19. Сукупний попит і фактори, що його визначають.

Сукупний попит (АD) – це загальний обсяг вітчизняних товарів і послуг, які готові купити домогосподарства, фірми та уряд країни, а також економічні агенти решти країн світу при певному рівні внутрішніх цін.

Сукупний попит (СПо) – це реальний обсяг національного продукту, який економіка має намір закупити з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. У грошовій (номінальній) формі сукупний попит визначається сукупними витратами економіки на закупівлю товарів та послуг, які складаються із споживчих витрат, валових інвестицій, державних закупок і чистого експорту. Співвідношення між сукупним попитом і сукупними витратами можна виразити формулою: Спо · Ц = СВ + ВІ + ДЗ + ЧЕ, де Ц – середня ціна на товари та послуги.

Рух реального (товарного) і грошового потоків в економіці призводить до двох станів: рівноважного і нерівноважному.

Макроекономічна рівновага має місце за умови рівності сукупних витрат домашніх господарств, фірм, держави, зовнішнього світу сукупним обсягом проізодства (тобто за умови збалансованості потоками товарів, послуг, факторів виробництва). Нерівновага означає відсутність збалансованості. Це веде до таких явищ, як скорочення обсягу випуску, безробіття, інфляція, зниження реальних доходів і т.д. З метою попередження цих явищ економісти використовують моделі, висновки з яких служать для вироблення відповідної макроекономічної політики.

Сукупна пропозиція (АS) – загальний обсяг товарів та послуг в економіці, який може бути запропонований фірмами при певному рівні внутрішніх цін. На зміни в сукупному попиті виробництво може відреагувати як зміною рівня цін, так і обсягу випуску. Зв'язок між рівнем цін та обсягом сукупної пропозиції залежить від тривалості періоду, протягом якого взаємодіють сукупний попит і пропозиція, ціни і витрати у виробництві.

Модель AD-AS (сукупний попит - сукупна пропозиція) є базовою макроекономічної моделлю для вивчення коливань обсягу виробництва і рівня цін в економіці.

Під сукупним попитом розуміються всі витрати на кінцеві товари і послуги, вироблені в економіці. Він відображає зв'язок між обсягом сукупного випуску продукції, на який пред'явлено попит економічними агентами, і загальним рівнем цін в економіці.

20. Нецінові фактори сукупного попиту.

Неціновими факторами сукупного попиту є різноманітні шоки – раптові зміни умов рівноваги на ринках, викликані заходами економічної політики, зовнішньоекономічними, політичними та природними чинниками. Нецінові фактори збільшують або зменшують обсяги сукупного попиту для всіх можливих рівнів цін і пересувають криву АDо праворуч або ліворуч. Зростання доходів економічних агентів пересуне криву сукупного попиту праворуч з АD0 до AD1. Якщо ж під впливом нецінових факторів доходи економічних агентів зменшаться, або вони вирішать більше заощаджувати, крива АD0 пересунеться ліворуч на рівень АD2 і сукупний попит скоротиться.

21.Вплив цінових та нецінових факторів на криву сукупного попиту.

На сукупний попит впливає ряд факторів. Вони поділяються на цінові і нецінові фактори.

До цінових факторів, які впливають на сукупний попит, належать:

1. Ефект процентної ставки. Він полягає в тому, що підвищення процентної ставки на гроші призводить до скорочення сукупного попиту. Механізм впливу заключається в тому, що підвищення цін на товари збільшують витрати споживачів і підприємців, а отже, їм потрібно більше грошей для придбання товарів і виплати заробітної плати. Відповідно зростає попит на гроші, підвищується процент за кредит.

Якщо процентна ставка буде вищою, ніж очікуваний прибуток від купівлі інвестиційних товарів, то виробництво буде скорочуватися, тобто сукупний попит зменшиться.

2. Ефект багатства, або реальних касових залишків. При підвищенні цін реальна вартість (купівельна спроможність) накопичених фінансових активів, особливо з фіксованою грошовою вартістю (строкових рахунків або облігацій), зменшиться. Це означає, що населення реально стає біднішим, менше купує товарів національного виробництва, сукупний попит падає.

3. Ефект імпортних купівель. Підвищення цін в країні призведе до зростання купівлі імпортних товарів і зменшення експорту за кордон, що вплине на обсяг національного виробництва і рівень сукупного попиту. Під дією цінових факторів сукупний попит змінюється за кривою АД. Таким чином, підвищення рівня цін веде до зменшення сукупного попиту і навпаки.