
- •6. Тема: «Спеціалізація, галузі й галузева структура аграрних підприємств. Агропромислова інтеграція»
- •3. Концентрація виробництва і її вплив на економіку підприємств
- •1. Суть і фактори розміщення та спеціалізації сільськогосподарського виробництва
- •2. Форми спеціалізації
- •3. Концентрація виробництва і її вплив на економіку підприємств
- •4. Суть агропромислової інтеграції і її організаційні форми
4. Суть агропромислової інтеграції і її організаційні форми
Агропромислова інтеграція в широкому розумінні цього слова визначається як розвиток виробничих та економічних зв’язків між галузями і підприємствами АПК, які пов’язані між собою, технологічно і об'єктивно орієнтовані на з’єднання їх матеріальних інтересів у процесі виробництва і реалізації кінцевої продукції з сільськогосподарської сировини.
Агропромислова інтеграція у власному розумінні слова означає певне організаційне об’єднання сільськогосподарського і технологічно пов’язаного з ним промислового виробництва з метою отримання кінцевої продукції із сільськогосподарської сировини і досягнення великої економічної вигоди, завдяки взаємній матеріальній зацікавленості і відповідальності всіх учасників агропромислового виробництва за кінцеві результати господарювання. Це вид інтеграції називають вертикальною інтеграцією. Вона може організаційно поєднувати всі або основні стадії агропромислового виробництва і обороту, зокрема виробництво сільськогосподарської сировини, її транспортування, зберігання, переробки і реалізації кінцевого продукту.
У сільському господарстві розвивається і горизонтальна інтеграція як форма міжгосподарської співпраці, при якій досягається вищий економічний ефект і досить часто здійснюється поглиблення спеціалізації на окремих стадіях єдиного технологічного процесу. Така інтеграція розвивається, наприклад, у зерноводстві шляхом встановлення організаційно-економічних зв'язків між елітно-насінницькими репродуктивними підприємствами і підприємствами по виробництву товарного зерна.
Різновидом такої інтеграції є науково-виробничі системи, які вперше стали організовуватися з метою отримання їх учасниками - сільськогосподарськими підприємствами кваліфікованої допомоги від головного підприємства - науково-дослідної установи по впровадженню в практику прогресивних технологій, інших досягнень НТП і передового досвіду, а також в удосконаленні форм і методів в організації праці і виробництва.
Організаційною формою агропромислової інтеграції є агропромислові формування.
Розрізняють два типи існуючих нині в Україні агропромислових формувань: регіональні і господарські.
Регіональні агропромислові формування представлені переважно агропромисловими асоціаціями.
Господарські - представлені агропромисловими підприємствами і агрофірмами.
В умовах реальної інтеграції сільськогосподарського й промислового виробництва створюється додатковий синергетичний ефект, який виявляється у високій економічній ефективності інтегрованого виробництва порівняно з відособленим.
Синергетичний ефект виникає при:
істотному зменшенні втрат сільськогосподарської продукції, у першу чергу тієї, яка швидко псується за рахунок зведення до мінімуму розриву між її збиранням і промисловою переробкою;
збільшення обсягу виробництва кінцевої продукції за рахунок утилізації нестандартної сільськогосподарської продукції і побічних відходів, які без інтегрованого виробництва повністю пропадають або використовуються нераціонально;
зменшення витрат на транспортування продукції до місця переробки на великих переробних підприємствах і на стрічні завезення продовольчих товарів для споживання місцевим населенням.
Крім синергетичного ефекту агропромислові формування одержують ще додатковий ефект, завдяки виробництву і реалізації кінцевої продукції. Кінцева продукція завжди оцінюється вище, ніж сировина саме завдяки більшій окупності витрат, яка досягається за рахунок споживача.
В умовах відособленого виробництва цей додатковий ефект одержують переробні підприємства, тим часом чисто аграрні підприємства позбавлені можливості поліпшити своє фінансове становище за рахунок цього ефекту.
В умовах об'єднання сільськогосподарського виробництва власниками даного ефекту стають агропромислові формування. Вони самостійно ухвалюють рішення щодо зміни асортименту продукції і обсягу продажу відповідно до кон’юнктури ринку, а також проводять маркетинг ринку з метою задовольнити споживацький ринок і підвищити прибутковість виробництва.
Агропромислові асоціації – це добровільні об’єднання виробництв на базі головного виробництва – м’ясокомбінату (маслозаводу), за яким зберігається господарська самостійність і право юридичної особи.
Мета створення асоціації – об’єднання інтересів аграрних і переробних підприємств і досягнення на цій основі збільшення виробництва м’яса і м’ясопродуктів, молока і молокопродуктів і отримання найбільшого прибутку.
Асоціації – це юридичні особи, основними функціями яких є координація діяльності учасників у виробництві, переробці і реалізації кінцевої продукції, організація фірмових підприємств торгівлі, створення економічних умов для взаємовигідного об'єднання зусиль при виробництві, переробці і реалізації готової продукції на внутрішньому і зовнішньому ринках, кооперація фінансових і виробничих ресурсів з метою задоволення потреб господарств-учасників.
Агропромислові підприємства – це юридичні особи, в яких поєднується виробництво сільськогосподарської продукції з її промисловою переробкою, доробкою і зберіганням.
Як правило, агропромислові виробництва – це великі глибоко спеціалізовані господарські формування зі значними площами багаторічних насаджень (або овочів) і відносно міцними переробними виробництвами. В таких виробництвах виручка від реалізації продукції переробки разом з грошовими надходженнями від продукції сировинної галузі, яка продана в переробному вигляді, забезпечує цій інтегрованій сфері провідне місце в структурі товарної продукції.