найхарактернішим прикладом може бути виборча система Федеративної Республіки Німеччини. Вона відрізняється тим, що одна половина депутатів бундестагу (національного парламенту) обирається за принципами одномандатної мажоритарної системи, інша — за пропорційною системою згідно зі списками кандидатів, які подають партії в кожній з федеральних земель.
В Україні існують такі види виборів:
вибори народних депутатів України;
вибори Президента України;
вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;
вибори депутатів місцевих рад;
вибори сільських, селищних і міських голів.
Народовладдя в Україні реалізується на основі Конституції через інститути безпосередньої (прямої) чи представницької (виборної) демократії. До інститутів безпосередньої демократії, які забезпечують прийняття державного рішення прямим волевиявленням народу, відносять: референдум,; обговорення проектів нормативних актів; участь у виборах органів державної влади; загальні збори громадян; звіти депутатів і виконавчих органів перед населенням. [8]
Вибори – це процес формування складу представницького органу чи зайняття посади шляхом голосування. [7, c.178] Вибори — це передбачена Конституцією та законами форма прямого народовладдя, яка є безпосереднім волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо формування конституційного, якісного та кількісного складу органів державної влади та органів місцевого самоврядування чи обрання та наділення повноваженнями посадової особи. [6]
Основні принципи проведення виборів:
Вільні вибори. Це означає, що ніхто не може бути примушений до здійснення волевиявлення. [6] Виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється. [7, c. 179]
Загальне виборче право. Принцип загальності виборчого права дозволяє всім громадянам держави брати участь у виборах, окрім тих, яким це не дозволяється законом. Виборче право може бути активним (право обирати) і пасивним (право бути обраним). [6] Право голосу мають усі громадяни України, які досягли 18-ти років, за винятком осіб, визнаних недієздатними. Для пасивного виборчого права потрібен більш високий віковий ценз і деякі інші якості. [7, c. 179]
Рівність виборчих прав. Це означає, що в країні існує єдиний виборчий корпус, тобто виборці не розділені на соціальні чи інші групи; закон встановлює однакові вимоги для висунення кандидатів і проведення агітації. [6] Кожен виборець має рівну з усіма кількість голосів. Наприклад, на чергових виборах народних депутатів України кожен виборець має два голоси: один з них він подає за кандидата в депутати по одномандатному округу, другий — за виборчий список партії чи виборчого блоку. На виборах Президента України кожен виборець володіє одним голосом. [7, c. 179]
Пряме виборче право. Воно означає, що громадянин голосує безпосередньо за партію чи кандидата. [6] Між виборцем і кандидатом, що обирається ним, немає ніяких проміжних структур (колегії вибірників). [7, c. 179]
Таємне подання голосів. Виключається контроль за волевиявленням виборців. На кожній виборчій дільниці обладнуються кабіни для таємного заповнення виборчих бюлетенів. [7, c. 179] Таємне голосування полягає у неможливості контролю за волевиявленням виборця. [6]
Обов'язковість і періодичність виборів означає, що у країні вибори відбуваються через певний термін, визначений Конституцією і законами про вибори. [6]
Принцип свободи вибору. Виборець сам вирішує брати чи не брати участь у голосуванні. Ніхто не може бути змушений брати участь у голосуванні або відмовитися від нього. Ніхто не може примусово стати кандидатом на посаду або відмовитися від цього. Інакше кажучи, виключається тиск на волевиявлення виборця чи кандидата на виборчу посаду.
