Іі. Основна частина.

2.1. Організація робочого місця зварювальника.

Зварювальний пост (Мал.1) – це робоче місце зварника, обладнане всім необхідним для виконання зварювальних робіт й отримання високоякісного зварного шва.

Зварювальний пост складається з:

1 – джерела живлення дуги;

2 – зварювальних кабелів;

3 – електродоутримувача;

4 – ящика для електродів;

5 – зварювального стола;

6 – складально-зварювальних пристроїв.

Мал.1

Згідно теми дипломної роботи зварна петля борта виготовляється ручним дуговим та газовим зварюванням.

Ручне дугове зварювання – це зварювання плавким електродом, де подача електроду й переміщення дуги вздовж зварювальних кромок виконується в ручну.

Д уга горить між електродом і основним металом (Мал.2). Під дією дуги електрод і основний метал плавляться, утворюючи металеву зварювальну ванну. Краплі рідкого металу з електроду переносяться у ванну через дуговий проміжок. Разом із стрижнем плавиться покриття , утворюючи газовий захист навкруги дуги і рідку шлакову ванну на поверхні розплавленого металу. У міру руху дуги метал рідкої зварювальної ванни застигає, утворюючи шов; рідкий шлак, остигаючи, утворює на поверхні шва шлакову корку, яка відділяється після охолодження шва.

Для виготовлення зварної петлі борта з сталі 12ГС, ручним дуговим зварюванням в якості джерела живлення застосовуємо джерело змінного струму – трансформатор типу ТСК-500 (Мал.3).

Зварювальний трансформатор – це устрій, який перетворює змінний струм однієї напруги в змінний струм іншої напруги тієї ж частоти (50 Гц.) і служить для живлення зварювальної дуги.

Зварювальні трансформатори призначені для зниження напруги з 220 або 380 В до безпечної напруги, але достатньої для легкого запалювання та стійкого горіння електричної дуги (не більше 80В) і регулювання сили зварювального струму залежно від діаметра електродного дроту та товщини зварювального металу.

Принцип дії трансформатора ґрунтується на явищі електромагнітної індукції.

Зварювальний трансформатор типу ТСК-500 – відноситься до другої групи - з

сталева щітка для зачистки кромок перед зварюванням і для видалення з поверхні шва залишків шлаку; молоток – шлаковіддільник для видалення шлакової корки; зубило; набір шаблонів для перевірки розмірів шва; клеймо; метр, сталева лінійка або рулетка; косинець; рисувалка; ящик для зберігання і перенесення інструменту.

Пост для газового зварювання (Мал.5).

В пост для газового зварювання входить: кисневий балон (1) з редуктором (2); ацетиленовий генератор (3) з запобіжним затвором, або ацетиленовий балон (4) з редуктором (5); гумові рукави (6) для підводу газу; пальник (7)

Мал.5 з набором наконечників; присаджувальний дріт (8) – для формування шва; інструмент та прилади газозварника; заходи пожежотушіння та інше.

Ацетиленовий генератор (мал..6) - це апарат, призначений для одержання ацетилену з карбіду кальцію за допомогою води. Маса порожнього генератору від 20 – до – 570кг; тиск від 0,07 до 0,15МПа, завантаження карбіду кальцію від 3,5 до 50кг. Ацетиленовий генератор розташовують не ближче 5м від кисневого балону. Перевозити генератор у заправленому стані забороняється.

1 – прмивач; 2 – шланг; 3 – запобіжний клапан;

4 – газоутворювач; 5 – кошик; 6 – кришка; 7 – важиль; 8 – гвинт; 9 – стакан; 10 – трубка; 11 – водяний затвор; 12 – контрольний кран; 13; 14 – штуцера.

Мал.6

Балони (Мал.7) – призначені для зберігання і транспортування газів.

L – довжина балонів;

S – товщина стінки балону;

D – діаметр балону.

Кисневий балон – голубого кольору з чорним написом «Кисень», наповнюють балон до тиску - 150ат.,

робочий тиск – 15МПа; випробувальний тиск – 22,5МПа;

місткість – 40л; маса – 67кг без газу; розмір – 1390 х 219 х 8 мм.

Ацетиленовий балон – білого кольору; заповнюють

Мал.7 пористою масою (деревне вугілля, пемза, інфузорна земля) - це необхідно для безпечного зберігання ацетилену під тиском. Цю масу заповнюють ацетоном, який розчиняє ацетилен. Колір балону – білий; напис – червоний «ацетилен»; місткість – 40л; робочий тиск – 1,6 МПа; випробувальний – 3,0МПа; розмір – 1390 х 219 х 7 мм; маса – 52кг без газу.

Р едуктори(мал..8) – призначені для пониження тиску газу до робочого та автоматичного підтримання заданого робочого тиску постійним. Корпус редуктора фарбують у той же колір, що й балон.

Устрій редуктора:

1 – мембрана; 2 – штоки; 3 – штуцер; 4; 9 – манометри; 5 – запірна пружина; 6 – камера високого тиску;

8 – запобіжний клапан; 10 – робоча камера;

11 – натискна пружина; 12 – регулювальний гвинт.

Мал.8

Рукави (шланги) – для підведення газу до пальника. Виготовляють з вулканізованої гуми з однією або двома тканинними прокладками. Шланги розраховані для роботи при температурі навколишнього середовища від +50 до – 35⁰С. Для роботи при нижчих температурах використовують шланги з морозостійкої гуми, яка витримує до – 65⁰С.Рукава виготовляють з внутрішнім діаметром : 6, 9, 12 і 16мм.

Довжина рукавів – не більше 20м і не менше 4,5м. При монтажних роботах допускається довжина – 40м. Кріпляться рукава хомутами, або м'яким відпаленим дротом.Існує 3 типи рукавів: І, ІІ, ІІІ.

І – ацетилен, пропан, бутан; робочий тиск - 0,63МПа; червоного кольору.

ІІ – рідке паливо; робочий тиск – 0,63МПа; жовтого кольору.

ІІІ – кисень; робочий тиск – 2МПа; синього кольору.

На практиці всі шланги можуть бути чорного кольору, але обов’язково мати дві кольорові смужки.

Манометри - призначені для вимірювання тиску газу, приєднують до камери високого і робочого тиску гаєчним ключем.

Зварювальні пальники – призначені для змішування горючого газу або парів рідини з киснем і одержання зварювального полум’я. Кожний пальник має пристрій, що дозволяє регулювати потужність, склад і форму полум’я. Для виготовлення конструкції використовуємо інжекторний пальник (Мал.9).

Мал.9

Інжекторний пальник складається з двох основних частин — ствола і наконечника. Стовбур має кисневий 1 і ацети­леновий 16 ніпелі з трубками 3 і 15, рукоятку 2, корпус 4 з кис­невим 5 і ацетиленовим 14 вентилями. Вентилі призначені для пуску,регулювання і припинення подачі газу при гасін­ні полум’я. Наконечник, який складається з інжектора 13, змішу­вальної камери 12 і мундштука 7, під’єднують до корпусу стов­бура пальника накидною гайкою.

Приладдя для газового зварювання.

Зварників забезпечують спецодягом і захисними окулярами з темним склом (світофільтри): С-3 – при роботі різаками;

С-4 – при зварювальних роботах.

Світлофільтри підбираються залежно від характеру роботи і потужності газового полум’я.

Інструмент зварника - набір ключів; молоток; зубило; сталеві щітки; лінійка; кутник; рисувалка та ін.

Відро з водою – для охолодження пальника.

Висновок. Для виготовлення зварної петлі борта ручним дуговим та газовим зварюванням в якості джерела живлення застосовуємо трансформатор типу ТСК-500, так як він має можливість змінювати зовнішні вольт амперні характеристики, а значить застосовувати одночасно як для ручного так й для напівавтоматичного зварювання.

2.2. Характеристика зварювальної сталі.

Сталлю називається сплав заліза з вуглецем, в якому вміст вуглецю не перевищує 2 %. Окрім вуглецю сталь містить невелику кількість марганцю, кремнію, сірки і фосфору. Сталі класифікуються за наступними ознаками.

1) за способом виробництва - мартенівська, бессемерівська, електросталь і інші;

2. по хімічному складу - вуглецева і легована;

3. за призначенням - конструкційна і інструментальна;

4. по методу виготовлення - лита й катана.

Залежно від хімічного складу сталь буває вуглецевою і легованою.

Вуглецевими називають, сталі ті, що містять вуглецю 0,1-0,7 %. Вуглецева сталь ділиться на низько вуглецеву (вміст вуглецю до 0,25 %), середньовуглецеву (вміст вуглецю від 0,25 до 0,6 %), високо вуглецеву (вміст понад 0,6 %).

Леговані сталі - це сталі на основі заліза або нікелю і що містять один або декілька легуючих елементів і вуглецю до 0,5 %. Легування сталі бувають: низьколеговані (сумарний зміст легуючих компонентів окрім вуглецю 2,5 %), середньо леговані (від 2,5 до 10 %), високолеговані (понад 10 %).

Для виготовлення зварної петлі борта вагону використовують сталь 12ГС.Сталь 12ГС – це низьколегована, низько вуглецева сталь. В її склад входить до 3% легованих елементів. При збільшені вуглецю зварювальність цих сталей погіршується через ймовірність утворення горячих і холодних тріщин. Тому у зварних конструкціях в основному низько вуглецеві сталі, які містять до 0,25% вуглецю. Вони мають достатню міцність і відносно добру зварюваність. Легуючими елементами цієї сталі є: 0,12% вуглецю; до 1% марганцю, до 1% кремнію.

Легування сталі марганцем та кремнієм сприяє утворенню в зварних з’єднаннях гартованих структур. Тому режим зварювання – обмежений.для зменшення крихкості металу шва його додатково легують через зварювальний дріт.

Вуглець – при вмісті в сталі до 0,25% зварюваність не погіршує. При більшому вмісті зварюваність погіршується, бо в зонах термічного впливу утворюються гартовні структури, що призводять до появи тріщин.

Марганець – вмістом до 0,3-0,8% зварюваність не погіршує. При вмісті від 1,8 до 2,5% призводить до появи тріщин.

Кремній – у межах від 0,02 до 0,35% труднощів при зварюванні не викликає. При більшому вмісті утворюються тугоплавкі оксиди кремнію,що затрудняє зварювання.

Ручне дугове зварювання цієї сталі виконують електродами з фтористо-кальцієвим покриттям типу Э42А; Э46; Э50А, марок АНО-1; УОНИ-13/45; УОНИ-13/55; СМ-11, ДСК-50 та ін.. при зварюванніу вуглекислому газі в основному застосовують зварювальний дріт Св-08Г2С.

Хімічний склад сталі 12ГС.

сталь	Вуглець, %	Кремній	Марганець
12ГС	0,09 – 0,15	0,50 – 0,80	0,80 – 1,20

Механічні властивості сталі 12ГС

Сталь	, кгс/мм2	, кгс/мм2	, %	зварювальність
12ГС				добра

В дипломній роботі необхідно визначити групу зварювальності сталі з якої виготовляється зварна петля..

Зварюваністю називається здатність металу або сплаву утворювати високоякісне зварне з'єднання. Зварюваність сталі залежить від хімічного складу і від % вмісту вуглецю. Наявність сірки сприяє утворенню гарячих тріщин. Для запобігання утворення тріщин необхідно щоб :

Mn, при змісті 0,3.0,8%, покращує зварюваність. При змісті Si до 0,3% зварюваність не погіршується, але вище 0,8.1,5% знижується через утворення тугоплавких оксидів кремнію і рідко текучості сталі.

Для сталі 12ГС:

Знаючи хімічний склад сталі, можна визначити її зварюваність за еквівалентним вмістом вуглецю, який визначається за формулою:

По зварюваності сталі поділяються на 4 групи:

1.Добре зварювальні С=0,25%;

2.Задовільно зварювальні С=0,25÷35%;

3.Обмежено зварювальні С=0,35÷0,45%;

4.Погано зварювальні С>0,45%.

Для визначення зварюваності сталі 12ГС необхідно визначити еквівалентний вміст вуглецю:

min

max

Висновок. Оскільки сталь 12ГС має Секв_.=0,26%, то ця сталь відноситься до першої групи зварюваності – добре зварювальна сталь, оскільки в них міститься С=0,25%. Ці сталі характеризуються міцним зварним з’єднанням з основним металом без зниження пластичності в біля шовній зоні і без тріщин у металі шва. Отже ця сталь є добре зварювальною й додаткової термообробки нема потреби виконувати.

2.3. Вибір і характеристика зварювальних матеріалів.

В якості зварювальних матеріалів при виготовленні зварної петлі для ручного дугового зварювання застосовують покриті електроди, при газовому зварюванні застосовують присаджувальний дріт, кисень та ацетилен.

Зварювальний електрод – це металевий дріт з нанесеним покриттям. Марка дроту обирається в залежності від марки основного металу. Марка і тип електроду підбирається залежно від хімічного складу і марки основного металу. Електроди повинні забезпечувати:

• Легке запалювання та стійке горіння дуги;

• Одержання металу шва необхідного хімічного складу;

• Високі технологічні та механічні властивості;

• Рівномірне плавлення стрижня й покриття;

• Якісне формування шва.

Зварювальна петля виготовляється з сталі 12ГС, тому обираємо дріт для ручного дугового та газового зварювання марки 08Г2С. Для захисту зони зварювання від кисню й азоту повітря в електродах застосовують покриття. До складу покриття вводять стабілізуючі, шлакоутворюючі, газоутворюючі, розкислювальні, легуючі та інші компоненти. Для зварювання петлі застосовуємо електроди з кислим покриттям. В покриття входить: крохмаль, целюлоза, мрумор, кварцовий пісок, польовий шпат, феросплави, рідке скло.

Для зварювання петлі борта застосовуємо електрод марки УОНІ ¹³/₄₅ , типу Э50А.

Механічні властивості електродів типу Э50А

Тип електроду	Механічні властивості металу шва			Механічні властивості зварного з'єднання
	Тимчасовий опір розриву б в-107Па	Відносне подовж. 85, %	Ударна в'язкість б н-105 Дж/м2	Тимчасовий опір розриву б в-107Па	Кут загину град
Э50А	50	20	13	50	1500

На кресленнях електроди позначаються таким чином:

Э50А – УОНІ ¹³/₄₅ -3, 0 - ЛС2

Е432(5) К 11

Э50А - тип електроду;

УОНІ ¹³/₄₅ - марка електроду;

3,0 - діаметр електроду;

Л - легована сталь;

С - з середнім покриттям; 2 - друга група за змістом S і Р;

Е432(5) - група індексів, що вказує на характеристику наплавленого металу і металу шва;

К - кисле покриття;

1 - в усіх просторових положеннях;

1 - змінний струм .

Зварювальний дріт.

Зварювальний дріт застосовується по ГОСТ2246-74 різного діаметру і хімічного складу. Дріт виготовляється холоднотянутим та поставляється у вигляді мотків різної ваги. Вага котушок від 5 до 80 кг.

Існує 5 марок дроту з вуглецевої сталі, 23 марки з легованої сталі, 28 марок з високолегованої сталі. Марку дроту обирають, залежно від хімічного складу сталі, з якої виготовляється вузол. Хімічний склад дроту робить великий вплив на якість зварного з'єднання. Згідно теми дипломної роботи зварна петля виготовляється з сталі 12ГС. До складу цієї сталі входять вуглець, марганець, кремній, тому до складу дроту також повинні війти ці елементи, так як в процесі зварювання вони вигорають та випаровуються. Дріт св08Г2С містить С=0,08%, Mn до 2%, Si до 1%.

Хімічний склад дроту св08Г2С (%)

Марка	С	Mn	Si	Cr		Ni	S		P	Призначення
св08Г2С	0,005-0,11	1,8-2,1	0,7-0,95		≥0,2	≥0,3		≥0,025	≥0,03	Для всіх вид.

Зварювальний дріт св.08Г2С розшифровується наступним чином:

св – означає, що дріт зварювальний;

08 – показує середній вміст вуглецю в сотих частках (С=0,08%);

Г – вміст марганцю до 2%.

С – вміст кремнію до 1%.

Матеріали для газового зварювання - присаджувальний дріт, кисень, ацетилен.

Присаджувальний дріт при газовому зварюванні призначений для заповнення зазору між кромками зварювальних деталей і утворення валика шва. За хімічним складом дріт повинен бути таким, як основний метал. Зварювальна петля виготовляється з сталі 12ГС, тому для газового зварювання також обираємо дріт марки св..08Г2С.

Кисень – це прозорий газ без запаху, кольору і смаку. Висока температура полум’я досягається за рахунок спалювання ацетилену в кисні. Масла і жири при дотику з киснем призводить до само загорання або вибуху. Тому треба уникати забруднень кисневих балонів маслами.

Ацетилен – при згоранні у кисні дає найбільшу температуру полум’я 3050-3150⁰С. С₂Н₂ – газ без кольору з різким неприємним запахом, вибухонебезпечний.

Висновок: Для виготовлення зварної петлі, що складається з кронштейнів та стойки зі сталі 12ГС для ручного дугового зварювання застосовуємо електроди типу Э50А, марки УОНІ ¹³/₄₅ з кислим покриттям, для напівавтоматичного та газового зварювання - дріт марки 08Г2С оскільки хімічний склад цих матеріалів дає наплавлений метал шва подібний до основного металу виробу.

2.4. Підготовка металу до зварювання.

Підготовка металу до зварювання полягає в очищенні,випрямленні, розмічанні, різанні й зачищенні.

Кромки та прилеглу зону (шириною 20 – 30мм з кожного боку) очищують від іржі, фарби, окалини, масла та інших забруднень до металевого блиску щітками, полум'ям, а при відповідальних з’єднаннях використовують травлення, знежирення, піскоструменеву обробку.

Правкою усувають деформацію сталі. Правку листового і сортового металу здійснюють в холодному стані на листоправильных і кутоправильных валках і пресах. Сильно деформований метал правлять в гарячому стані.

Метал, з якого виготовляється петля правиця в холодному стані на валках.

Розмічання – це перенесення розмірів деталі у натуральну величину з креслення на метал. При цьому користуються універсальним інструментом: рулеткою, лінійкою, рисувалкою, косинцем, шаблонами. При розмічанні заготівок враховується укорочення їх в процесі зварювання конструкції. Тому передбачається припуск з розрахунку 1мм на кожний стик і 0,1-0,2мм на 1м подовжнього шва.

Після розмічання деталі вирізують термічним або механічним способом. Деталі, які входять в склад зварної петлі борта вагону вирізаються кисневим різанням. Після різання проводять механічну обробку, для видалення навуглецованого металу з зони термічного впливу.

Згідно теми дипломної роботи зварна петля складається з наступних деталей (мал.12):

• (поз.1) кронштейн, листовий метал товщиною 16мм; 2шт (Мал.12а);

• (поз.3) стойка, листовий метал, товщиною 16мм (Мал.12б), 1шт.

Поз.1; 2 кронштейн (Мал.12а) 2шт.

Мал.12а

Поз.3. Стойка (Мал.12б)

Мал.12б

2.5.Складання деталей під зварювання.

Трудоємкість складання деталей під зварювання складає близько 30% від загальної трудоємкості виготовлення виробу. Вона залежить від ряду умов: відсутність зазору приводить до не провару, наявність великого зазору - до пропалу, а зміщення зварюваних кромок не дозволить отримати монолітного зварного з'єднання.

Для зменшення часу складання і підвищення його якості використовуються різні пристрої. Для зварювання петлі в якості складального пристрою застосовуємо гвинтову струбцину, скоби, універсальний затискач.

Існують три способи складання деталей під зварювання:

- повне складання з усіх деталей які входять у виріб, з подальшим обварюванням всіх швів;

- почергове приєднання до вже звареної частини виробу;

- попереднє складання вузлів, з яких складається виріб, з подальшим складанням й обварюванням виробу з зібраних вузлів.

Згідно темі дипломного проекту зварна петля складається з 3 деталей: стойки поз.3 та двох кронштейнів поз.1;2, тому обираємо 1 спосіб збирання - повне складання з усіх деталей які входять у виріб, з подальшим обварюванням всіх швів.

Для збирання і зварювання петлі борта вагону з металу товщиною S=16 мм, застосовуємо пристосування – магнітний стенд, гвинтові струбцини, скоби, так як вони не допускають переміщення елементів конструкції при збиранні, прихвачуванні й усадці металу шва. Перевірка точності збирання проводиться шаблонами і щупами.

Зібрані вузли і деталі сполучаємо прихватками.

Зварювальні прихватки є короткими швами з поперечним перетином до 1/3 поперечного перетину повного шва. Довжина прихваток 10÷100 мм, залежно від товщини зварювальних листів і довжини шва. Відстань між прихватками залежно від довжини швів 500÷1000 мм. Прихватки виконують тими ж електродами, що й зварювання виробу.

1 операція. На зварювальний стіл встановлюємо стойку поз.3 – лист металу 1047х270х16мм. На стойку, внапуск виставляємо кронштейн поз.1, згідно креслень. Зібрану конструкцію затискають гвинтовою струбциною, перевіряють точність збирання й виконують прихватки – 3шт. (по одній на кожній стороні перетинання кронштейну з стінкою), довжина прихваток 20мм кожна.

Довжина шва при приварюванні одного кронштейну складає:

L_ш = 184 + 184 + 275 = 643 (мм)

Загальна довжина швів при виготовлені петлі борта вагону складає:

L_ш = (184 + 184 + 275) х 2 = 1286 (мм)

Кронштейн приварюється на пусковим зєднанням, кутовими швами з катетом шва - 8мм; Н1 – без розробки кромок.

2 операція. Зварну конструкцію повертають на 180⁰ й аналогічно першій операції збирається другий кронштейн, затискається струбцинами, перевіряється точність збирання й виконують прихватки.

3 операція. Після збирання й виконання прихваток, зібраний вузол зачищають місця прихваток від шлаку шлаковідділювачем та металевою щіткою. Після чого вузол почергово обварюється.

4 операція. Після зварювання шви зачищають механічним способом – шліфувальним кругом або болгаркою.

Зібрана конструкція зображена на малюнку 13.

Мал.13

m = 12 × 16² = 3072(г).

7. № наконечника - обирається в залежності від товщини металу по таблицям довідника. При зварюванні петлі обираємо наконечник №6.

8. Тиск кисню й ацетилену (мПа), встановлюється в залежності від товщини металу, № наконечника пальника (по таблицям довідника). Для зварювання встановлюємо тиск ацетилену: Р = 0,001 – 0,1Мпа;

тиск кисню: Р = 0,2 – 0,35 Мпа.

9. Витрати кисню й ацетилену (л/год) залежать від товщини металу, № наконечника, тиску, діаметра мундштука (обираємо по таблиці). Для наконечника №6 витрати ацетилену – 1130 – 1500 (л/год); для кисню – 1200 – 1650 (л/год).

10. Кут нахилу пальника й присадки залежить від товщини металу (Мал.14).

Кут нахилу пальника:при товщині метала S= 16мм складає – 30⁰.

Кут нахилу присаджувального дроту складає – 50⁰.

Мал.14

11. Площа поперечного перетину шва визначається по формулі:

F= (6 – 8)×D_е (мм²) F = (6-8) 4 = 24 – 32 мм²

2.7 Дефекти зварних швів.

Зварні шви сталевих конструкцій повинні задовольняти вимогам ГОСТу, технічних умов, правилам Держтехнагляду. Основною вимогою, яка пред'являється до зварних швів, є забезпечення зварним швом необхідної міцності до руйнування конструкції.

Дефектами зварних швів називаються відхилення від норм, передбачених технічними умовами і ГОСТами: геометричні розміри зварних швів (висота, ширина), їх герметичність і суцільність, механічна міцність і хімічний склад наплавленого металу. Дефекти по характеру розташування в зварних швах бувають: зовнішні і внутрішні. Зовнішні дефекти розташовуються на поверхні шва, а внутрішні – в центрі і корені шва.

Оскільки петлю борта виготовляємо різними видами зварювання, то дефекти можуть бути зовнішніми (видимі) і внутрішніми. До зовнішніх дефектів відносяться нерівномірність шва по ширині, угнутість, посилення шва, нерівномірність величини посилення по всій довжині, підрізи. До внутрішніх дефектів відносять не провари, прожоги, тріщини, газові пори і неметалеві (шлакові) включення.

Нерівномірність шва по ширині утворюється через недостатню уважність електрозварника під час зварки, через нерівномірні коливання електроду упоперек шва або переміщенням уподовж зварюваних кромок.

Зайва угнутість шва утворюється від застосування великої величини зварювального струму при великій швидкості зварки.

Неоднакова величина посилення по всій довжині шва залежить від нерівномірної швидкості переміщення електроду уздовж зварювальних кромок і від величини прихваток. Чим рівномірніше буде швидкість переміщення електроду і чим будуть меншими прихватки, тим постійніше буде величина посилення по всій довжині шва.

Підрізом називається зменшення перетину товщини основного металу в місці його переходу до посилення зварного шва. Підріз є дефектом, який утворюється при зварюванні в будь-якому положенні шва. Він зменшує поперечний перетин зварного з'єднання і викликає концентрацію напруг. Причинами утворення дефектів є неправильний кут нахилу електроду, великий струм, затримка електроду на кромках, велика довжина дуги і невідповідність діаметра електроду.

Прожоги утворюються через повну відсутність притуплення кромок зварюваного виробу і наявності великого зазору між кромками, а так само великої величини зварювального струму і нерівномірної швидкості зварки.

Непроваром називається місцевий недостатній сплав основного металу з розплавленим металом електроду і несплав між окремими валами. Непровар утворюється через неправильну підготовку кромок і збірку зварюваних елементів під зварку – малий кут оброблення кромок, мала величина зазору, велика величина притуплення і зсув кромок, недостатня величина зварювального струму і низька напруга на дузі, неправильний кут нахилу електроду, наявність бруду, окалини, шлаку і іржі на поверхні зварюваних кромок.

Тріщини виникають як в шві, так і в основному металі. Вони можуть бути холодними і гарячими. Тріщини, що утворилися в процесі зварки, називаються гарячими. Тріщини, що утворилися після охолоджування металу, називаються холодними. По характеру розташування тріщини поперечні і подовжні, розмірами від невидимих до декількох міліметрів завширшки і декількох сантиметрів в довжину. На утворення тріщин впливають: