Іі. Основна частина

2.1 Організація робочого місця зварювальника.

Зварювальний пост - робоче місце зварювальника, обладнане усім необхідним для виконання зварювальних робіт і отримання високоякісного зварного з'єднання.

Зварювальні пости бувають стаціонарні та пересувні.

Пересувний пост використовується для ручних робіт у різних місцях на території підприємства і в будівлях, а також при монтажних роботах.

Стаціонарний пост – це відкриті зверху кабіни для зварювання виробів невеликих розмірів.

За родом струму зварювальні пости бувають на змінному та постійному струмі. До зварювальних постів на змінному струмі відносяться пости з джерелами живлення типу трансформатор. До зварювальних постів на постійному струмі відносяться пости з джерелами живлення типу випрямляч, перетворювач, генератор.

Зварна конструкція виготовляється ручним дуговим та газовим зварюванням.

Зварювальоний пост для ручного дугового зварювання (Мал.1).

Мал.1

В зварювальний пост для ручного дугового зварювання входить: джерело живлення дуги (5); зарювальн6і кабеля (6); електродоутримувач (4); зварювальний стіл (2); складально-зварювальні пристосування; інструмент і прилади зварника (1); пінал для електродів; стілець (7).

Зварювальна конструкція проста, але виготовляється з легованої сталі марки 10Г2Б, тому для виготовлення зварних перил, застосовуємо джерело живлення постійного струму, стаціонарного типу. В якості джерела живлення постійного струму для ручного дугового зварювання застосовуємо випрямляч типу ВД-306 (мал.2).

Випрямляч – це устрій який перетворює змінний струм в постійний й служить для живлення зварювальної дуги.

Випрямляч має спеціальний матеріал, який пропускає струм в одному напрямі, тобто перетворює змінний струм в постійний. Матеріалами випрямного елементу служать - селен, кремній. Зварювальні випрямлячі виконуються за трифазною схемою.

мал.2

1-вентилятор; 2- кожух; 3- анкерний болт; 4- рукоятка; 5- шкала; 6- селенові або кременеві діоди; 7- первинна обмотка трансформатору; 8- магнітопровід;

9- регулюючий гвинт; 10- вторинна обмотка; 11- корпус; 12- колеса; 14- панель управління.

Випрямляч ВД-306 складається з 2-х основних частин:

1)знижувального трифазного трансформатору з пристроєм для регулювання струму;

2)випрямного блоку, що складається з селенових або кремнієвих

вентилів;

3)вентилятора для охолодження випрямного блоку.

Вентилятор блокується з випрямлячем повітряним реле. Якщо

вентилятор пошкоджений, то випрямляч не включається, якщо ушкодження станеться під час роботи, то випрямляч вимикається.

Зварювальний струм регулюється зміною відстані між обмотками трансформатора. ВД-306 виконаний із ступінчасто-плавним регулюванням зварювального струму. Випрямляч має 2 діапазони регулювання струму :

--диапазон малих струмів -включення обмоток трансформатору зіркою

--диапазон великих струмів - включення обмотки трансформатора трикутником.

Зварювальні випрямлячі виконуються за трифазною схемою ( мал.3.).

У трифазній мостовій схемі випрямлення вентилі включені в 6 плечей моста. У цій схемі випрямлення в кожен момент часу струм проводять тільки два плеча, з’єднані через навантаження моста послідовно.

У трифазній схемі випрямляються обидві півхвилі змінної напруги в усіх трьох фазах, завдяки чому зменшуються пульсації випрямленої напруги.

мал.3

Трифазна мостова схема випрямляча (мал.3).

Випрямляч ВД-306 має спадаючу вольтамперну характеристику(мал..4).

Мал.4

сталева щітка для зачистки кромок перед зварюванням і для видалення з поверхні шва залишків шлаку; молоток – шлаковіддільник для видалення шлакової корки; зубило; набір шаблонів для перевірки розмірів шва; клеймо; метр, сталева лінійка або рулетка; косинець; рисувалка; ящик для зберігання і перенесення інструменту.

Пост для газового зварювання (Мал.5).

В пост для газового зварювання входить: кисневий балон (1) з редуктором (2); ацетиленовий генератор (3) з запобіжним затвором, або ацетиленовий балон (4) з редуктором (5); гумові рукави (6) для підводу газу; пальник (7)

Мал.5 з набором наконечників; присаджувальний дріт (8) – для формування шва; інструмент та прилади газозварника; заходи пожежотушіння та інше.

Ацетиленовий генератор (мал..6) - це апарат, призначений для одержання ацетилену з карбіду кальцію за допомогою води. Маса порожнього генератору від 20 – до – 570кг; тиск від 0,07 до 0,15МПа, завантаження карбіду кальцію від 3,5 до 50кг. Ацетиленовий генератор розташовують не ближче 5м від кисневого балону. Перевозити генератор у заправленому стані забороняється.

1 – прмивач; 2 – шланг; 3 – запобіжний клапан;

4 – газоутворювач; 5 – кошик; 6 – кришка; 7 – важиль; 8 – гвинт; 9 – стакан; 10 – трубка; 11 – водяний затвор; 12 – контрольний кран; 13; 14 – штуцера.

Мал.6

Балони (Мал.7) – призначені для зберігання і транспортування газів.

L – довжина балонів;

S – товщина стінки балону;

D – діаметр балону.

Кисневий балон – голубого кольору з чорним написом «Кисень», наповнюють балон до тиску - 150ат.,

робочий тиск – 15МПа; випробувальний тиск – 22,5МПа;

місткість – 40л; маса – 67кг без газу; розмір – 1390 х 219 х 8 мм.

Ацетиленовий балон – білого кольору; заповнюють

Мал.7 пористою масою (деревне вугілля, пемза, інфузорна земля) - це необхідно для безпечного зберігання ацетилену під тиском. Цю масу заповнюють ацетоном, який розчиняє ацетилен. Колір балону – білий; напис – червоний «ацетилен»; місткість – 40л; робочий тиск – 1,6 МПа; випробувальний – 3,0МПа; розмір – 1390 х 219 х 7 мм; маса – 52кг без газу.

Р едуктори(мал..8) – призначені для пониження тиску газу до робочого та автоматичного підтримання заданого робочого тиску постійним. Корпус редуктора фарбують у той же колір, що й балон.

Устрій редуктора:

1 – мембрана; 2 – штоки; 3 – штуцер; 4; 9 – манометри; 5 – запірна пружина; 6 – камера високого тиску;

8 – запобіжний клапан; 10 – робоча камера;

11 – натискна пружина; 12 – регулювальний гвинт.

Мал.8

Рукави (шланги) – для підведення газу до пальника. Виготовляють з вулканізованої гуми з однією або двома тканинними прокладками. Шланги розраховані для роботи при температурі навколишнього середовища від +50 до – 35⁰С. Для роботи при нижчих температурах використовують шланги з морозостійкої гуми, яка витримує до – 65⁰С.Рукава виготовляють з внутрішнім діаметром : 6, 9, 12 і 16мм.

Довжина рукавів – не більше 20м і не менше 4,5м. При монтажних роботах допускається довжина – 40м. Кріпляться рукава хомутами, або м'яким відпаленим дротом.Існує 3 типи рукавів: І, ІІ, ІІІ.

І – ацетилен, пропан, бутан; робочий тиск - 0,63МПа; червоного кольору.

ІІ – рідке паливо; робочий тиск – 0,63МПа; жовтого кольору.

ІІІ – кисень; робочий тиск – 2МПа; синього кольору.

На практиці всі шланги можуть бути чорного кольору, але обов’язково мати дві кольорові смужки.

Манометри - призначені для вимірювання тиску газу, приєднують до камери високого і робочого тиску гаєчним ключем.

Зварювальні пальники – призначені для змішування горючого газу або парів рідини з киснем і одержання зварювального полум’я. Кожний пальник має пристрій, що дозволяє регулювати потужність, склад і форму полум’я. Для виготовлення конструкції використовуємо інжекторний пальник (Мал.9).

Мал.9

Інжекторний пальник складається з двох основних частин — ствола і наконечника. Стовбур має кисневий 1 і ацети­леновий 16 ніпелі з трубками 3 і 15, рукоятку 2, корпус 4 з кис­невим 5 і ацетиленовим 14 вентилями. Вентилі призначені для пуску,регулювання і припинення подачі газу при гасін­ні полум’я. Наконечник, який складається з інжектора 13, змішу­вальної камери 12 і мундштука 7, під’єднують до корпусу стов­бура пальника накидною гайкою.

Приладдя для газового зварювання.

Зварників забезпечують спецодягом і захисними окулярами з темним склом (світофільтри): С-3 – при роботі різаками;

С-4 – при зварювальних роботах.

Світлофільтри підбираються залежно від характеру роботи і потужності газового полум’я.

Інструмент зварника - набір ключів; молоток; зубило; сталеві щітки; лінійка; кутник; рисувалка та ін.

Відро з водою – для охолодження пальника.

Пост для напівавтоматичного зварювання у вуглекислому газі (Мал.10)

1 – проводи керування;

2 – зварювальні проводи;

3 – пальник;

4 – шланг;

5 – механізм подачі;

6 – блок керування;

7 – касета;

8 – шланг для газу;

9 – джерело живлення;

10 – апаратура для регулювання та вимірювання параметрів захисного газу.

Мал.10

В напівавтоматах механізована подача зварювального дроту й захисної сировини, переміщення вздовж шва зварник виконує вручну.

Механізм подачі дроту складається з електродвигуна, редуктору, системи подаючи й притискних роликів. Механізм забезпечує подачу електродного дроту гнучкому шлангу в зону зварювання. Механізм подачі дроту розташовується на корпусі пальника (напівавтомат тягнучого типу), або окремо на рухомій теліжки (напівавтомат проштовхую чого типу).

Шланг (Мал.11) складається з дротяної спіралі з оплеткой і гумовою оболонкою, по внутрішньому каналу якого проходить дріт. Зварювальний струм, газ, охолоджуюча вода підводяться окремо. На пальнику знаходиться кнопка 2«ВКЛ подаючого механізму». Одночасно з включенням подачі дроту включається подача газу.

1 – трубка; 2 – проводи керування;

3 – струмоведучі жили;

4 – опльотка;

5 – зовнішній захисний, гумовий шар;

Мал.11

Зварювальний пальник (мал.12) призначений для подачі зварювального дроту, зварювального струму й газу в зону зварювання.

Зварювальний дріт в пальник подається електродвигуном через гнучкий напрямний шланг із спіраллю (Мал.11), а потім виходить з мундштука. Захисний газ через канал для його подачі та сопло виходить назовні в зону зварювання.

Устрій пальника для напівавтоматичного зварювання у вуглекислому газі.

Мал.11

а – для шлангового напівавтомата: 1 – наконечник; 2 – сопло; 3 – втулка з каналами для подачі захисного газу; 4 – рукоятка; 5 – щиток; 6 – пускова кнопка.

б – для механізованого зварювання плавким електродом: 1 – рукав для подачі газу та струмовідвід; 2 – мікроперемикач; 3 – щиток; 4 – наконечник; 5 – змінне сопло; 6 – напрямний канал; 7;9 – рукава для подачі води; 8 – провід керування.

Висновок. Для виготовлення зварної петлі борта ручним дуговим та напівавтоматичним зварюванням в якості джерела живлення застосовуємо трансформатор типу ТСК-500, так як він має можливість змінювати зовнішні вольт амперні характеристики, а значить застосовувати одночасно як для ручного так й для напівавтоматичного зварювання.

2.2. Характеристика зварювальної сталі.

Сталлю називається сплав заліза з вуглецем, в якому вміст вуглецю не перевищує 2 %. Окрім вуглецю сталь містить невелику кількість марганцю, кремнію, сірки і фосфору. Сталі класифікуються за наступними ознаками.

1) за способом виробництва - мартенівська, бессемерівська, електросталь і інші;

2. по хімічному складу - вуглецева і легована;

3. за призначенням - конструкційна і інструментальна;

4. по методу виготовлення - лита й катана.

Залежно від хімічного складу сталь буває вуглецевою і легованою.

Вуглецевими називають, сталі ті, що містять вуглецю 0,1-0,7 %. Вуглецева сталь ділиться на низько вуглецеву (вміст вуглецю до 0,25 %), середньовуглецеву (вміст вуглецю від 0,25 до 0,6 %), високо вуглецеву (вміст понад 0,6 %).

Леговані сталі - це сталі на основі заліза або нікелю і що містять один або декілька легуючих елементів і вуглецю до 0,5 %. Легування сталі бувають: низьколеговані (сумарний зміст легуючих компонентів окрім вуглецю 2,5 %), середньо леговані (від 2,5 до 10 %), високолеговані (понад 10 %).

Для виготовлення зварної петлі борта вагону використовують сталь 12ГС.Сталь 12ГС – це низьколегована, низько вуглецева сталь. В її склад входить до 3% легованих елементів. При збільшені вуглецю зварювальність цих сталей погіршується через ймовірність утворення горячих і холодних тріщин. Тому у зварних конструкціях в основному низько вуглецеві сталі, які містять до 0,25% вуглецю. Вони мають достатню міцність і відносно добру зварюваність. Легуючими елементами цієї сталі є: 0,12% вуглецю; до 1% марганцю, до 1% кремнію.

Легування сталі марганцем та кремнієм сприяє утворенню в зварних з’єднаннях гартованих структур. Тому режим зварювання – обмежений.для зменшення крихкості металу шва його додатково легують через зварювальний дріт.

Вуглець – при вмісті в сталі до 0,25% зварюваність не погіршує. При більшому вмісті зварюваність погіршується, бо в зонах термічного впливу утворюються гартовні структури, що призводять до появи тріщин.

Марганець – вмістом до 0,3-0,8% зварюваність не погіршує. При вмісті від 1,8 до 2,5% призводить до появи тріщин.

Кремній – у межах від 0,02 до 0,35% труднощів при зварюванні не викликає. При більшому вмісті утворюються тугоплавкі оксиди кремнію,що затрудняє зварювання.

Ручне дугове зварювання цієї сталі виконують електродами з фтористо-кальцієвим покриттям типу Э42А; Э46; Э50А, марок АНО-1; УОНИ-13/45; УОНИ-13/55; СМ-11, ДСК-50 та ін.. при зварюванніу вуглекислому газі в основному застосовують зварювальний дріт Св-08Г2С.

Хімічний склад сталі 12ГС.

сталь	Вуглець, %	Кремній	Марганець
12ГС	0,09 – 0,15	0,50 – 0,80	0,80 – 1,20

Механічні властивості сталі 12ГС

Сталь	, кгс/мм2	, кгс/мм2	, %	зварювальність
12ГС				добра

В дипломній роботі необхідно визначити групу зварювальності сталі з якої виготовляється зварна петля..

Зварюваністю називається здатність металу або сплаву утворювати високоякісне зварне з'єднання. Зварюваність сталі залежить від хімічного складу і від % вмісту вуглецю. Наявність сірки сприяє утворенню гарячих тріщин. Для запобігання утворення тріщин необхідно щоб :

Mn, при змісті 0,3.0,8%, покращує зварюваність. При змісті Si до 0,3% зварюваність не погіршується, але вище 0,8.1,5% знижується через утворення тугоплавких оксидів кремнію і рідко текучості сталі.

Для сталі 12ГС:

Знаючи хімічний склад сталі, можна визначити її зварюваність за еквівалентним вмістом вуглецю, який визначається за формулою:

По зварюваності сталі поділяються на 4 групи:

1.Добре зварювальні С=0,25%;

2.Задовільно зварювальні С=0,25÷35%;

3.Обмежено зварювальні С=0,35÷0,45%;

4.Погано зварювальні С>0,45%.

Для визначення зварюваності сталі 12ГС необхідно визначити еквівалентний вміст вуглецю:

min

max

Висновок. Оскільки сталь 12ГС має Секв_.=0,26%, то ця сталь відноситься до першої групи зварюваності – добре зварювальна сталь, оскільки в них міститься С=0,25%. Ці сталі характеризуються міцним зварним з’єднанням з основним металом без зниження пластичності в біля шовній зоні і без тріщин у металі шва. Отже ця сталь є добре зварювальною й додаткової термообробки нема потреби виконувати.

2.3. Вибір і характеристика зварювальних матеріалів.

В якості зварювальних матеріалів при виготовленні зварної петлі для ручного дугового зварювання застосовують покриті електроди, для напівавтоматичного зварювання застосовують зварювальний дріт й вуглекислоту, при газовому зварюванні застосовують присаджувальний дріт, кисень та ацетилен.

Зварювальний електрод – це металевий дріт з нанесеним покриттям. Марка дроту обирається в залежності від марки основного металу. Марка і тип електроду підбирається залежно від хімічного складу і марки основного металу. Електроди повинні забезпечувати:

• Легке запалювання та стійке горіння дуги;

• Одержання металу шва необхідного хімічного складу;

• Високі технологічні та механічні властивості;

• Рівномірне плавлення стрижня й покриття;

• Якісне формування шва.

Зварювальна петля виготовляється з сталі 12ГС, тому обираємо дріт для ручного дугового, напівавтоматичного та газового зварювання марки 08Г2С. Для захисту зони зварювання від кисню й азоту повітря в електродах застосовують покриття. До складу покриття вводять стабілізуючі, шлакоутворюючі, газоутворюючі, розкислювальні, легуючі та інші компоненти. Для зварювання петлі застосовуємо електроди з кислим покриттям. В покриття входить: крохмаль, целюлоза, мрумор, кварцовий пісок, польовий шпат, феросплави, рідке скло.

Для зварювання драбини застосовуємо електрод марки УОНІ ¹³/₄₅ , типу Э50А.

Механічні властивості електродів типу Э50А

Тип електроду	Механічні властивості металу шва			Механічні властивості зварного з'єднання
	Тимчасовий опір розриву б в-107Па	Відносне подовж. 85, %	Ударна в'язкість б н-105 Дж/м2	Тимчасовий опір розриву б в-107Па	Кут загину град
Э50А	50	20	13	50	1500

На кресленнях електроди позначаються таким чином:

Э50А – УОНІ ¹³/₄₅ -3, 0 - ЛС2

Е432(5) К 11

Э50А - тип електроду;

УОНІ ¹³/₄₅ - марка електроду;

3,0 - діаметр електроду;

Л - легована сталь;

С - з середнім покриттям; 2 - друга група за змістом S і Р;

Е432(5) - група індексів, що вказує на характеристику наплавленого металу і металу шва;

К - кисле покриття;

1 - в усіх просторових положеннях;

1 - змінний струм .

Зварювальний дріт.

Зварювальний дріт застосовується по ГОСТ2246-74 різного діаметру і хімічного складу. Дріт виготовляється холоднотянутим та поставляється у вигляді мотків різної ваги. Вага котушок від 5 до 80 кг.

Існує 5 марок дроту з вуглецевої сталі, 23 марки з легованої сталі, 28 марок з високолегованої сталі. Марку дроту обирають, залежно від хімічного складу сталі, з якої виготовляється вузол. Хімічний склад дроту робить великий вплив на якість зварного з'єднання. Згідно теми дипломної роботи зварна петля виготовляється з сталі 12ГС. До складу цієї сталі входять вуглець, марганець, кремній, тому до складу дроту також повинні війти ці елементи, так як в процесі зварювання вони вигорають та випаровуються. Дріт св08Г2С містить С=0,08%, Mn до 2%, Si до 1%.

Хімічний склад дроту св08Г2С (%)

Марка	С	Mn	Si	Cr		Ni	S		P	Призначення
св08Г2С	0,005-0,11	1,8-2,1	0,7-0,95		≥0,2	≥0,3		≥0,025	≥0,03	Для всіх вид.

Для напівавтоматичного зварювання петлі застосовуємо дріт діаметром до 2мм. Кожний моток або бухту дроту забезпечують металевою біркою, на якій вказано найменування заводу-виробника, умовне позначення дроту, № партії, клеймо технічного контролю. Кожна партія дроту супроводжується сертифікатом, що містить її основні технічні дані.

Зварювальний дріт св.08Г2С розшифровується наступним чином:

св – означає, що дріт зварювальний;

08 – показує середній вміст вуглецю в сотих частках (С=0,08%);

Г – вміст марганцю до 2%.

С – вміст кремнію до 1%.

Зберігати й транспортувати дріт необхідно так, щоб він не покривався іржею, не забруднювався та не переплутувався. Для запобігання дроту від іржі його іноді обміднюють. Перед вживанням дріт повинен бути протравлений 20% розчином сірчаної кислоти з подальшою нейтралізацією в лузі та просушуванні.

Вуглекислий газ (СО₂) призначений для захисту зварювальної дуги й ванни від шкідливого впливу навколишнього середовища.

СО₂ – без кольору з незначним запахом газ. Він хімічно взаємодіє з зварюваним матеріалом і розчиняються в ньому. При підвищеному тиску він перетворюється в рідину, яку називають вуглекислотою, а при сильному охолоджені газ перетворюється в сухий лід.

Матеріали для газового зварювання - присаджувальний дріт, кисень, ацетилен.

Присаджувальний дріт при газовому зварюванні призначений для заповнення зазору між кромками зварювальних деталей і утворення валика шва. За хімічним складом дріт повинен бути таким, як основний метал. Зварювальна петля виготовляється з сталі 12ГС, тому для газового зварювання також обираємо дріт марки св..08Г2С.

Кисень – це прозорий газ без запаху, кольору і смаку. Висока температура полум’я досягається за рахунок спалювання ацетилену в кисні. Масла і жири при дотику з киснем призводить до само загорання або вибуху. Тому треба уникати забруднень кисневих балонів маслами.

Ацетилен – при згоранні у кисні дає найбільшу температуру полум’я 3050-3150⁰С. С₂Н₂ – газ без кольору з різким неприємним запахом, вибухонебезпечний.

Висновок: Для виготовлення зварної петлі, що складається з кронштейнів та стойки зі сталі 12ГС для ручного дугового зварювання застосовуємо електроди типу Э50А, марки УОНІ ¹³/₄₅ з кислим покриттям, для напівавтоматичного та газового зварювання - дріт марки 08Г2С оскільки хімічний склад цих матеріалів дає наплавлений метал шва подібний до основного металу виробу.

2.4. Підготовка металу до зварювання.

Підготовка металу до зварювання полягає в очищенні,випрямленні, розмічанні, різанні й зачищенні.

Кромки та прилеглу зону (шириною 20 – 30мм з кожного боку) очищують від іржі, фарби, окалини, масла та інших забруднень до металевого блиску щітками, полум'ям, а при відповідальних з’єднаннях використовують травлення, знежирення, піскоструменеву обробку.

Правкою усувають деформацію сталі. Правку листового і сортового металу здійснюють в холодному стані на листоправильных і кутоправильных валках і пресах. Сильно деформований метал правлять в гарячому стані.

Метал, з якого виготовляється петля правиця в холодному стані на валках.

Розмічання – це перенесення розмірів деталі у натуральну величину з креслення на метал. При цьому користуються універсальним інструментом: рулеткою, лінійкою, рисувалкою, косинцем, шаблонами. При розмічанні заготівок враховується укорочення їх в процесі зварювання конструкції. Тому передбачається припуск з розрахунку 1мм на кожний стик і 0,1-0,2мм на 1м подовжнього шва.

Після розмічання деталі вирізують термічним або механічним способом. Деталі, які входять в склад зварної петлі борта вагону вирізаються кисневим різанням. Після різання проводять механічну обробку, для видалення навуглецованого металу з зони термічного впливу.

Згідно теми дипломної роботи зварна петля складається з наступних деталей (мал.12):

• (поз.1) кронштейн, листовий метал товщиною 16мм; 2шт (Мал.12а);

• (поз.3) стойка, листовий метал, товщиною 16мм (Мал.12б), 1шт.

Поз.1; 2 кронштейн (Мал.12а) 2шт.

Мал.12а

Поз.3. Стойка (Мал.12б)

Мал.12б

2.5.Складання деталей під зварювання.

Трудоємкість складання деталей під зварювання складає близько 30% від загальної трудоємкості виготовлення виробу. Вона залежить від ряду умов: відсутність зазору приводить до не провару, наявність великого зазору - до пропалу, а зміщення зварюваних кромок не дозволить отримати монолітного зварного з'єднання.

Для зменшення часу складання і підвищення його якості використовуються різні пристрої. Для зварювання петлі в якості складального пристрою застосовуємо гвинтову струбцину, скоби, універсальний затискач.

Існують три способи складання деталей під зварювання:

- повне складання з усіх деталей які входять у виріб, з подальшим обварюванням всіх швів;

- почергове приєднання до вже звареної частини виробу;

- попереднє складання вузлів, з яких складається виріб, з подальшим складанням й обварюванням виробу з зібраних вузлів.

Згідно темі дипломного проекту зварна петля складається з 3 деталей: стойки поз.3 та двох кронштейнів поз.1;2, тому обираємо 1 спосіб збирання - повне складання з усіх деталей які входять у виріб, з подальшим обварюванням всіх швів.

Для збирання і зварювання петлі борта вагону з металу товщиною S=16 мм, застосовуємо пристосування – магнітний стенд, гвинтові струбцини, скоби, так як вони не допускають переміщення елементів конструкції при збиранні, прихвачуванні й усадці металу шва. Перевірка точності збирання проводиться шаблонами і щупами.

Зібрані вузли і деталі сполучаємо прихватками.

Зварювальні прихватки є короткими швами з поперечним перетином до 1/3 поперечного перетину повного шва. Довжина прихваток 10÷100 мм, залежно від товщини зварювальних листів і довжини шва. Відстань між прихватками залежно від довжини швів 500÷1000 мм. Прихватки виконують тими ж електродами, що й зварювання виробу.

1 операція. На зварювальний стіл встановлюємо стойку поз.3 – лист металу 1047х270х16мм. На стойку, внапуск виставляємо кронштейн поз.1, згідно креслень. Зібрану конструкцію затискають гвинтовою струбциною, перевіряють точність збирання й виконують прихватки – 3шт. (по одній на кожній стороні перетинання кронштейну з стінкою), довжина прихваток 20мм кожна.

Довжина шва при приварюванні одного кронштейну складає:

L_ш = 184 + 184 + 275 = 643 (мм)

Загальна довжина швів при виготовлені петлі борта вагону складає:

L_ш = (184 + 184 + 275) х 2 = 1286 (мм)

Кронштейн приварюється на пусковим зєднанням, кутовими швами з катетом шва - 8мм; Н1 – без розробки кромок.

2 операція. Зварну конструкцію повертають на 180⁰ й аналогічно першій операції збирається другий кронштейн, затискається струбцинами, перевіряється точність збирання й виконують прихватки.

3 операція. Після збирання й виконання прихваток, зібраний вузол зачищають місця прихваток від шлаку шлаковідділювачем та металевою щіткою. Після чого вузол почергово обварюється.

4 операція. Після зварювання шви зачищають механічним способом – шліфувальним кругом або болгаркою.

Зібрана конструкція зображена на малюнку 13.

Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Дніпропетровської обласної державної адміністрації

Криворізький професійний ліцей