Тема. Що нам відомо про права дитини.

Мета: розширити знання учнів із прав дитини; розкрити важливість юридичного закріплення прав дітей на спеціальний правовий захист з боку держави ісуспільства; формувати вміння застосовувати набуті знання щодо захисту прав дітей у повсякденному житті; прищеплювати інтерес до знань і ви­конання законів Конституції України, звернути увагу на необхідність знань законів, без яких не може жити людина в суспільстві; розвивати мислення, пам'ять, увагу; виховувати відповідальність за виконання законів, постійно підвищувати рівень знань із правознавства.

Обладнання: Конституція України, окремі статті з Цивільного кодексу України, Сімейного кодексу України, Декларації прав дитини, Загаль­ної декларації прав людини, Конвенції ООН про права дитини, ілюстративний матеріал про життя дітей у різ­них країнах світу, малюнки учнів за темою уроку, листи перевірки-самооцінки (для кожного учня).

Тип уроку:Комбінований з елементами роботи в групах та рольової гри.

Структура уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Мотивація у формі таємничо – чарівної хвилинки.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Знайомство з поняттям „Право”.

2. Знайомство із законами та міжнародними документами.

3. Знайомство з правами дитини на основі Конвенції про права дитини.

4. Знайомство зі змістом поняття «обов'язок».

ІV. Закріплення та осмислення вивченого.

V. Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний етап.

Учні розвішують малюнки, які підготували раніше присвячені захисту прав дітей.

ІІ. Мотивація у формі таємничо-чарівної хвилинки.

Учитель. У мене в руках чарівна скринька, у ній — найцінніший скарб планети Земля. Хто з вас хоче його побачити, може зазирнути, але поки що не розповідати, що він там побачив, аж доти, доки всі найцікавіші й найсміливіші не зазирнуть на дно скриньки. (Діти по черзі заглядають у скриньку. Умикається аудіозапис щебетання птахів, під який відкри­вається чарівна скринька.)

Кого ж ви побачили в чарівній скриньці? (Діти називають себе, оскільки на дні скриньки лежало дзеркало.)

Так, кожен побачив у чарівному дзеркалі себе. Людина — найцінніший скарб. Кожен із вас — особистість, і саме такої людини, як ви, більше немає і не буде на цій Землі.

Відомий поет України В. Симоненко написав про неповторність кож­ної людини, якій батьки подарували життя. (Один з учнів читає вірш. «Ти знаєш, що ти — людина».)

Пройде не одне тисячоліття, поки людство зрозуміє цю істину, і пройде не одне тисячоліття, поки людство, нарешті, прийме закони, які оберігатимуть дитину — наше найбільше багатство. Отже, наш урок буде присвячений пра­вам дитини й обов'язкам у суспільстві.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Знайомство з поняттям «Право».

Учитель. Що ж таке «право»? (Заслуховуються відповіді дітей.)

Права дитини — це певні можливості, які потрібні дітям для того, щоб жити й дорослішати.

Діти мають особливе право на піклування та допомогу з боку держави. Але, на жаль, життя, здоров'я, навчання, щастя дітей усього світу недостат­ньо захищені.

В Україні три чверті дітей мають хронічні хвороби. З'явився новий тип дітей — «діти вулиці» (особливо у великих містах) — ті, що залишили рідні домівки й живуть і харчуються, як заманеться. Більшість із них має осві­ту 3—4 класи, вони є малолітніми злочинцями, наркоманами, торговцями наркотиками.

2. Знайомство із законами та міжнародними документами.

У різні епохи неоднаково дивилися на виховання та догляд за дітьми. У XVII—XVIII ст. на дітей починають звертати увагу — шиють дитячий одяг, створюють дитячі іграшки, пишуть дитячі книги, пісні та музику. А хіба раніше діти не мали іграшок, запитаєте ви? Так, не мали. Дитина носила довгу сорочку, а коли виростала — надягала вбрання, як у дорослих. У середньовічній Німеччині слово «дитина» було синонімом слова «дурень». Знаємо, що дітям було нелегко, не було законів, які оберігали б їхнє життя. Проте 1959 р. було прийнято Декларацію прав дитини. У 1989 р. всі про­гресивні країни світу, у тому числі й Україна, підписала Конвенцію прав дитини.

— Що означають слова «декларація» та «конвенція»?

Робота зі словником.

Декларація — це документ, у якому викладено валсливі правила, обов'язки для всіх людей.

Конвенція (від латин, слово) — це угода, міжнародний договір із пев­них питань. У нашому випадку — із питань прав дитини.

Закон — документ, нормативний акт, прийнятий вищим представни­цьким органом державної влади, є загальнообов'язковим.

Конституція (від латин. — «устрій», «будова») — це закон про уст­рій, будову держави, головні права та обов'язки громадян.

Конвенція (від латин. — «договір», «угода») — це міжнародний до­говір із певних питань.

На основі Конвенції Україна в 1991 р. прийняла Закон України про охо­рону дитинства.

— Про який основний закон, де записані права та обов'язки громадян України, ми не сказали? (Конституція України.)

У кожної держави є один найголовніший закон — Конституція. Ось чому кожен народ хоче мати Конституцію, оскільки від неї залежить щастя та доля нашого народу й кожної людини. Кожний громадянин має добре знати Конституцію своєї держави, розуміти її, виконувати й охороняти.

Робота в зошитах.

Я записую на дошці опорну схему, а ви занотуйте у свої зо­шити.

1959 р. — Декларація (заява) прав дитини.

1989 р. — Конвенція (договір) ООН прав дитини.

1991 р. — Закон про охорону дитинства.