- •Письмова атестаційна робота
- •Завдання
- •Письмова екзаменаційна робота
- •Завдання
- •2.1. Організація робочого місця зварника.
- •2.2 Характеристика зварюваної сталі.
- •2.3. Вибір і характеристика зварювальних матеріалів.
- •2.4. Підготовка металу до зварювання.
- •2.5. Збирання деталей під зварювання.
- •2.6.Розрахунки режимів зварювання.
- •Розрахунок зварних швів на міцність.
- •2.8. Дефекти зварних швів.
- •2.8. Контроль якості зварних з'єднань і швів.
- •Список використаної літератури
2.6.Розрахунки режимів зварювання.
Під режимами зварювання розуміють сукупність різних факторів, параметрів зварювального процесу, які забезпечують стійке горіння дуги і одержання швів заданих розмірів, форми та якості.
Режими ручного дугового зварювання.
Параметри бувають: основні і додаткові.
До основних параметрів відносяться:
- dел – діаметр електроду, мм;
- Iзв – зварювальний струм (А);
- Uд – напруга на дузі (В);
- Vзв – швидкість зварки (м/год.);
- рід і полярність струму.
До додаткових параметрів відносяться тип і марка електроду, склад і товщина покриття електроду, положення електроду і положення виробу при зварюванні.
Основні режими ручного дугового зварювання.
Діаметр електроду вибирають залежно від товщини металу, катета шва, положення шва в просторі.
Для виготовлення зварної кришки товщиною (10;25;35 мм) в середньому 30 мм застосовуємо електроди діаметром 4-5 мм. Чим менше діаметр електроду, тим більше густина струму в електроді і більше глибина провару. Чим менше діаметр електроду, тим менше ширина шва за рахунок зменшення катодної і анодної плям.
Обираємо діаметр електроду Dел = 4мм, тому що шви кільцеві, кутові, виконуються в різних просторових положеннях.
Сила струму залежить від діаметра електроду, від довжини його робочої частини, складу покриття і положення зварювання. Чим більше струм, тим більше продуктивність, тобто більша кількість металу, що наплавляється. Але, при надмірному струмі електрод перегрівається вище за допустиму межу, що знижує якість шва і збільшує розбризкування. При малому струмі дуга нестійка, часто обривається, в шві може бути не провар. Величину струму можна визначити по формулі:
I =k ·dел;
де: dел – діаметр електроду, мм;
k – коефіцієнт, залежний від марки і складу електроду: k = 35÷60 А/мм.
Iзв = 40 · 4 = 160 А/мм
Більш точніша формула розрахунку струму:
Iзв = (20 + 6 · dел) · dел;
Ізв = (20 + 6 · 4) ·4 = 176 А
Зварювання швів у вертикальному, горизонтальному й стельовому положенні виконують на знижених струмах на 10÷20%.
Напруга на дузі майже не робить впливу на глибину провару, але впливає на ширину шва. При збільшенні напруги ширина шва збільшується, при зниженні – зменшується. При РДЗ напруга зменшується трохи, від 18 до 22 В – що не робить впливу на ширину шва. Згідно типу вибраного джерела живлення межа регулювання напруги - Uд = 24 - 40В.
Швидкість зварювання : при малих швидкостях ручного дугового зварювання, що становлять 1÷1,5 м/год., глибина провару виходить мінімальною. Підвищення швидкості зварювання знижує глибину провару і ширину шва. Теоретично швидкість зварювання визначається по формулі:
м/год.
Vзв = 2500/176 = 1,42 м/год.
Допоміжні параметри:
- Рід і полярність струму. При одній і тій же величині струму найбільша величина глибини провару при зварюванні на постійному струмі зворотної полярності. При зварюванні на прямій полярності глибина провару менше на 40÷50%, а при зварюванні змінним струмом - менше на 15÷20%, ніж при зварюванні постійним струмом зворотної полярності.
Для виготовлення зварної кришки застосовуємо перетворювач, тому зварювання виконується на постійному струмі зворотної полярності.
- Довжина дуги. В процесі зварювання підтримують певну довжину дуги, яка залежить від марки і діаметра електроду. Довжина дуги визначається по формулі:
мм
Lд = (0,5÷1,1) · 4 = 2,0÷4,4 мм
Довжина дуги впливає на якість шва і його геометричну форму. При довгій дузі метал шва окислюється і розбризкується.
- Рухи електродом. На формування шва робить вплив коливальні рухи електродом. При виготовленні кришки застосовуємо поперечно-коливальні рухи у вигляді на півмісяцем з низу до гори. Ширина валику шва визначається по формулі:
мм
С = (2…3) · 4 = 8÷12 мм
- Нахил електроду в просторі. Зварювання вузлів зварної кришки здійснюємо кільцевими, кутовими, стиковими швами в нижньому та вертикальному положенні і з нахилом електроду під кутом 450 від вісі шва.
- Спосіб заповнення швів по довжині і перетину. За способом заповнення
швів по перетину розрізняють одношарові шви, багатопрохідні, багатошарові. Для виготовлення кришки застосовуємо багатошарові шви, так як кут розкриття кромок складає 450 .
Всі параметри режимів ручного дугового зварювання зводимо в таблицю:
S, мм |
dел, мм |
Iзв, А |
Uд, В |
Vзв, м/год. |
αд, мм |
С, мм |
Кут нахилу |
30 |
4; |
160-176 |
24-40 |
1,42 |
2,0...5,5 |
8...15 |
45° |
Режими газового зварювання.
До режимів газового зварювання відноситься:
1.Потужність полум’я – П (л/год);
2.Діаметр присаджувального дроту – Dел. (мм);
3.Марка присаджувального дроту;
4.Маса присаджувального дроту – (г);
5.Номер наконечника пальника;
6.Тиск Ро2; Рс2н2 – (мПа);
7.Витрати О2; С2Н2 - (дм3/год);
8.Швидкість витікання горючої суміші – V (м/год);
9.Кут нахилу пальника і присаджувального дроту;
10.Склад полум'я;
11.Спосіб зварювання;
12.Коливальні рухи;
13.Кут розкриття кромок; зазор; притуплення;
14.Площа наплавленого металу – (мм2);
15.Кількість проходів;
1.Потужність полум'я залежить від: властивостей металу та його товщини. Потужність полум'я -П (л/год)- пропорційна товщині металу:
П = К .S ;
Де К – коефіцієнт пропорційності, що визначає витрати ацетилену в л/год, на 1мм товщини металу. Для легованої сталі S = 30мм, К = 12.
S – товщина металу, мм;
П = 12 × 30 = 360 л/год
В залежності від способу зварювання потужність полум'я визначають по формулі:
Лівий: П = ( 10 – 12 )S (л/год);
Правий П = ( 12 – 15 )S (л/год);
П = ( 12 – 15 )30= 360÷450 (л/год);
Для легованої сталі S = 30мм обираємо правий спосіб зварювання. Потужність полум'я визначається витратами горючого газу в л/год, й регулюється номером наконечника пальника.
Потужність підбирається з рахунку :
Для S < 6мм - 60 дм3/год на 1мм товщини металу;
Для S > 6мм - 30 дм3/год на 1мм товщини металу.
Потужність полум'я впливає на : глибину провару, (мм); ширину,(мм) шва; посилення шва (мм).
Чим більша потужність, тим більше виділиться тепла, тим більша глибина провару, вища продуктивність з-за зростання швидкості розплавлення основного і присаджувального матеріалу.
2.Для заповнення зазору між кромками зварювальних деталей і отримання валика шва необхідної ширини, використовують присаджувальний дріт.
Марка присаджувального дроту обирається так як і електрод при РДЗ в залежності від марки основного металу. Так, як основний метал марки 09Г2С, обираємо дріт марки Св08Г2С.
Діаметр присаджувального дроту обирають в залежності від:
Sмет.(мм); способу зварювання (лівий, правий); розташування шва у просторі.
Діаметр присаджувального дроту визначають по формулі:
Лівий Dпр. = S/2 + 1 , (мм);
Правий Dпр. = S/2, (мм); (або по таблиці ).
Зварювання кришка виконується правим способом, тому
Dпр. = 30/2 = 15 (мм);
Для газового зварювання присаджувальний дріт більше 8мм не обирається.
Залежність діаметра присаджувального прудка від Sмет.
S(мм) |
1…2 |
2…3 |
3…5 |
5…10 |
10…15 |
>15 |
d (мм) |
- |
2 |
3…4 |
3…5 |
4…6 |
6…8 |
Обираємо присаджувальний дріт діаметром Dпр.др. = 8мм.
Для визначення маси дроту (г), що витрачається на зварювання 1м шва застосовують формулу:
m = K . S2 , (г);
де К – коефіцієнт пропорційності.
при S = 12мм, присаджувального дроту необхідно :
m = 12 . 302 = 10800, (г).
Тиск газу встановлюють в залежності від Sмет.(мм); № наконечника пальника.
Тиск газів переміщує рідкий метал до задньої стінки ванни і утворює луску шва.
При великому тиску О2 - полум'я стає « жорстким», і видуває розплавлений метал з ванни.
«М'яке» полум'я – схильне до зворотних ударів і хлопків. При зварюванні виставляють тиск в залежності від товщини металу по манометру редуктора:
РС2Н2 = 0,003 – 1 (мПа),
РО2 = 0,25 - 0,5 (мПа).
4. Витрати О2 ; С2 Н2, (л/год) залежить від: товщини металу; № наконечника пальника; тиску; діаметра мундштука. Обираємо наконечник №8 – витрати складають: ацетилену – 2500-4500; кисню – 3000- 5600 л/год.
5. Швидкість витікання горючої суміші повинна дорівнювати швидкості горіння. Якщо швидкість витікання більша за швидкість горіння, то полум'я відривається від пальника і гасне. Якщо швидкість витікання суміші менша за швидкість горіння, то суміш загорається в середині наконечника. Швидкість зварювання повинна бути не менше 32 м/год для металу S < 20мм.
Швидкість витікання суміші з мундштука також залежить від № наконечника, S металу.
Чим більший № наконечника, тим більша швидкість витікання суміші.
Для наконечників: №8 -V = 110 – 170 , (м/с);(таблиця довідника).
6. Швидкість нагрівання металу залежить від кута нахилу мундштука й присаджувального дроту. Величина кута залежить від товщини металу.
Чим більша товщина металу, тим більший кут нахилу пальника, тим більша глибина проплавлення металу.
Залежність кута нахилу від товщини металу.
S (мм) |
<1 |
1…3 |
3…5 |
5…7 |
7…10 |
10…15 |
>15 |
Кут(град) |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
При зварюванні кришки товщиною 30мм кут нахилу складає 800 відносно вісі шва.
Спочатку для кращого прогрівання металу кут нахилу встановлюють більший, а потім в міру нагрівання зменшують в залежності від товщини металу.
Зварна конструкція виготовляється з легованої сталі, тому для зварювання обираємо нормальне полум’я.
Зварна кришка має товщину метала 30мм, тому зварювання виконуємо правим способом.
Правий спосіб зварювання використовують при зварюванні металу S > 5мм, кращий захист ванни від кисню й азоту повітря. Якість шва краща. Правий спосіб економічніше, продуктивніше на 20 – 25 %, витрати газів на 15 – 20 % менші ніж при лівому способі.
Під час зварювання необхідно виконувати поперечні і повздовжні рухи кінцем мундштука.
Поперечний рух потрібний для рівномірного прогріву основного й присаджувального матеріалу, та одержання шва необхідної ширини.
Присаджувальним дротом також виконують коливальні рухи, але в напрямку, протилежному рухові пальника.
Зварювання виконується на відстанні 2 – 6 мм, від ядра полум'я, а кінець присадки не виймають з рідкої ванни, а особливо з зони полум'я, щоб не окислювався метал шва.
Інші показники зварювання такі, як підготовка металу до зварювання, кут розкриття кромок, зазор, притуплення, ширина шва, розташування шва у просторі, площа поперечного перерізу шва, кількість проходів розраховуються аналогічно, як і для ручного дугового зварювання.
