3. Концентрація виробництва і її вплив на економіку підприємств

Концентрація сільськогосподарського виробництва – це зосередження землі, способів виробництва, робочої сили і обсягу виробництва продукції на одних і тих же підприємствах, що зумовлює збільшення їх розмірів.

Показники розміру аграрних підприємств одночасно розглядаються як показники концентрації сільськогосподарського виробництва.

Цими показниками є:

• площа сільськогосподарських угідь підприємства, включаючи і орендну землю;

• авансований капітал підприємства, узятий разом з орендним майном;

• середньооблікова чисельність працівників в еквіваленті повної зайнятості;

• обсяг виробництва і продажу сільськогосподарської продукції;

• показники вартості основного й оборотного капіталу.

Абсолютний рівень концентрації характеризується середнім розміром аграрних підприємств за певним показником, і його доцільно визначати в розрізі окремих типів таких підприємств: селянських (фермерських) господарств, сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю та інших видів товариств, приватних аграрних підприємств, виробничих сільськогосподарських кооперативів як у цілому по країні, так і по окремих адміністративних регіонах.

Відносний рівень концентрації виробництва визначається частиною великих підприємств за відповідним показником розміру в загальній кількості аграрних підприємств певного юридично-правового статусу.

Концентрація виробництва істотно впливає на його ефективність. З її підвищенням збільшуються важливі економічні показники господарської діяльності підприємств за рахунок позитивної дії фактору масштабності виробництва.

Досягається, зокрема, економія на постійних витратах, зменшуються питомі капіталовкладення, досягається висока маневреність матеріальних ресурсів і завдяки цьому збільшується ефективність їх використання, підвищується продуктивність праці і прибутковість виробництва.

Підвищення рівня концентрації виробництва робить позитивний вплив на економіку лише до певного рівня, перехід через який призводити до зниження ефективності.

У дуже крупних підприємствах ускладнюється процес управління виробництвом, збільшуються транспортні витрати, погіршується контроль за якістю виконання робіт.

Протидіючим фактором надмірної концентрації є і екологічні вимоги. Особливо це відноситься до великих тваринницьких комплексів. Тому важливою проблемою є досягнення оптимального рівня концентрації виробництва, яке зводиться до визначення раціональних розмірів аграрних підприємств різної спеціалізації з урахуванням їх юридичного статусу і вітчизняних зональних особливостей.

Розглянута концентрація виробництва за своєю суттю є ресурсною концентрацією, оскільки головним чином зводиться до зосередження ресурсів на одних і тих же підприємствах.

Економічна концентрація – реальна можливість здійснення вирішального впливу одного або декілька юридичних осіб (фізичних) на господарську діяльність інших суб'єктів господарювання.

Економічна концентрація суб'єктів господарювання може здійснюватися такими шляхами:

- безпосереднім або опосередкованим придбанням чи одержанням у власність частини акцій (паїв), що забезпечують отримання або перевищення 25 або 50% голосів у самому найвищому органі управління відповідного суб'єкта господарювання;

- безпосереднім або опосередкованим придбанням чи одержанням у власність від інших суб'єктів господарювання цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу;

- отримання в управління, оренду, лізинг, концесію і т.д. або права використовуватися активами у вигляді цілісного майнового комплексу або структурного підрозділу іншого суб'єкта господарювання;

- отримання двома або більше суб'єктами господарювання нового суб'єкту господарювання, який тривалий час самостійно здійснюватиме господарську діяльність під їх контролем;

- вибором або призначенням на посаду керівника, заступника керівника, спостережливої ради, управління іншого виконавчого або спостережливого органу, суб'єкта господарювання особи, яка вже займає одну або декілька названих посад в інших суб'єктах господарювання;

- створення такої управлінської колізії, при якій велика половина посад членів спостережливої ради, управління, інших спостережливих або виконавчих органів двох або більш суб'єктів господарювання займають одні і ті ж особи;

- створення і діяльність об'єднань суб'єктів господарювання, які призводять до антиконкурентної дії.

Розглянуті шляхи економічної концентрації і злиття суб'єктів господарювання і приєднання одного суб'єкта господарювання іншими призводить до утворення ресурсно-економічної концентрації, цільова функція якої полягає у визначенні таких суб'єктів господарювання, які займають монопольне (домінуюче) положення на ринку.

Суб'єктом господарювання, який займає монопольне положення на ринку, признається такий суб'єкт, у якого на цьому ринку немає жодного конкурента або який не має значної конкуренції внаслідок обмеженості можливості доступу на ринок інших суб'єктів господарювання.

У результаті здійснення ресурсно-економічної концентрації деякі суб'єкти господарювання можуть займати значну частку на ринку певного товару.

Монопольним є положення і такого суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товарів перевищує 35% і навіть менше 35%, якщо він не випробовує істотну конкуренцію через невелику частку на ринку, яку займають інші конкуренти.

Проти суб'єктів господарювання, які займають монопольне положення на ринку заводитися справа про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. За результатами їх розгляду Антимонопольним комітетам України може бути ухвалене рішення про примусовий поділ такого суб'єкта господарювання, накладення штрафів, блокування цінних паперів.

Також необхідно пам'ятати, що при певних обставинах суб'єкти господарювання зобов'язані брати дозвіл в Антимонопольному комітеті на здійснення ресурсно-економічної концентрації.

Окрім розглянутих видів концентрації, значний інтерес для підприємств представляє концентрація окремих товарних ринків з погляду ступеня їх монополізованости. Чим вище він, тим важче виробникам увійти до даного ринку з власним товаром, тим складніше здійснювати власну цінову політику, і навпаки.. (птицефабрики, свинокомплексы, тепличні дукции 90% і більш. носяться такі, в яких головна галузь, на якій вони специализ