- •1. Макроекономіка як наука. Національна економіка та економічна система.
- •2. Суперечності між суспільними потребами та економічними ресурсами.
- •3. Підвищення ефективності національної економіки на макрорівні.
- •4. Економічні системи як об’єкт макроекономіки.
- •5. Особливості ринкової економіки. Плюси і мінуси.
- •6. Предмет та функції макроекономіки.
- •7. Макроекономіка та стабілізаційна політика.
- •8. Історія розвитку макроекономічної думки.
- •9. Методи дослідження національної економіки.
- •10. Макроекономіка та мікроекономіка: спільне і відмінне.
- •11. Макроекономіка і система показників.
- •12. Валовий внутрішній продукт як основний показник системи національних рахунків.
- •13. Методи розрахунку ввп, внп.
- •14. Недоліки методик розрахунку ввп та внп.
- •16. Чистий національний продукт. Національний доход.
- •17. Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп.
- •18. Відмінність між однотоварним та сукупним попитом.
- •19. Сукупний попит і фактори, що його визначають.
- •20. Нецінові фактори сукупного попиту.
- •21.Вплив цінових та нецінових факторів на криву сукупного попиту.
- •22. Сукупна пропозиція і фактори, що її визначають.
- •23. Відмінності між класичною та кейнсіанською моделями сукупної пропозиції.
- •24. Вплив цінових та нецінових факторів на моделі сукупної пропозиції.
- •25. Рівновага сукупного попиту і сукупної пропозиції. Ефект храповика.
- •26. Зміст і загальні риси економічного циклу. Причини економічних коливань.
- •27. Фази економічного циклу.
- •28. Тривалість економічних циклів.
- •29. Державне антициклічне регулювання.
- •30. Особливості грошово-кредитного регулювання економіки в умовах економічної кризи.
- •31. Суть проблеми зайнятості та види безробіття.
- •32. Вимірювання безробіття. Закон Оукена.
- •33. Макроекономіка і стабілізаційна політика.
- •34. Обмеженість ринкового механізму та необхідність державного втручання в економіку.
- •35. Антимонопольна політика.
- •36. Суть та види інфляції. Вимірювання інфляції.
- •37. Причини інфляції. Рання крива Філіпса.
- •38. Залежність інфляції від джерел покриття дефіциту бюджету.
- •39. Соціально-економічні наслідки інфляції.
- •40. Позитивні наслідки інфляції.
- •41. Шляхи виходу з інфляції.
- •42. Короткострокова антиінфляційна тактика.
- •43. Довгострокова антиінфляційна стратегія.
13. Методи розрахунку ввп, внп.
В економічній науці та в статистиці використовуються різні методи визначення величини ВВП (ВНП). Як ВВП, так і ВНП можна розрахувати трьома методами:
– виробничий метод (метод доданих вартостей);
– за доходами;
– за витратами.
За методом доданих вартостей сумується додана вартість всіх галузей народного господарства. Метод доданих вартостей дозволяє виявити відношення і роль окремих галузей у створенні ВНП (структуру), виявити динаміку зміни структури, провести порівняльний аналіз ВВП (ВНП) країни з аналогічним показником інших країн.
ВВП можна розрахувати також шляхом виміру або сукупного доходу всіх економічних агентів, або загального обсягу витрат на виробництво товарів та послуг, тому що в масштабах економіки всі витрати на придбання продуктів є доходом для виробників цих продуктів. Метод «за доходами» базується на рівності ВВП і валового внутрішнього доходу. Сукупний доход визначається як сума доходів, що являють собою у тій чи іншій формі плату за використання факторів виробництва, за допомогою яких вироблено кінцевий продукт.
14. Недоліки методик розрахунку ввп та внп.
Недолік показника ВВП(ВНП) – є реальний ВВП на душу населення використовується на практиці як найобгрунтованіша характеристика економічного добробуту. Проте в такій ролі він має значні недоліки.
По-перше, від величини ВВП варто було б відняти вартісну оцінку так званих негативних факторів (забруднення повітря і води, шум, перенаселення тощо.), які пов'язані з його виробництвом і, зрозуміло завищують рівень нашого матеріального добробуту. Для встановлення національної економіки України важливе значення має розв'язання проблеми врахування будь-якого виду економічної діяльності у макроекономічних показниках. Забруднення навколишнього середовище породжує важливі методичні питання, одним з яких відображення діяльності, пов'язаної з природокористуванням, в узагальнюючих вимірниках економічного зростання звичайні показники національного доходу або чистого продукту не враховують результатів природоохоронної діяльності, що спотворює її наслідки та динаміку. Скажімо, виробник забруднює річку, держава витрачає кошти на її очищення, що збільшує показник ВВП, проте вартість забруднення не вираховується.
По-друге, до ВВП не внесена вартість неринкових операцій (робота домогосподарки; робота тесляра, який займається ремонтом власного будинку; безоплатна праця добровільців). Всі ці види діяльності є доцільними з точки зори економіки, проте, у відповідності із загальноприйнятою методологією, не враховуються при розрахунку ВВП.
По-третє, у ВВП, на жаль, не відображається вартісна оцінка дозвілля (збільшення вільного часу, яким розпоряджаються люди) і не відображається повною мірою покращення (або ж погіршення) якості товарів, а це, безумовно, є одним із мірил економічного добробуту.
15.Відмінність ВВП і ВНП.
ВВП визначається за обсягом продуктів вироблених на території країни, а ВНП — за обсягом продуктів виготовлених на території країни та за кордоном.
Валовий внутрішній продукт ВВП (англ. Gross Domestic Product — GDP) — ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, зроблених за рік у всіх галузях економіки на території держави для споживання, експорту й нагромадження, незалежно від національної належності підприємств, розташованих на території даної країни. ВВП підраховується по, так званій, територіальній ознаці. Вперше це поняття було запропоновано в 1934 р. Саймоном Ковалем.
Валовий національний продукт (ВНП) — сукупна вартість обсягу кінцевих товарів і послуг, вироблених на території даної країни і за її межами з використанням факторів виробництва, що належать даній країні. З 1993 р., згідно Системі національних рахунків, замість ВНП розраховується валовий національний дохід (ВНД).
